• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тема 7. Правове регулювання банкрутства

3.

2.

1.

ГПВ – це перенесення господарським органом несприятливих економічних наслідків безпосередньо в результаті застосування до нього передбачених законом або договором санкцій (мір відповідальності) економічного характеру.

Ознаки ГПВ:

1) суб'єктами відповідальності є як суб'єкти господарювання і їхні структурні підрозділи, так й учасники господарських відносин (міністерства, відомства і їхні органи);

2) при залученні до ГПВ мова йде про перенесення несприятливих наслідків економічного характеру, незалежно від того, чи грошові це санкції, або санкції, що обмежують правоздатність;

3) ця відповідальність застосовується у формі відповідних економічних санкцій, передбачених і законодавством, і договором, і локальним НПА;

4) ця відповідальність застосовується тільки у випадку правопорушення;

5) з погляду форми - це юридична відповідальність, що являє собою вплив на правопорушника.

У науці господарського права домінує поняття санкції як міри відповідальності внаслідок порушення передбаченого законом або договором запропонованого поводження.

Можна розглядати всі господарсько-правові санкції як різновид економічних стимулів, за допомогою яких виявляється вплив на суб'єктів господарювання для досягнення мети керування.

Господарсько-правові санкції можуть бути розділені на чотири групи або види:

1) санкції, покликані усунути незаконно досягнуті суб'єктами господарювання економічні (фінансові) результати шляхом порушення договірних зобов'язань або умов господарювання (наприклад, конфіскація матеріальних цінностей).

Завдання: позбавити правопорушника тих незаконних вигід, які він витяг у результаті неналежного здійснення суб'єктивного права або неналежного виконання своїх обов'язків.

Внаслідок їхнього застосування сам зміст суб'єктивного права або обов'язку не міняється. Тому що в результаті вилучається тільки незаконно отримане майно, його повернення не може розглядатися як несприятливий наслідок. В остаточному підсумку використання цих санкцій веде до відновлення правопорядку, припиненню правопорушення.

2) санкції, спрямовані на усунення умов, що породжують відповідні можливості для досягнення незаконним шляхом позитивних економічних результатів.

Сюди можна віднести такі санкції:

- призупинення дії ліцензії або її анулювання;

- зупинка роботи підприємства, ділянки, устаткування;

- припинення операцій по рахунках підприємства;

- примусовий розділ монопольного утворення;

- призупинення бюджетного фінансування або кредитування;

- заборона випуску цінних паперів;

- однобічна відмова від виконання договору в передбачених законом випадках.

У результаті наступають невигідні економічні наслідки, але вони носять вторинний характер стосовно нейтралізації умов, що породжують відповідні можливості для одержання незаконних вигід правопорушником.

Залежно від того, хто має право застосування санкцій, вони підрозділяються на:

а) застосовувані іншою стороною в зобов'язанні. У літературі їх іменують оперативно-господарськими санкціями.

Мають характер однобічної дії, тобто застосовуються самостійно.

б) санкції, які в строго обкресленому законом випадку застосовуються державним органом керування або контролю.

Специфіка цієї групи полягає в тому, що вони застосовуються:

- не в горизонтальних, а у вертикальних або діагональних відносинах;

- не за порушення договірних зобов'язань, а за порушення правил здійснення господарської діяльності, установлених державою

3) санкції, спрямовані на відновлення правопорядку, у тому числі реальне виконання обов'язків, за умови, що це не могло бути досягнуто застосуванням перших двох груп санкцій.

Це грошові санкції.

Також можуть бути розділені на дві групи:

а) застосовувані іншою стороною в зобов'язанні;

б) санкції, які в строго обкресленому законом випадку застосовуються державним органом керування або контролю.

4) визнання господарюючого суб'єкта банкрутом.

Вищевказаний розподіл санкцій на 4 види розроблений наукою господарського права.

У господарському кодексі ( ст. 217 ГК) виділяють наступні види санкцій:

- відшкодування збитків;

- стягнення штрафних санкцій;

- оперативно-господарські санкції;

- адміністративно-господарські санкції.

Залежно від змісту застосовуваних до правопорушника економічних санкцій і тих несприятливих наслідків, які він змушений перетерплювати в результаті їхнього застосування, можна виділити наступні форми господарсько-правової відповідальності:

1) відповідальність у формі відшкодування збитків;

2) відповідальність у формі сплати штрафних санкцій;

3) відповідальність у формі обмеження правоздатності;

4) відповідальність у формі застосування оцінних санкцій;

5) відповідальність у формі визнання суб'єкта господарювання банкрутом.

Виділення окремих видів відповідальності проводиться залежно від структури правопорушення й розподілу обсягів відповідальності боржників, залежно від того, які норми порушені, від кваліфікації господарського правовідносини й інші підстави.

1) Залежно від структури правопорушення

– часткова;

– солідарна;

- субсидіарна відповідальність.

2) По обсягу відповідальності:

- повна;

- обмежена;

- підвищена.

3) Залежно від виду зобов'язань:

- відповідальність в оперативно-господарських зобов'язаннях;

- у внутрішньогосподарських зобов'язаннях;

- у господарсько-управлінських зобов'язаннях.

Для більш широкого розуміння сутності ГПВ, механізму її дії важливо усвідомити її функції. Їх не слід ототожнювати із цілями відповідальності. Останні - це суб'єктивно бажаний (усвідомлюваний) результат, а функції визначаються як ті, що досягають об'єктивних наслідків, дії правових норм.

Виділяються такі функції ГПВ:

1) стимулююча;

2) компенсаційна;

3) інформаційна (сигналізаційна);

Стосовно до ГПВ діють загальні положення, що стосуються юридичної відповідальності, тобто такі її підстави:

- наявність шкоди;

- протиправність дії;

- причинний зв'язок між дією й шкодою;

- провина правопорушника.

1. Поняття банкрутства та сторони у справі про банкрутство.

2. Судові процедури, що застосовуються до боржника в процесі прова­дження у справі про банкрутство.

Читайте також:

1. Авоматизація водорозподілу регулювання за нижнім б'єфом з обмеженням рівнів верхнього б'єфі
2. Автоматизація водорозподілу з комбінованим регулюванням
3. Автоматизація водорозподілу регулювання зі сталими перепадами
4. Автоматизація водорозподілу регулюванням з перетікаючими об’ємами
5. Автоматизація водорозподілу регулюванням за верхнім б'єфом
6. Автоматизація водорозподілу регулюванням за нижнім б'єфом
7. Автоматичне регулювання витрати помпових станцій
8. Автоматичне регулювання.
9. Адміністративні (прямі) методи регулювання.
10. Адміністративно-правове регулювання державної реєстрації актів цивільного стану, державної виконавчої служби, нотаріату та адвокатури.
11. Адміністративно-правове регулювання проходження державної служби
12. АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ У ГАЛУЗІ КУЛЬТУРИ

Переглядів: 609