• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тема 4: Розробка інвестиційної стратегії підприємства

Стратегічне планування інвестиційної діяльності — це процес планування довгострокових інвестиційних цілей підприємства й шляхів досягнення цих цілей. Період стратегічного планування становить 3-5 років і залежить від ряду факторів, до яких належать: тривалість періоду загальної стратегії розвитку підприємства; передбачуваність інвестиційного клімату держави, регіону, а також розвитку кон'юнктури інвестиційного ринку; специфіка інвестиційної діяльності підприємства. Результатом стратегічного планування на підприємстві є розробка інвестиційної стратегії.

Інвестиційна стратегія підприємства — це система довгострокових цілей інвестиційної діяльності підприємства.

Розробка інвестиційної стратегії підприємства являє собою процес, що складається з декількох послідовних етапів (рис.3).

Аналіз і оцінка зовнішнього й внутрішнього середовища підприємства. Це перший етап формування інвестиційної стратегії. На даному етапі, по-перше, відбувається визначення основних елементів зовнішнього середовища, виділення з них тих, які дійсно мають значення для інвестиційної діяльності підприємства, проводиться збір інформації про стан і розвиток даних елементів. По-друге, підприємство аналізує й оцінює внутрішнє середовище, тобто здійснюються збір і аналіз інформації про стан і розвиток внутрішніх систем. Результатом даного етапу є інформація про інвестиційний клімат держави, інвестиційної привабливості в регіонах і галузях економіки, у яких підприємство здійснює свою діяльність, а також інформація про рівень розвитку підприємства.

Визначення стратегічних цілей інвестиційної діяльності. Система стратегічних цілей інвестиційної діяльності покликана забезпечити вибір найбільш ефективних напрямків реального й фінансового інвестування, формування достатнього обсягу інвестиційних ресурсів, мінімізацію інвестиційного ризику підприємства. Стратегічні цілі інвестиційної діяльності являють собою бажані параметри, що дозволяють направляти й оцінювати інвестиційну діяльність підприємства в перспективі. Стратегічні цілі підприємства повинні бути чітко взаємозалежні між собою, і відповідати місії й загальним цілям функціонування підприємства.

Розробка стратегічних напрямів інвестиційній діяльності базується на системі цілей цієї діяльності. Вибір того або іншого напряму інвестиційній діяльності істотно залежить від стадій життєвого циклу підприємства.

На стадії зародження потрібні великі інвестиції, оскільки компанія створює свої конкурентні переваги. Вона вкладає засоби в НДДКР, збут, сервіс. Якщо компанія вклала засоби в створення конкурентних переваг, вона займе сильну конкурентну позицію. Компанії із слабкою конкурентною позицією на всіх стадіях життєвого циклу можуть вибрати відхід для припинення своїх втрат.

Рис.3. Етапи розробки інвестиційної стратегії підприємства

У стадії зростання природна стратегія зростання компанії з розширенням ринку. Компанії потрібні значні вкладення для підтримки свого успіху. Одночасно компанії прагнуть консолідувати існуючі маркетингові ніші і увійти до нових. Отже, компанії повинні вкладати ресурси в маркетинг, крім того, вони повинні остаточно вибрати свою базову стратегію (наприклад, слабкі компанії - фокусування).

При уповільненні конкуренція зростає і компаніям з сильною конкурентною позицією потрібні ресурси на розширення ринку за рахунок долі слабких компаній. Характер інвестицій залежить від стратегії фірм. Наприклад, для цінового лідера при загрозі цінової війни важливі вкладення в управління вартістю, а при диференціації необхідно підсилити продуктовий діапазон і мережі розподілу.

На стадії зрілості компанії в умовах конкуренції, що посилюється, прагнуть захистити свої позиції. Тому інвестиції вкладаються на підтримку стратегії. На цій стадії компанії бажають повернути свої минулі інвестиції. Поки нові прибутки реінвестувалися в справу, дивіденди були малі тепер компанії можуть вибрати стратегію максимальних прибутків власників.

Визначення інвестиційних потреб та інвестиційних можливостей підприємства. На даному етапі визначаються, по-перше, інвестиційні потреби підприємства. Інвестиційні потреби підприємства — це обсяг інвестиційних ресурсів, необхідних для досягнення стратегічних цілей підприємства. По-друге, оцінюються інвестиційні можливості підприємства. У процесі оцінки визначається, чи володіє підприємство достатнім внутрішнім потенціалом для того, щоб у сформованих умовах зовнішнього середовища досягти бажаних стратегічних інвестиційних цілей. Внутрішній потенціал оцінюється з позиції фінансових, виробничих, трудових, інформаційних та інших ресурсів підприємства.

