• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Освітлення, електрична і газова мережі

ФІЗИКИ

План.

Література.

Організація медичного обслуговування.

ЗНЗ повинні бути укомплектовані медпрацівниками (або укласти угоду з райполіклінікою про медобслуговування учнів).

Учні ЗНЗ підлягають медоглядам.

Всі працівники шкіл повинні проходити медогляд у відповідності до діючого законодавства та мати єдині медкнижки єдиного зразка.

У випадку виникнення в ЗНЗ інфекційних захворювань, а також отруєнь, керівник повинен негайно повідомити територіальну установу державної санепідслужби для визначення комплексу санітарно-протиепідемічних заходів.

На території ЗНЗ не повинно бути бездомних тварин.

Періодичні огляди на педикульоз здійснює медперсонал із залученням вчителів.

Результати поглиблених медоглядів та оздоровчі заходи в ЗНЗ повинні розглядатись на педрадах двічі на рік.

1. Катренко Л.А., Кіт Ю.В., Пістун І.П. Охорона праці в галузі освіти. Навчальний посібник. – Суми: Університетська книга, 2008. – 304 с.

2. Катренко Л.А., Кіт Ю.В., Пістун І.П. Охорона праці. Курс лекцій. Практикум: Навч. посіб. – Суми: Університетська книга, 2009. – 540 с.

3. Запорожець О.І., Протоєрейський О.С., Франчук Г.М., Боровик І. М. Основи охорони праці. Підручник. – К.: Центр учбової літератури, 2009. – 264 с.

4. Охорона праці: навч. посіб. / З.М. Яремко, С.В. Тимошук, О.І. Третяк, Р.М. Ковтун; за ред. проф. З.М. Яремка. – Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2010. – 374 с.

1. Охорона праці в кабінетах (лабораторіях) фізики.

а)Вимоги до приміщення кабінету (лабораторії) фізики. Освітлення, електрична і газова мережа. Реактиви хімічні, джерела струму.

б) Заходи безпеки під час проведення занять у кабінеті фізики. Заходи безпеки під час підготовки і проведення демонстраційних дослідів. Заходи безпеки під час постановки й проведення лабораторних робіт і робіт практикуму. Розміщення меблів у кабінеті (лабораторії).

2. Охорона праці в кабінетах (лабораторіях) хімії.

а) Вимоги до приміщень кабінету хімії та лаборантської (препараторської). Основні вимоги до освітлення кабінетів хімії. Опалення і вентиляція. Електрична мережа. Газова мережа.

б) Заходи безпеки під час проведення лабораторних робіт у кабінетах хімії. Правила з електробезпеки. Правила зберігання хімічних реактивів.

3. Охорона праці в кабінетах (лабораторіях) біології.

а) Вимоги до приміщення кабінету (лабораторії) біології та лаборантської. Заходи безпеки під час проведення лабораторних занять, практичних робіт, демонстраційних дослідів у приміщенні кабінету (лабораторії) біології.

б) Заходи безпеки під час роботи в шкільному куточку живої природи.

Заходи безпеки під час проведення екскурсій з біології.

1. ОХОРОНА ПРАЦІ В КАБІНЕТАХ (ЛАБОРАТОРІЯХ)

Відповідно до Положення про організацію роботи з охорони праці в системі Міністерства освіти і науки України директор школи, його заступник з навчально-виховної роботи, завідувач кабінету (учитель фізики) і керівники гуртків зобов'язані створювати здорові й безпечні умови для проведення занять у кабінеті фізики. Вони несуть особисту відповідальність за порушення норм гігієни й правил техніки безпеки незалежно від того, призвели чи ні ці порушення до нещасного випадку.

Експлуатація нещодавно організованих або реконструйованих кабінетів (лабораторій) фізики допускається тільки після дозволу комісії, до якої входять представники відділів народної освіти, санітарно-епідеміологічної служби органів державного енергетичного і пожежного нагляду, райкому профспілки підприємства, яке здійснює шефство над школою, директор школи, голова профспілкової організації, завідувач кабінету.

