Лекція №3 МЕТОДИ І ТЕХНІЧНІ ЗАСОБИ ЕРГОНОМІКИ ВСФЕРІ ГОТЕЛЬНИХ ПОСЛУГ.

Функціональний і психофізіологічний стан

Існує декілька підходів до визначення функціонального стану. Функціональний стан визначають як:

♦ фізіологічний стан організму і його систем (будь-який стан є функціональним, тобто відбиває рівень функціонування організму в цілому чи окремих його системах, а також саме виконує функції адаптації до даних умов існування);

♦ фонову активність центральної нервової системи, що супроводжує ту чи іншу діяльність; при цьому зміни функціонального стану залежать не тільки від збудливості головного мозку, а й від його реактивності, лабільності та інших властивостей;

Останнє визначення можна конкретизувати за допомогою двох підходів:

1) функціональний стан визначається як комплекс взаємопов'язаних фізіологічних реакцій;2) функціональний стан оцінюється за результатами трудової діяльності людини і розглядається як цілісна багатокомпонентна характеристика зовнішніх поведінкових та внутрішніх функцій організму людини, за допомогою яких можна оцінити властивий їй у даний момент рівень активності вищих психічних функцій та фізіологічних систем, що зумовлюють виконання трудової діяльності.

Ідуть у минуле дискусії про предмет, задачі і границі ергономіки. На перший план вийшли проблеми професійної діяльності ергономістів і насамперед питання методології і методів ергономічного дослідження і проектування, що залишаються найбільш складними в ергономіці. Розвиток ергономіки й ускладнення її задач обумовлюють поява нових і усе більш витончених методичних прийомів, технічних засобів дослідження і проектування. Методична культура і професійна майстерність — найважливіші умови коректного й ефективного використання арсеналу методів і технічних засобів ергономіки. Важливою складовою туристичної діяльності є готельне господарство. Розвиток вітчизняного та міжнародного туризму значною мірою пов'язується з рівнем матеріально-технічної бази, розгалуженістю та різноманітністю мережі, якістю обслуговування в готельному господарстві. Звідси витікає важливість вивчення змісту поняття «готельне господарство». Глибина теоретичного розуміння цього питання сприяє ефективній організації діяльності, розвитку матеріально-технічної бази, правильному укомплектуванню штатів, повному задоволенню потреб туристів.. У першому випадку готельне господарство включає дві основні групи послуг — розміщення та харчування, а в другому — тільки розміщення.. Прискорений розвиток туризму та бажання отримати більший доход, а також зростаюча платоспроможність клієнта сприяли розширенню та розмаїттю готельної діяльності. Поняття готельна справа застосовувалось спочатку для визначення діяльності в готелях. У подальшому ця діяльність розширилась і сьогодні охоплює кемпінги, мотелі, туристичні бази, котеджітощо. Таким чином, готель був першим основним типом підприємств для розміщення туристів, що й дав назву цілій галузі діяльності.. Результатом виробничо-експлуатаційної діяльності готелів є не готовий продукт, а пропозиція особливого виду послуг. При цьому послуги не можуть вироблятися окремо від існуючого матеріального продукту, тобто експлуатація матеріально-технічної бази (будівель, споруд, устаткування, інвентаря) є основою виробництва та реалізації послуг. З точки зору особливостей процесу обслуговування в готельному господарстві, де поєднуються виробництво та споживання послуг, досить часто цей процес називають «наданням послуг». Але & не вірно тому, що надання послуг здійснюється як платно, так і безплатно. Тому слід підкреслити, що ця діяльність здійснює продаж і наданню послуг.У процесі виробництва та пропозиції цих послуг у готельному не створюються ні новий продукт, ні нова вартість. Однак, їх діяльність активно сприяє збільшенню національного доходу валютних коштів у країну за рахунок обслуговування іноземних туристів...Обсяг, якість і різноманітність послуг у готельному господарстві обумовлені, головним чином, станом матеріально-технічної бази (будівлі, споруди, інженерне, санітарно-технічне обладнання, електроприлади, меблі, телевізори, холодильники та інші предмети, призначені для обслуговування проживаючих). Спостерігається також постійне збагачення та урізноманітнення матеріально-технічної бази й складу персоналу готелів. Попит на готельні послуги має нерівномірний та сезонний характер, тому готелі, мотелі, кемпінги повинні мати достатній резерв номерного фонду, а також матеріальних і трудових ресурсів. Це значною мірою зменшує ефективність використання праці персоналу. -можливість подолання цього протиріччя. шляхом запровадження бригадної організації праці за принципом суміщення професій. Так, у готельному об'єднанні «Формула І», що має у своєму складі 200 мотелів у Франції, а також у Бельгії, Німеччині, Великобританії, Нідерландах, у результаті запровадження електронної системи резервування місць, служби портьє, санітарно-технічного обслуговування та ін. чисельність персоналу в мотелях скоротилась до мінімуму (2-3 особи).-централізація реалізації послуг. Великі готельні об'єднання формують спеціалізовані ланки для реалізації основних послуг. Тому, частина операцій у процесі обслуговування туристів (попередній продаж, резервування місць тощо) виходить за рамки компетенції окремих ланок готельного господарства та зосереджується в спеціалізованих бюро подорожей або самому підприємстві. Таким чином, на якість обслуговування в готелях впливає діяльність посередницьких ланок, що реалізують їх основні послуги.Зазначені особливості діяльності галузі є важливою передумовою для аналізу конкретних умов, що формують обсяг, структуру, якість послуг і повинні враховуватись у проектуванні сучасних готелів. Діяльність можна аналізувати і з точки зору її моторних компонентів. Мета, на досягнення якої спрямовується діяльність, як правило, є віддаленою. Тому досягнення її складається з послідовного розв’язування людиною ряду часткових завдань, які постають перед нею під час руху до цієї мети. Ергономіка - це наукова дисципліна, яка займається вивченням взаємодії людини і всіляких предметів, які його оточують. Її метою є виявлення принципів проектування і створення елементів середовища таким чином, щоб вони були максимально комфортні і пристосовані для використання людиною. Недарма ергономіку також називають «людський фактор».Термін утворений від двох латинських слів: ergon (робота) і nomos (закон, знання). Можна сказати, що методами ергономіки оцінюються всілякі аспекти людської діяльності з метою максимально гармонізувати їх з фізичними можливостями, здібностями і потребами людини.Ця наукова дисципліна охоплює всі галузі діяльності. Ергономіка як наука має декілька основних шляхів розвитку, кожен з яких глибоко розглядає конкретну сферу людської взаємодії, виявляє його особливості. Основними напрямками ергономіки на сьогоднішній день є фізичне, когнітивне та організаційне.Фізична ергономіка займається вивченням біомеханічних, фізіологічних та анатомічних характеристик людини, а також тим, як вони впливають на фізичне поводження. Саме ця галузь розглядає і вивчає робочі пози, різні види фізичної роботи, безпека робочого місця, правильну компоновку предметів, необхідних для професійної діяльності, а також види праці, що викликають розлади рухового апарату.Когнітивна, або розумова, ергономіка займається різними розумовими процесами, такими як сприйняття, навчання, міркування, запам'ятовування, вироблення моторної реакції та іншими. Важливою її завданням є виявлення механізмів взаємодії між когнітивними процесами. Розумове навантаження, хід прийняття рішень, професійні види розумового напруження - усе це теж вивчається цим видом ергономіки.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Озеленення приміщень готельного господарства	\|	Технічна естетика займається естетичним оформленням виробничих приміщень, устаткування, засобів праці, в т.ч художнім конструюванням виробів.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.095 сек.