Стратегічний аналіз і визначення стратегічних альтернатив. Стратегічний аналіз припускає зіставлення інвестиційних потреб підприємства і його інвестиційних можливостей. Виявляються фактори, що обмежують можливості досягнення стратегічних цілей, і визначається розрив між бажаними показниками й можливостями підприємства. На підставі виявлених факторів формуються різні варіанти стратегічних альтернатив.

Вибір інвестиційної стратегії. Проводиться вибір однієї з альтернативних стратегій і здійснюється її пророблення. Залежно від цілей інвестування, типа управління, характеру економічної ситуації і безлічі інших чинників можна виявити велике число різноманітних стратегій.

Так, для стратегічного інвестора, основна місія якого полягає в розширенні сфери свого впливу і участі в управлінні підприємством, можна виділити стратегії ефективного власника (місія інвестора полягає не лише в діставанні доступу до певних видів продукції і забезпеченні контролю за фінансовими потоками, але і в підвищенні науково-технічного і виробничо-збутового потенціалу, фінансовому оздоровленні підприємства-емітента) і спекулятивного злиття (або поглинання) (місія цієї стратегії полягає в придбанні контрольного пакету акцій для забезпечення доступу до дефіцитних видів продукції (послуг), фінансовим ресурсам або в цілях здобуття в розпорядження вигідних об'єктів нерухомості, інших майнових і немайнових прав).

При портфельному інвестуванні вибір стратегії значною мірою визначається типом управління. Зазвичай виділяють 2 види управління: пасивний і активний.

Найпоширенішою стратегією пасивного управління при інвестуванні в корпоративні акції є стратегія «купив-і-тримай». Як інший різновид стратегії пасивного управління виступає стратегія індексного фонду. Вона заснована на тому, що структура портфеля повинна відображати рух вибраного фондового індексу, що характеризує стан всього ринку цінних паперів (або його найбільш важливих сегментів). Головним завданням інвестора стає відтворення в своєму портфелі структури ринку з періодичним його коректуванням через півроку-рік. Управління здійснюється по відхиленнях структури портфеля від структури індексу.

Стратегія «пилососа» застосовується найбільш великими інвестиційними компаніями, які за замовленням (в основному іноземних) інвесторів здійснюють масову купівлю акцій у регіонах.

Якщо як системоутворюючого фактора при класифікації портфельних стратегій вибрати метод формування портфеля, як приклади можна привести такі види стратегій, як оптимізаційна, рейтингова, гнучкого реагування, ринкового випередження.

Оптимізаційні стратегії засновані на побудові економіко-математичних моделей портфеля. Вибір найкращої структури портфеля здійснюється шляхом варіювання критеріїв оптимізації і проведення багатоваріантних імітаційних розрахунків. Рейтингова стратегія полягає в тому, що формування і оновлення портфеля цінних паперів здійснюється на основі результату побудови рейтингової таблиці. Розрахунок рейтингу здійснюється за групами показників, що характеризують основні інвестиційні переваги учасника. Стратегія «гнучкого реагування» полягає в тому, що професійний учасник, одержуючи ринкові сигнали, що свідчать про інтерес великих іноземних або вітчизняних інвесторів до акцій того чи іншого емітента, використовує свої можливості для того, щоб випередити конкурентів і завчасно почати масовану купівлю у дрібних інвесторів. Стратегія «ринкового випередження» припускає, що інвестор намагається самостійно здійснити прогноз стану ринку і використовувати його для отримання прибутку.

Якщо в якості класифікаційної ознаки при виділенні стратегій використовувати можливість зниження ризику інвестування, то для досягнення цієї мети можуть бути обрані стратегії диверсифікації, концентрації, імунізації та хеджування.

Підготовка остаточного стратегічного плану інвестиційної діяльності. Підготовляється остаточний варіант стратегічного плану інвестиційної діяльності. Стратегічний план повинен містити в собі основні стратегічні напрями інвестиційної діяльності (насамперед, галузеву й регіональну спрямованість інвестиційної діяльності), форми інвестиційної діяльності і їхнє співвідношення, а також джерела фінансування інвестиційної діяльності підприємства в перспективному періоді.