Завідувач кабінету (лабораторії) фізики, вчителі фізики вживають необхідних заходів щодо створення здорових і безпечних умов для проведення занять; забезпечують виконання чинних правил та інструкцій з техніки безпеки й гігієни праці; проводять заняття і роботи за наявності відповідного обладнання та інших умов, передбачених правилами й нормами з техніки безпеки, дбають про безпечний стан робочих місць, обладнання, приладів, інструментів, забезпечують санітарний стан приміщень; проводять інструктаж учнів з техніки безпеки й гігієни праці з оформленням інструктажу в журналі встановленої форми; негайно повідомляють керівника установи про кожний нещасний випадок; несуть відповідальність за нещасні випадки, що трапилися внаслідок невиконання ними обов'язків, визначених Правилами.

Лаборант, який працює під керівництвом завідувача кабінету (учителя фізики), відповідає за правильність зберігання та експлуатації обладнання, підготовку його до лабораторних і практичних робіт, демонстраційних дослідів, за профілактику (видалення вологи і витирання пилу, змащування окремих деталей) приладів та апаратури, пристроїв і приладдя; наявність засобів надання першої допомоги і протипожежного інвентаря. Він стежить за виконанням учнями правил техніки безпеки і гігієни.

Завідувач кабінету, учителі фізики, керівники гуртків один раз на п'ять років проходять курсову перепідготовку з охорони праці з наступною атестацією. У процесі перепідготовки вони мають здавати правила технічної експлуатації (ПТЕ) електроустаткування напругою до 1000 В, правила техніки безпеки (ПТБ), а при роботі з лазером - ПТЕ електроустаткування напругою понад 1000 В і ПТБ, а також «Санітарні норми і правила влаштування та експлуатації лазерів». Ці працівники повинні бути атестовані з присвоєнням кваліфікаційної групи. Завідувача кабінету і вчителів фізики атестують з присвоєнням кваліфікаційної групи не нижче III, а лаборантів - І. Кваліфікаційна група І присвоюється після перевірки знань з техніки безпеки безпосередньо на робочому місці атестованого і фіксується в журналі з обов'язковим підписом перевіряючого й атестованого.

Забороняється застосовувати прилади і пристрої, що не відповідають вимогам безпеки праці; використовувати електричне обладнання (вироби), що не відповідає вимогам ГОСТ 12.2.007.0-75.

Завідувач кабінету (учитель фізики) зобов'язаний після закінчення роботи вимкнути електрообладнання, що перебуває під напругою, а виходячи з кабінету - замкнути ключем двері лаборантської та кабінету.

Вимоги до приміщення кабінету (лабораторії)

фізики

Площі приміщень кабінетів (лабораторій) фізики та астрономії і лаборантських повинні відповідати номенклатурі типів будівель, складу і площі приміщень дитячих дошкільних закладів і загальноосвітніх шкіл ДБН В. 2.2-3-97 «Будинки та споруди навчальних закладів». Площа приміщення кабінету (лабораторії) фізики навчального закладу має бути не менше 72 м², лаборантської - не менше 16 м², висота приміщення - не менше 3,3 м.

Кабінет (лабораторія) обладнується лабораторними столами (ГОСТ 11015-93) та стільцями (ГОСТ 11016-93), демонстраційним столом (ГОСТ 18607-93), шафами (ГОСТ 18666-86) для зберігання навчального обладнання для лабораторних і практичних робіт.

У лаборантській установлюють шафи (стелажі) для зберігання демонстраційного обладнання, універсальний стіл-верстак (препараторський стіл), на якому вчитель (лаборант) у процесі підготовки до занять виконує роботи з ремонту обладнання, підготовляє досліди.

Розстановка меблів у кабінеті (лабораторії) має забезпечувати оптимальну величину проходів, відстаней від класної дошки до першого та останнього ряду столів.

