Побудова узагальненої оцінки фінансового стану підприємства

Побудова узагальненої (інтегральної) оцінки фінансового стану підприємства - це процес, що вимагає багатопланових досліджень. Загальна структура процесу побудови інтегральних показників та рейтингового оцінювання за інформацією звітності наведені на рис. 2.1.

На рис. 2.1 видно, що складовими етапами побудови інтегрального показника і рейтингової оцінки фінансового стану підприємств є: постановка завдання; збір і аналітична обробка інформації звітності за певний період; обґрунтування системи показників та їх класифікація; розрахунок інтегрального показника; ранжування (класифікація) підприємств за рейтингом. В процесі побудови інтегральних показників можна моделювати одночасне дослідження великої кількості взаємозалежних ознак явищ. Тут немає припущення, що при вивченні ознак окремих показників всі інші залишаються незмінні, яке властиве іншим методам фінансового аналізу.

Методика розрахунку інтегральної оцінки діяльності господарюючих систем в сучасних економічних умовах повинна ґрунтуватися на аналізі їх загальносистемних характеристик: стійкість, маневреність, гнучкість, чутливість, живучість, надійність, ефективність, керованість.

Інтегральну оцінку визначають як ієрархічну структуру, на нижньому щаблі якої — узагальнююча комплексна оцінка, на верхньому — показники, які безпосередньо вимірюються і подаються у звітності. Загалом, комплексна оцінка фінансового стану передбачає визначення економічного потенціалу суб’єкта господарювання або, іншими словами, вона дає змогу забезпечити ідентифікацію його місця в економічному середовищі.

Рис. 2.1. Структура процесу побудови інтегральних показників для рейтингового оцінювання та визначення ризику банкрутства підприємств

Для побудови інтегральної оцінки фінансового стану доцільно використовувати дві схеми ієрархій системи показників: загальну та з проміжними комплексними оцінками окремих функціональних складових фінансового стану підприємства (рис. 2.2).

Рис. 2.2. Схема ієрархії системи показників для визначення інтегральної оцінки

Арсенал методів побудови інтегральних показників великий. Тому в практичному застосуванні цих показників дуже корисно здійснювати багатоваріантний розрахунок їх за різними методами. Порівняння результатів дає можливість виявити суттєве і загальне в оцінці стану економічних систем. Подібність результатів, одержаних за допомогою різних методів визначення показників, означає, що інтегральний показник дійсно відображає реальну інформацію, оскільки рівень комплексної оцінки не залежить від методології її розрахунку.

Для проведення інтегральної оцінки фінансового стану підприємства пропонуємо сукупність показників фінансово-господарського стану підприємства поділити на дві групи: нормативні та тенденційні (рис. 2.3).

Рис. 2.3. Поділ показників фінансового стану підприємства

Під нормативними показниками розуміємо такі показники, для яких встановлено рекомендовані значення. Під тенденційними показниками фінансового стану підприємства слід розуміти такі показники, для яких не встановлено загальноприйнятих значень та які оцінюються бажаним вектором направлення (збільшення або ж зменшення).

Доцільність такого поділу показників пояснюється зменшення міри фінансового ризику при визначенні рейтингу підприємства. Оскільки відповідність встановленим нормативам діяльності має бути першочерговою вимогою для фінансового менеджменту господарюючого суб’єкта. Бажана динаміка тенденційних показників має бути похідною від нормованих значень.

Інтегральну оцінку фінансового стану підприємства пропонується проводити в два етапи:

- етап 1: оцінка фінансового стану за нормованими показниками і відбір підприємств, результати діяльності яких відповідають встановленим нормативним значенням;

- етап 2: оцінка фінансового стану за тенденційними показниками і формування рейтингу підприємств за інтегральним показником їх діяльності.

Слід зазначити, що найбільш відповідальним етапом при визначені інтегральної (комплексної) оцінки підприємства для прийняття управлінських рішень є формування системи аналітичних показників, яка повинна забезпечувати об’єктивність, змістовність, глибину і адекватність інформації, що характеризує досліджувані соціально-економічні явища та процеси. Від правильного аналітичного вибору, вірогідності і побудови системи показників залежить об’єктивність інтегральної оцінки діяльності господарюючих суб’єктів. Якщо відбір множини показників для діагностики стану об’єктів управління буде проведено неправильно, то як би добре не була опрацьована ця інформація, дані інтегральної оцінки будуть низької якості, оскільки недоліки вихідної інформації не можна усунути подальшою їх обробкою.

