Приклад чисельного розрахунку зворотної задачі.

Магнітний потік, Вб:

;

та магнітна індукція кожної ділянки кола, Тл:

;

залежно від величини магнітної індукції по кривим намагнічування електротехнічних сталей (рис. 4.5), з яких виконані перші чотири ділянки магнітопроводу, знаходимо напруженість магнітного поля на цих ділянках,А/м: Н₁ =125, Н₂ = 120, Н₃ = 200 і Н₄ = 375.

Напруженість магнітного поля у повітряних зазорах буде, А/м:

Магнітна напруга на ділянках кола, А:

; ;

Намагнічуюча сила, А –

та намагнічуючій струм котушки, А:

Потокозчеплення Y, Вб та індуктивність L, Гн котушки

У разі притягнення якоря до осердя, тобто зникнення повітряних зазорів у магнітопроводі, намагнічуючій струм I¢, A та індуктивність L¢, Гн котушки –

;

зменшаться у K_I = I/I¢ = 2/0,072 = 27 та K_L = L/L¢ = 7,125/0,2565 = 27 разів.

Для умов прикладу, розглянутого у попередньому розділі, нехтуючи потоком розсіювання, визначити величину магнітного потоку у магнітопроводі нерозгалуженого магнітного кола (рис. 4.4) при заданій величині магніторушійної сили F = IW = 1900 A.

Задачу вирішуємо графоаналітичним способом. Для побудови вебер-амперної характеристики розрахункового кола потрібно прийняти декілька значень Ф, за якими визначити відповідні магніторушійні сили F. Перше значення Ф оберемо за умовою, що увесь магнітний опір кола зосереджений у повітряних зазорах магнітопроводу. Для такого випадку, згідно з другим законом Кірхгофа маємо:

Звідси напруженість H_d , А/м і, далі, магнітна індукція В_d, Тл, магнітного поля у повітряних зазорах будуть, відповідно –

Для утворення такої індукції необхідний такий магнітний потік, Вб:

Тепер, прийнявши, що у розрахунковому магнітному колі діє магнітний потік Ф = 5,173×10^-4Вб, за методикою викладеною у попередньому розділі визначимо намагнічуючу силу, необхідну для утворення такого потоку. Результати розрахунків надамо у вигляді таблиці 4.1.

Порівнявши задане 1900 А та одержане 1967,94 значення МРС бачимо, що прийнятий магнітний потік Ф є завищеним по відношенню до шуканого. Тому, задаючись рядом менших значень Ф, за методикою викладеною у попередньому розділі визначимо величини необхідних магніторушійних сил F. Результати розрахунків надамо у вигляді таблиці 4.2 та графіка (рис. 4.6).

Таблиця 4.1.

Ділянка	Матеріал	Ф×10⁴,Вб	S×10⁴,м²	B, Тл	Н, А/м	l, м	(Hl), A
	СтальЭ43	5,173	6,50	0,796	113,60	0,071	8,065
	СтальЭ43	5,587	6,50	0,860	113,60	0,071	8,065
	СтальЭ43	5,173	4,68	1,105	223,40	0,075	16,76
	СтальЭ330	5,173	5,20	0,995	440,46	0,095	41,84
d₁	Повітря	5,173	6,50	0,796		0,0015	950,6
d₂	Повітря	5,173	6,50	0,796		0,0015	950,6
Всього	1967,94

Таблиця 4.2

Ф·10⁴, Вб	5,173	5,100	5,050	5,000	4,950	4,900
F, А	1967,94	1939,60	1919,01	1898,47	1880,27	1859,64

З графіка Ф = f(F) при заданій магніторушійній силі F = 1900 А визначимо шукане знання магнітного потоку Ф » 5×10^-4 Вб.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Приклад чисельного розрахунку прямої задачі.	\|	Особливості магнітних кіл зі змінною магніторушійною силою

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.