Кабінет (лабораторія) фізики за рекомендаціями Міністерства освіти і науки України і Міністерства охорони здоров'я України «Про використання шкільних меблів» оснащують учнівськими столами різної висоти (залежно від зросту учнів).

Відповідно до Санітарних правил улаштування й утримання загальноосвітніх «шкіл» у приміщеннях кабінету (лабораторії) і лаборантських фізики повинна підтримуватися температура повітряного середовища 17...20С і відносна вологість повітря 40... 60%.

Для забезпечення нормального повітряно-теплового режиму забороняється обклеювати і забивати фрамуги й кватирки. Відчинення фрамуг (кватирок) має здійснюватися механічними приводами, які розміщують на висоті, зручній для керування з підлоги.

Кабінет (лабораторія) фізики оснащується медичною аптечкою з набором перев'язувальних засобів і медикаментів, комплектом засобів індивідуального захисту та інструкцією з техніки безпеки для учнів.

Перебувати учням у приміщенні кабінету (лабораторії) фізики і в лаборантській дозволяється тільки в присутності вчителя фізики.

Забороняється використовувати кабінети фізики як класні кімнати для проведення занять з інших предметів, зборів.

За СНиП П-4-79 «Природне і штучне освітлення. Норми проектування» світловий потік сонячного світла повинен падати зліва від учнів; найменша загальна штучна освітленість горизонтальних поверхонь на рівні 0,8 м від підлоги повинна бути для навчальних кабінетів не нижча за 150 лк при лампах розжарювання і 300 лк при люмінесцентних лампах.

Для ламп розжарювання використовують світильники розсіяного світла, переважно відбитого світлорозподілу. Для люмінесцентних ламп - світильники серій ОД, ОДР із суцільним відкритим або закритим відбивачем, з екрануючою решіткою.

Забороняється застосовувати люмінесцентні лампи і лампи розжарювання без світлорозсіювальної арматури.

Шум пускорегулювальної апаратури люмінесцентних ламп не повинен перевищувати 40 дБ, установленого ГОСТ 16809-88Е.

Після закінчення гарантованого терміну служби (для ламп розжарювання - 1000, люмінесцентних - 2500...3000 годин горіння) лампи необхідно замінити, не чекаючи повного виходу їх з ладу. Замінює лампи й очищує світильники електрик школи.

Світильники очищують не менше ніж один раз на три місяці. Залучати учнів і прибиральниць до очищення світильників забороняється. У тих школах, де в штаті не передбачена посада електрика, вища організація розв'язує питання про призначення особи, відповідальної за електрогосподарство школи або групи шкіл. Коефіцієнт природної освітленості (КІТО) для горизонтальних поверхонь лабораторних столів повинен дорівнювати 1,5%.

Для поліпшення природної освітленості не можна розставляти на підвіконнях квіти, шибки вікон потрібно очищати від пилу і бруду не менше ніж 3-4 рази на рік. До миття вікон у будівлях з будь-якою кількістю поверхів залучати учнів не дозволяється.

Штори затемнення в неробочому стані не повинні зменшувати природну освітленість. Віконні отвори з південкою орієнтацією обладнують сонцезахисними пристроями (жалюзі, козирками тощо).

За Правилами технічної експлуатації (ПТЕ) електроустановок споживачів кабінет фізики належить до групи приміщень з підвищеною небезпекою. Електрообладнання кабінету з напругою живлення понад 42 В змінного струму і понад 110 В постійного струму заземлюють.

Електророзетки забороняється розміщувати безпосередньо біля стояків водопровідних і опалювальних систем, радіаторів і раковин. Будова електричної мережі кабінету (лабораторії) повинна відповідати «Правилам з техніки електробезпеки під час проведення занять у навчальних кабінетах (класах) загальноосвітніх шкіл і практики учнів на промислових об'єктах». Забороняється подавати на робочі столи учнів напругу понад 42 В змінного і понад 110 В постійного струму.