Безпосередній вплив на фінансовий стан підприємства мають показники:

- стану активів — відображають можливість підприємства здійснювати стабільну господарську діяльність. Згідно з цим досліджуються придатність, знос, надходження і вибуття основних засобів; зміни активів та джерел їх формування в динаміці і структурі; координація між окремими елементами активів; рівень сумнівних боргів тощо;

- платоспроможності — визначають забезпеченість поточних зобов’язань підприємства об’єктами платіжних засобів, розміщених в активах. Дана підсистема передбачає вивчення показників щодо рівня платоспроможності та забезпечення розрахунків за зобов’язаннями;

- фінансової стійкості — характеризують рівень самофінансування і залежності підприємств від зовнішніх залучених фінансових ресурсів для формування активів. Це одна з найбільших підсистем, яка показує ефективність структури фінансових ресурсів, достатність та збалансовану зміну власного капіталу;

- ділової активності — характеризують результативність використання ресурсів та обсяги господарської діяльності. Ця підсистема передбачає можливість оцінки підприємств щодо нарощування обсягів господарської діяльності за показниками зміни чистого доходу, оборотності активів, продуктивності праці, капіталовіддачі, доданої вартості тощо;

- ефективності господарської діяльності — показують співвідношення величин результативних і факторних (витратних) ознак, а збільшення цих показників тлумачать як підвищення ефективності використання ресурсів у процесі господарювання. За даною підсистемою показників оцінюють ефективність поточної діяльності господарюючих суб’єктів щодо рівня їх прибутковості;

- ринкової активності — характеризують рівень та результативність інвестування коштів при формуванні власного капіталу підприємств. Підсистема показників забезпечує оцінку інвестиційної привабливості господарюючих систем та зміни їх економічного потенціалу.

При відборі показників для кожного функціонального блоку необхідно проаналізувати всю систему наявних інформаційних ресурсів, які найбільш репрезентативно характеризують рівень фінансового стану підприємства.

Всі показники є результатом порівняння, що характеризує міру кількісного співвідношення різнойменних чи одноіменних показників за наступним розрахунком:

де хм і ум — величини моментних показників; хі і уі — величини інтервальних показників; уn і уn – 1 — величини показника за двома рівнями динамічного ряду.

Визначена система також відкрита для внесення будь-яких логічних змін та доповнень, пов’язаних зі змінами економічної політики в країні та відповідними змінами методології формування показників.

Алгоритми розрахунку показників за фінансовою звітністю підприємств та їх характеристика були вивчені студентами під розгляду попередніх тем.

Порівняння показників системи у часі (за однією сукупністю господарюючих систем) і у просторі (між господарюючими системами) забезпечується використанням відносних величин як міри кількісного співвідношення показників. Відповідно до аналітичних функцій в системі використані відношення однойменних показників (відносні величини динаміки, структури і координації) і відношення різнойменних показників (відносні величини інтенсивності).

Оцінювання швидкості та інтенсивності розвитку явищ здійснюється за характеристикою темпу зміни величини показників, який показує, у скільки разів досліджуваний рівень більший (менший) від рівня, узятого за базу порівняння.

Для оцінки рівня фінансового стану підприємства, показники, фактичні розміри яких мають значні відхилення від рівня еталону (більше ніж 100 %), замінюються величинами темпів їх зміни в динаміці. При Дп > 1 — фінансовий стан підприємства поліпшується, а при Дп < 1, навпаки.

З метою забезпечення інформаційної одно спрямованості конструювання інтегральних оцінок всі показники системи визначені як стимулятори, тобто мають прямий вплив на поліпшення фінансового стану підприємства. Це означає, що чим вищий рівень показника або чим вищий темп його зростання,тим кращий фінансовий стан підприємства. Тому при зміні цієї системи (зменшенні, розширенні, заміні одних даних іншими) необхідно не порушувати визначених вимог.

Необхідною процедурою розрахунку інтегрального показника є попереднє нормування (стандартизація) відібраних показників, яке забезпечує порівнянність та співставність сформованої інформаційної бази. Нормування виконується за різними формулами для показників-стимуляторів та показників-дестимуляторів. Це пов’язано з необхідністю уніфікації тих складових, за якими ранжування здійснюється від максимального до мінімального значень, та тих, за якими воно виконується в протилежному напрямку.

Оскільки окремі показники і відповідно функціональні складові фінансового стану (розвитку) економічних систем мають різну силу впливу на узагальнюючий показник, їх можна включати до розрахунку інтегрального показника з різними ваговими коефіцієнтами. Щодо способів розрахунку вагомості показників, з якими вони враховуються в інтегральному показнику, то найкращі результати дають наступні: перший спирається на матрицю коефіцієнтів парної кореляції, другий — на факторні навантаження, третій — на результати побудови групової експертної оцінки.

Інтегральний показник фінансового стану (розвитку) економічної системи (Іj) з врахуванням вагомості показників розраховується за формулою:

де Wi — ваговий коефіцієнт для окремого показника yij, що характеризує фінансовий стан (розвиток) економічної системи; уij - нормований і-й показник фінансового стану (розвитку) в j-ій економічній системі; n — кількість показників, що характеризують фінансовий стан (розвиток) економічної системи.

Таким чином, в даному питання було розглянуто процес побудови узагальненої оцінки фінансового стану підприємства, охарактеризовано структуру даного процесу та виділено основні функціональні групи показників, що використовуються для побудови інтегральної оцінки.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Поняття комплексного оцінювання фінансового стану підприємства	\|	Оцінка рівня і побудова рейтингових систем фінансового стану підприємств

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.