Оцінка розробленої інвестиційної стратегії здійснюється на основі наступних критеріїв:

1) узгодженість інвестиційної стратегії компанії (фірми) із загальною стратегією її економічного розвитку.

2) внутрішня збалансованість інвестиційної стратегії (збалансованість окремих стратегічних цілей і напрямів інвестиційної діяльності, а також послідовність їх виконання);

3) узгодженість інвестиційної стратегії з зовнішнім середовищем;

4) реалізація інвестиційної стратегії з урахуванням наявного ресурсного потенціалу, прийнятність рівня ризику, пов'язаного з реалізацією інвестиційної стратегії.

5) результативність інвестиційної стратегії.

Після завершення планового процесу перед підприємством постає завдання її впровадження та реалізації у відповідності з інвестиційними цілями і розробленими планами.

Для попередження можливих помилок і недоробок, своєчасного виявлення відхилень від заданого напрямку, ефективного досягнення поставлених завдань у встановлені терміни підприємству необхідно встановити механізм оцінок і контролю, який повинен включати:

- Визначення критеріїв для оцінки результатів;

- Зіставлення фактичних показників з плановими;

- Аналіз відхилень між ними;

- Внесення коректив у стратегію у разі потреби.

Такий механізм контролю передбачає наявність системи зворотного зв'язку і залежно від результатів може служити для перегляду цілей інвестиційної діяльності і стратегії.

Організація реалізації інвестиційної стратегії підприємства. Містить у собі вибір механізмів реалізації розробленої інвестиційної стратегії підприємства.

Задачі:

1. Підприємство планує придбати промислове устаткування, при цьому первісні витрати оцінюються в розмірі 600 тис. грн. Протягом першого року планується інвестувати додатково 230 тис. грн (у приріст оборотного капіталу). Грошовий приплив планується в розмірі 115 тис. грн за рік. Ліквідаційна вартість устаткування через 10 років становитиме 100 тис. грн. Визначте поточну вартість грошових потоків щорічно й економічний ефект внаслідок реалізації цих інвестицій, якщо проектна дисконтна ставка становить 10%. Результати розрахунків оформіть у вигляді таблиці.

2. Підприємство планує модернізувати устаткування одного зі своїх підрозділів. Обсяг інвестиційних витрат оцінюється в 230 тис. гри. У результаті цих заходів очікується одержати грошовий доход протягом 6 років у розмірі тис. гри. Наприкінці четвертого року планується додатково вкласти кошти у розмірі 60 тис. грн на проведення планових заходів щодо капітального ремонту основних фондів. Ліквідаційна вартість устаткування наприкінці шостого року становитиме 70 тис. грн. Визначте поточну вартість грошових потоків щорічно й економічний ефект від реалізації даного проекту, якщо дисконтна ставка становитиме 10%. Результати оформіть у вигляді таблиці.

3. У табл. 1 представлені грошові потоки за п'ять років реалізації інвестиційного проекту. Визначте економічну доцільність реалізації данного варіанта капітальних вкладень, розрахувавши поточну вартість проекту. Проектна дисконтна ставка становить 15%. Результати оформіть у вигляді таблиці.

Таблиця 1

Грошові потоки інвестиційного проекту

4. Розглядаються два проекти, що мають приблизно рівні результати. Витрати по кожному проекту представлені в таблиці 2. Якому проекту слід віддати перевагу? Норма дисконту дорівнює 0,2.

Таблиця 2

Витрати по проектам, тис. грн.

Читайте також:

1. IV група- показники надійності підприємства
2. L2.T4/1.Переміщення твердих речовин по території хімічного підприємства.
3. WEB - сайт підприємства в Інтернет
4. Абсолютні та відності показники результатів діяльності підприємства.
5. Автопідприємства вантажних автомобілів
6. Адміністративно-правовий статус торговельного підприємства
7. Активами торговельного підприємства
8. Активи підприємства, їх кругооборот і оборот
9. Альтернативні варіанти довгострокового фінансування діяльності підприємства
10. Альтернативні стратегії за матрицею Мак-Кінсі.
11. Альтернативність у реалізації стратегії розвитку підприємства
12. Амортизація основних фондів підприємства. Методи нарахування амортизації

Переглядів: 2382