Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник






Правовий режим зовнішньоекономічної діяльності

Правовий режим ЗЕД - це особливий порядок регулювання зо­внішньоекономічної діяльності, що виражається в комплексі взає­мопов'язаних між собою економіко-правових заходів (стимулюю­чих та обмежуючих), спрямованих на досягнення цілей такої дія­льності згідно із визначеними законодавцем принципами.

Принципи зовнішньоекономічної діяльності закріплені та кон­кретизовані в ст. 2 Закону «Про ЗЕД».

Усі учасники зовнішньоекономічної діяльності при її здійснен­ні повинні дотримуватися таких принципів:

суверенітету народу України у здійсненні ЗЕД;

свободи зовнішньоекономічного підприємництва;

юридичної рівності і недискримінації;

верховенства закону;

врахування та захисту інтересів суб'єктів зовнішньоеконо­мічної діяльності;

еквівалентності обміну, неприпустимості демпінгу при вве­зенні та вивезенні товарів.

Законодавство про ЗЕД, визначаючи цілі регулювання у сфері зовнішньоекономічної діяльності (ст. 7 Закону «Про ЗЕД»), пе­редбачає дві основні категорії економіко-правових засобів, що в комплексі забезпечують досягнення таких цілей: 1) стимулюючих; 2) обмежувальних.

До кола перших (стимулюючих) належать:

А) права суб'єктів ЗЕД: загальні для всіх суб'єктів господарю­вання та спеціальні, закріплені законом для суб'єктів ЗЕД;

Б) пільги для суб 'єктів ЗЕД, що надаються за наявності передба­чених законом умов (реалізації на території спеціальної/вільної еко­номічної зони затверджених інвестиційних проектів відповідно до укладених інвестиційних договорів з органом управління відповідної СЕЗ; ввезення на територію України майна як вклад іноземного інвестора до статутного фонду підприємства з іноземними інвес­тиціями тощо).

Пільги можна поділити на дві категорії за критерієм кола суб'єктів, видів здійснюваної ними діяльності: 1) ті, що передбачаються для всіх суб'єктів господарювання у процесі здійснення певних видів господарської діяльності безвідносно до наявності в ній ознак ЗЕД (інноваційна, наприклад); 2) пільги, які встановлю­ються лише для суб'єктів ЗЕД в процесі її здійснення.

Слід зазначити, що у сфері ЗЕД застосовуються, як правило, пільги не до всіх суб'єктів ЗЕД, а лише щодо тих з них, які відпо­відають певним критеріям. Так, відповідно до ст. 11 Закону «Про ЗЕД» передбачається надання відповідно до законодавства:

податкових пільг у разі, якщо результати діяльності суб'єктів ЗЕД відповідають таким критеріям: експорт перевищує імпорт (нетто-експорт) за фінансовий рік; обсяг експорту становить не менше 5 відсотків від обсягу реалізованих за фінансовий рік това­рів; які стабільно експортують наукові, наукоємні товари, а також товари, у вартості яких частка доданої вартості становить не мен­ше 30 процентів;

амортизаційних пільг (за строками амортизації основних вироб­ничих фондів) у вигляді та за наявності таких умов: норм приско­реної амортизації основних виробничих фондів, що використову­ються для виробництва експортних товарів, пільгових норм амор­тизації основних фондів, створених за рахунок нових інвестицій, що використовуються для виробництва експортних товарів; норм амортизації на імпортне обладнання, яке використовується для ви­робництва експортних товарів, не менших, ніж ті, що встановлені в країні походження такого обладнання.

До обмежувальних заходів, що є складовою правового режиму ЗЕД, належать заборони та обмеження. Зокрема, до категорії перших слід віднести заборону здійснення певних категорій зовнішньоеко­номічних операцій (реекспорт, експорт заборонених до вивезення з території України товарів, субсидований імпорт, демпінговий імпорт).