Стан заземлення та ізоляції електричних мереж, електроприладів і електрообладнання відповідно до Правил улаштування електроустановок (ПУЕ) перевіряють щороку.

Для забезпечення електробезпеки в електромережах кабінету фізики потрібно застосовувати електричне розділення мереж. Розділення електричної мережі на окремі дільниці, не зв'язані між собою, виконують за допомогою розподільного трансформатора.

Частини зборок і щитів, що проводять струм, установлені в кабінеті (лабораторії) фізики і доступні для неелектротехнічного персоналу, надійно закривають захисними засобами (кожухами). Забороняється використовувати обладнання, прилади, проводи і кабелі з відкритими частинами, що проводять струм.

Радіатори і трубопроводи опалювальної, газової, каналізаційної та водопровідної систем обладнують діелектричними (дерев'яними) огорожами.

Прокладання, закріплення, ремонт і приєднання проводів до споживачів і мережі виконують тільки при знятій напрузі. У місцях, де можливе механічне пошкодження проводів, кабелів, їх додатково захищають діелектричними засобами. Щоб створити безпеку при дотику до патрона, ґвинтову металеву гільзу патрона з'єднують з нульовим, а не фазним проводом, а однополюсні вимикачі, запобіжники встановлюють тільки в перетинку фазного проводу.

Двопровідну електричну мережу підводять до електрощита керування, розміщеного в класі (лабораторії) на стіні ліворуч від класної дошки. Електричний щит керування оснащують кнопкою аварійного вимикання. З електрощита керування лінію однофазного струму підводять через захисно-вимикаючий пристрій шкільний (УЗВШ) до демонстраційного стола і пульта керування комплектом апаратури електропостачання. При цьому запобіжники і вимикачі ставлять тільки в коло фазного проводу.

Обладнання вмикають послідовно від спільного вимикача до вимикачів кіл, що розгалужуються; останні при цьому повинні бути вимкнуті. Вимикають обладнання у зворотному порядку.

Забороняється використовувати нестандартні запобіжники. На запобіжниках повинен зазначатись номінальний струм плавкої вставки. Забороняється застосовувати в електроприймачах запобіжники, через які може проходити струм, що перевищує номінальний більш як на 25% .

Пробкові запобіжники встановлюють так, щоб при вийнятих пробках ґвинтові гільзи запобіжників не були під напругою. Під час замінювання запобіжників під напругою слід користуватися захисними засобами: кліщами, діелектричними рукавицями, окулярами, килимками. Перегорілий запобіжник замінюють іншим такого самого типу.

Якщо помічено несправності в електромережі кабінету фізики, у тому числі в разі перегорання електроламп, необхідно про це повідомити електрика або відповідального за електрогосподарство школи.

Газова мережа в кабінеті (лабораторії) фізики повинна бути повністю герметизована, міцно закріплена й доступна для перевірки герметичності. Вона повинна мати, крім індивідуальних, спільний кран, що перекриває доступ газу в приміщення. Приєднувати до газової мережі гумові трубки дозволяється тільки для переносних лабораторних пальників. Крани газової мережі в цьому випадку оснащують штуцерами.

Користуючись газовим пальником, треба спочатку переконатися, що немає витоку газу, потім, що пальник правильно відрегульований (полум'я пальника має бути синьо-фіолетового кольору). Газову мережу в кабінеті періодично (не менше як один раз на рік) перевіряють на герметичність за допомогою емульсії (мильного розчину), якою змазують місця з'єднань. Якщо з'являються пухирці в місцях перевірки, це означає, що мережа втратила герметичність і газ витікає. Витіканя газу з газопроводу виявляють за специфічним запахом.

Якщо є витікання газу, забороняється користуватися вогнем, вмикати і вимикати електроприлади. Негайно виводять учнів, відчиняють вікна і провітрюють приміщення, після чого викликають спеціаліста, який обслуговує газову мережу.

