МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
Диференціальна рентаРис. 5.5. Види земельної ренти Диференціальна рента — це дохід з земельної ділянки внаслідок існування монополії на землю як об’єкта господарювання з кращих земель за їх родючістю, місцерозташуванням або є результатом більш високої продуктивності праці при додаткових вкладеннях капіталу в одні і ті ж земельні ділянки. Надлишок над середнім прибутком складає диференційну земельну ренту. Абсолютна рента є платою за користування земельною ділянкою через наявність монополії приватної власності на землю. Абсолютна рента виступає як різниця між ринковою вартістю продукції і ціною виробництва. Монопольна рента утворюється на землях особливої якості чи особливих кліматичних умовах. Це дохід, який виникає внаслідок виробництва рідкісних сортів сільськогосподарської продукції. Він створюється в різних галузях економіки. Монопольна рента – різниця між монопольною ціною, верхня межа якої визначається лише платоспроможним попитом, і вартістю рідкісного землеробного продукту у вигляді надприбутку. Оренда(лат. arendo – здаю в найми, наймаю) — договірне строкове платне володіння і користування землею, підприємством, основними виробничими фондами, іншим майном, переданим орендавцем орендареві для самостійної господарської діяльності. Орендна плата— це платіж, який орендар вносить власнику землі за користування земельною ділянкою. Дисконтування — це метод визначення поточної вартості(ціни) будь якого капітального ресурсу(в тому числі і землі) з урахуванням надання ним майбутнього прибутку при існуючий ставці банківського відсотка. Ціна землі— це одержана від продажу сума грошей, яка, будучи покладена в банк, приносила б власнику земельної ділянки у вигляді процента дохід не менший, ніж отримувана з цієї землі рента, отже це капіталізована земельна рента. Вона прямо пропорційна величині ренти і обернено пропорційна ставці позичкового відсотка. Визначається за формулою , Земельний кадастр— сукупність даних про кількісний та якісний стан будь-яких природних ресурсів, їх економічна, екологічна та інша оцінка. Агропромисловий комплекс— представляє сукупність сфер, галузей, підприємств у взаємозв’язку та взаємодії, що займаються виробництвом, транспортуванням, зберіганням, переробкою, реалізацією сільськогосподарської продукції та забезпеченням сільського господарства індустріальними засобами виробництва. АПК має такі сфери: І — ресурсна: галузі, які забезпечують АПК засобами виробництва і виробничими послугами; ІІ — аграрно-сировинна: власне сільське та лісове господарство; ІІІ — переробна: галузі, що займаються заготівлею, зберіганням, переробкою, транспортуванням та реалізацією сільськогосподарської продукції. ІV — виробнича і соціальна інфраструктура: галузі, які забезпечують соціально-економічний розвиток села, — шляхотранспортне господарство, зв'язок, складське і тарне господарство, наука, наукове обслуговування, підготовка кадрів, житлові, культурно-побутові об’єкти. Агробізнес — підприємництво у сільському господарстві. Оренда(лат. arendo – здаю в найми, наймаю) — договірне строкове платне володіння і користування землею, підприємством, основними виробничими фондами, іншим майном, переданим фондодавцем орендареві для самостійної господарської діяльності. Орендна плата — це платіж, який орендар вносить власнику землі за користування земельною ділянкою. Квотування— встановлення частки кожного учасника виробництва у загальному виробництві чи збуті продукції. Субсидування(лат. subsidium – допомога, підтримка) — грошова або натуральна підтримка виробника. Кредитування — надання у борг матеріальних цінностей, грошей продуценту. Дотація(лат. dotaze – постачати, споряджати) — додаткові асигнування з державного бюджету підприємства. Фермерське господарство— приватне сільськогосподарське підприємство на власній або орендованій землі. Кооперація — особлива форма організації праці, за якої багато людей разом беруть участь у тому самому процесі або різних, але зв’язаних між собою процесах праці. Агропромислова інтеграція — це встановлення сталих прямих зв’язків з селянських господарств із підприємствами й організаціями суміжних галузей (сфери заготівлі, зберігання, переробки і реалізації продукції, а також обслуговування сільського господарства). Пропозиція земліна ринку нееластична, тому що кількість землі, придатної для обробки, є фіксованою величиною. Попит на землюеластичний і має тенденцію зростати, що зумовлює підвищення ціни на землю. Ціновий паритет – відношення цін на сільськогосподарську продукцію і засобів виробництва виробничо-технічного призначення для сільського господарства, при яких купівельна спроможність сільхозвиробників і купівельна спроможність виробників засобів виробництва виробничо-технічного призначення для сільського господарства зберігаються на рівні їх купівельної спроможності базового періоду. Ціновий паритетхарактеризує співвідношення між фермерськими цінами та цінами на промислові товари для фермера. Ціновий паритет за тривалий час повинен дорівнювати одиниці(або 100 відсотків), що означає нормальний розвиток сільського господарства. Порушення цінового паритету – зміна більш ніж на 15% співвідношення цін на сільськогосподарську продукцію і засоби виробництва виробничо-технічного призначення для сільського господарства порівняно зі співвідношенням відповідних цін базового року. Ринкова (фермерська) ціна — ціна, по якій фермер передає свою продукцію на ринку. Підтримуючі ціни встановлюються на продукцію тваринництва з метою ліквідації його збитковості. Гарантовані ціни — ціни на продукцію рослинництва, що гарантують певний рівень рентабельності. Цільова ціна гарантує певний рівень прибутковості фермерам. Вона діє в розрахунку, а не на ринку. Закладна ціна — специфічна форма кредиту, який отримує фермер в наслідок закладання зерна закладні компанії на строк до 9 місяців для пошуку покупця. Закупівельна ціна — монопольна низька ціна на сільськогосподарську продукцію, що встановлюється державою. Вона є різновидом оптових цін. Державна підтримка системи агробізнесу означає управління агро- бізнесом з боку держави на основі певної Програми підприємницької діяльності, яка включає: Ø правове забезпечення її (прийняття низки законів про функціонування агро бізнесу); Ø матеріально-технічне забезпечення: повну комерціалізацію сфери торгівлі, корпоратизацію великих і середніх підприємств; продаж селянам техніки; Ø продаж на аукціонах незавершеного виробництва; створення в регіонах технопарків; Ø грошово-кредитна, фінансова і податкова підтримка агробізнесу; Ø організаційно-методичне забезпечення і підготовка кадрів для підприємницької діяльності. Ø Реальне реформування КСП на засадах приватної власності. Ø Перехід на земельно-орендні відносини між власниками землі та суб’єктами господарювання. Ø Розвиток особистих підсобних господарств і перетворення найбільших з них у товарні господарства селян. Ø Усебічний розвиток інфраструктури ринку с/г продукції. Ø Удосконалення економічних і фінансово-кредитних відносин на селі. Ø Удосконалення АПК та регулювання економічних відносин на ринкових засадах. Ø Суттєве вдосконалення правового забезпечення проведення аграрної реформи ІІ. Структурно – логічні схеми.
Рис.5.1. Суб’єкти аграрних відносин
Рис. 5.2. Фактори аграрних відносин
Рис. 5.3. Форми власності на землю
Рис. 5.4 . Закони функціонування аграрного сектора
Рис. 5.6. Умови створення диференційної ренти І та ІІ
Рис. 5.7. Складові орендної плати
Рис. 5.8.. Головні важелі державного регулювання АПК
Читайте також:
|
||||||||
|