Більш різноманітними є обмеження, що можуть мати різні форми, зокрема:

ліцензування зовнішньоекономічних операцій як комплекс дій органу виконавчої влади з надання суб'єкту ЗЕД дозволу на здійс­нення протягом визначеного періоду експорту/імпорту товарів; розрізняють автоматичне ліцензування (застосовується щодо това­рів, які не підлягають квотуванню) і неавтоматичне ліцензування (у разі встановлення квот на експорт/імпорт);

квотування (встановлення кількісних або інших обмежень) товарів, що підлягають експорту/імпорту; розрізняють глобальні квоти (встановлюються по товару без зазначення конкретних країн/груп країн, куди товар експортується або з яких він імпортується), індивідуальні квоти (встановлюються по товару з визна­ченням конкретної країни, куди товар може експортуватись або з якої він може імпортуватись);

застосування спеціальних санкцій до суб'єктів ЗЕД у разі по­рушення ними спеціального законодавства: антидемпінгових про­цедур; індивідуального режиму ліцензування; тимчасового зупи­нення ЗЕД (ст. 37 Закону «Про ЗЕД»);

дотримання спеціального порядку встановлення і використан­ня технічних, фармакологічних, санітарних, фітосанітарних, вете­ринарних та екологічних стандартів та вимог (ст. 18 Закону «Про ЗЕД»), відповідно до якого: а) на територію України дозволяється імпорт лише тих товарів, що за своїми технічними, фармакологіч­ними, санітарними, фітосанітарними, ветеринарними та екологіч­ними характеристиками не порушують мінімальних умов відповід­них стандартів та вимог, що діють на території України; б) у разі відсутності національних стандартів та вимог України на певний товар застосовуються відповідні міжнародні стандарти та вимоги або іноземні стандарти та вимоги, що діють в провідних країнах-експортерах зазначених товарів; в) товари, що імпортуються на те­риторію України, підлягають обов'язковій сертифікації (в національ­ному режимі) на предмет їх відповідності фармакологічним, санітар­ним, фітосанітарним, ветеринарним та екологічним нормам, якщо відповідні вимоги діють і щодо аналогічних товарів національного виробництва згідно із законами України; г) у разі імпорту товарів, які не мають аналогів в Україні, суб'єкт ЗЕД, який здійснює імпорт,або іноземний суб'єкт господарювання, який здійснює експорт, по­винен пред'явити сертифікат, що засвідчує відповідність технічних, фармакологічних, санітарних, фітосанітарних, ветеринарних та еко­логічних характеристик цього товару чинним міжнародним стандар­там та вимогам або національним стандартам та вимогам країни, яка є провідною в експорті цього товару;-

застосування спеціальних імпортних процедур (ст. 19 Закону«Про ЗЕД»), до яких належать:, застосування процедури міжнарод­них торгів або аналогічних їм процедур; режим попередніх імпорт­них депозитів, що вносяться у банки, що може застосовуватися лише щодо товарів, до яких не запроваджується режим ліцензу­вання і квотування імпорту;

дотримання вимог митного (відповідно - Митного кодексу України та Закону «Про Митний тариф України») та валютного регулювання (згідно із Декретом Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 р. «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» та з урахуванням положень Закону України від 28.11.2002 р. «Про запобігання та протидію легалізації (відмиван­ню) доходів, одержаних злочинним шляхом»);

обов 'язковість обліку та звітності зовнішньоекономічнихоперацій суб'єктів ЗЕД, що здійснюється в передбаченому Зако­ном «Про ЗЕД» (ст. 22) порядку;

застосування (як виняток) дискримінаційних заходів до інозем­них суб'єктів ЗЕД у випадках та порядку, визначених частинами 2-4 ст. 389 ГК і ст. 29 Закону «Про ЗЕД»; підставою для цього можуть бути дискримінаційні та недружні дії іноземних держав до україн­ських суб'єктів господарювання (аналогічні заходи в такому випад­ку встановлюються для суб'єктів господарювання відповідної дер­жави, що здійснюють в Україні ЗЕД, у т. ч. інвестування).

 


Читайте також:

  1. II. Мотивація навчальної діяльності. Визначення теми і мети уроку
  2. IІI. Формулювання мети і завдань уроку. Мотивація учбової діяльності
  3. Q6 розраховують тільки при нестаціонарному режимі
  4. V. Питання туристично-спортивної діяльності
  5. Абсолютні та відності показники результатів діяльності підприємства.
  6. Автоматизація банківської діяльності в Україні
  7. Автоматизація метрологічної діяльності
  8. АДАПТАЦІЯ ОБМІНУ РЕЧОВИН ДО М'ЯЗОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
  9. Адміністративний устрій та окупаційний режим в Україні під час війни 1941-1945 рр
  10. Адміністративно-правовий захист об’єктів інтелектуальної власності
  11. Адміністративно-правовий захист права інтелектуальної власності
  12. Адміністративно-правовий спосіб захисту прав




Переглядів: 349

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності | Зовнішньоекономічний договір

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.034 сек.