Під час експлуатації газовий прилад не можна залишати без догляду. Необхідно стежити за повним і герметичним закриванням індивідуальних вентилів і спільного крана.

Металеві труби водопровідної, газової та електричної мереж періодично фарбують масляною фарбою, щоб уберегти від корозії.

Місця перетину електропроводу з газопроводом і водопроводом ізолюють діелектричними трубами (гумовою, ебонітовою).

У кабінеті фізики забороняється користуватися газовими балонами, у тому числі від портативних газових плиток.

Реактиви хімічні, джерела струму в кабінеті фізики.

Під час роботи з хімічними реактивами слід керуватися Правилами з техніки безпеки для кабінетів хімії загальноосвітніх шкіл.

Хімреактиви, передбачені переліком, зберігаються в лаборантській у глухій (зі спеціальними дверцями без скла) шафі під замком.

Рідкі хімреактиви й розчини зберігають у тонкостінних, тверді - у товстостінних скляних банках з притертими пробками.

Кожна посудина повинна мати етикетку з розбірливим написом. Речовини, що не мають етикеток, потрібно знищити.

Забороняється зберігати в кабінеті (лабораторії) концентровані кислоти і луги в сухому вигляді. Ці речовини повинні бути в лаборантській у вигляді розчинів тих концентрацій, які потрібні для проведення демонстраційних дослідів або заправки акумуляторів.

Легкозаймисті речовини (спирт бутиловий, оцтово-етиловий ефір та ін.) зберігаються в склянках з притертими пробками в металевому ящику з верхнім розміщенням кришки, а на дно ящика насипають пісок або укладають листовий азбест. Ящик розміщують на відстані не менше 1 м від нагрівальних та опалювальних приладів. При користуванні реактивами категорично забороняється пробувати їх на смак.

Щоб уникнути нещасних випадків, забороняється доручати учням розводити кислоти і луги. Викладач і лаборант, готуючи розчин кислоти, не повинні брати товстостінних скляних банок, бо вони можуть тріснути від сильного нагрівання розчину. Необхідно лити кислоту у воду тонким струменем і весь час перемішувати розчин скляною паличкою. Забороняється лити воду в кислоту, бо вода при цьому закипає і розбризкує розчин.

Подрібнювати їдкі луги (у твердому вигляді) без захисних окулярів і гумових рукавиць забороняється. Для приготування розчину кусочки лугу кидають у дистильовану воду так, щоб вода не розбризкувалася; для цього користуються фарфоровим, тонкостінним скляним чи металевим (за винятком алюмінію) посудом. Забороняється тривалий час зберігати концентровані луги в тонкостінному лабораторному посуді. У кабінеті фізики переліком передбачено використання батарей лужних акумуляторів, які експлуатують згідно з інструкцією заводу-виробника. Під час заповнення акумулятора електролітом його температура не повинна перевищувати +35°С.

Щоб запобігти здуттю акумулятора, треба прочищати і промивати клапан пробки, замінювати гумове кільце.

Забороняється користуватися акумуляторами, в яких пробки не мають гумового кільця. У такому разі треба негайно вилити розчин, прополоскати акумулятор дистильованою водою і, заповнивши свіжим електролітом, поставити його на зарядку.

Не можна допускати в лужних акумуляторах зменшення напруги нижче 1,1 В і сили струму під час заряджання або розряджання більше за норму.

Забороняється видаляти з кришки і затискачів білий наліт або кристалічні осади ножем, напилком або шкуркою; слід користуватися дерев'яною паличкою і ганчіркою.

Забороняється підносити вогонь близько до пробок акумулятора. Акумулятори зберігають у шафі з витяжним пристроєм або в окремому приміщенні, яке добре провітрюється, їх не можна нахиляти, пробувати «на іскру», доторкатися до затискачів язиком, ставити на них сторонні предмети. Перенесення і перевезення акумуляторних батарей виконують відповідно до інструкції заводу-виробника. Забороняється виливати в каналізаційну мережу розчини кислот, лугів, органічних розчинників, вогненебезпечних рідин і різноманітні їх відходи.

Відпрацьовані речовини треба збирати у відведену для цього тару, що герметично закривається, і знищувати в місцях, погоджених із санітарною та пожежною інспекціями.

Заходи безпеки під час проведення занять у кабінеті фізики

Заходи безпеки під час роботи з проекційною апаратурою

Дозволяється встановлювати вузькоплівкову апаратуру і демонструвати навчальні фільми на негорючій основі безпосередньо в кабінеті фізики за умови, якщо:

• забезпечено вихід з кабінету в коридор або на сходову площадку;

• проходи до дверей і між рядами лабораторних столів не захаращені;

• у лабораторії присутні учні тільки одного класу;

• фільм демонструє особа, що має посвідчення кінодемонстратора і талон пожежної безпеки;

• електропроводка в кабінеті стаціонарна і виконана відповідно до вимог ПУЕ;

• виконується інструкція з експлуатації кіноустановки. Проекційна апаратура повинна бути заземлена за схемами, наведеними в технічних описах та інструкціях з експлуатації, що додаються до апаратів.

Екран закріплюють по центру передньої стіни класу-лабораторії так, щоб його нижній край був на відстані не менше 1,2 м від підлоги. Забороняється використовувати саморобні екрани, що просвічуються.

Перед вмиканням проекційного апарата в мережу необхідно переконатися, що його робоча напруга відповідає напрузі мережі.

Забороняється торкатися руками до обертових зубчастих барабанів, до щойно вимкнутих ламп проекційних апаратів, наприклад, у разі заміни їх при перегоранні або для юстирування. Заходи безпеки під час підготовки і проведення демонстраційних дослідів підготовляє і проводить демонстраційні досліди вчитель фізики, обов'язково дотримуючись вимог техніки безпеки.

Під час роботи зі скляними приладами необхідно:

• користуватися скляними трубками, що мають оплавлені краї;

• підбирати для з'єднування гумові й скляні трубки однакових діаметрів, а кінці змочувати водою, гліцерином або змазувати вазеліном;

• використовувати скляний посуд без тріщин;

• не допускати різких змін температури і механічних ударів;

• бути обережним, вставляючи пробки в скляні трубки або виймаючи їх;

• отвір пробірки або шийку колби під час нагрівання в них рідин спрямовувати вбік від себе й учнів.

Під час роботи, якщо є ймовірність розривання посудини внаслідок нагрівання, нагнітання або відкачування повітря, на демонстраційному столі з боку учнів установлюють захисний екран, а вчитель користується захисними окулярами. Якщо посудина розірветься, забороняється прибирати осколки руками. Для цього користуються щіткою й совком. Аналогічно прибирають залізні ошурки, що використовуються для спостереження магнітних спектрів!

Забороняється закривати посудину з гарячою рідиною притертою пробкою, поки вона не охолоне; брати прилади з гарячою рідиною незахищеними руками.

Температура зовнішніх елементів конструкцій виробів, що нагріваються в процесі експлуатації, не повинна перевищувати 45°С. Якщо температура нагрівання зовнішніх елементів виробу понад 45°С, на видному місці цього виробу наносять попереджувальний напис: «Бережись опіку!»

Читайте також:

1. Абонентський стик ISDN мережі
2. Аналіз вузьких місць у мережі
3. Багатокрокове прогнозування з перенавчанням нейромережі на кожному кроці прогнозу
4. Базові топології мережі
5. Бальна оцінка стану контактної мережі
6. Бездротові мережі
7. Взаємодія контактної мережі і струмоприймача
8. Вибір кількості та розміщення складської мережі
9. Вибір раціональної напруги розподільчої мережі підприємства.
10. Використання мережі Інтернет в інформаційних війнах
11. Використання мережі Інтернет екстремістами і терористами
12. Виявлення втрат у водопровідній мережі

Переглядів: 831