• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Склад і структура оборотних виробниих засобів, визначення потреби в них

Оборотні виробничі засоби — це частина виробничих засо­бів, які повністю споживаються в кожному виробничому цик­лі, при цьому переносять усю свою вартість на створювану про­дукцію і змінюють свою натуральну форму. Речовим змістом оборотних засобів є предмети праці, які в процесі виробництва перетворюються в готову продукцію, становлячи її матеріаль­ну основу, або сприяють її створенню.

Оборотні виробничі засоби поділяють на:

а) виробничі запаси;

б) незавершене виробництво і напівфабрикати власного ви­готовлення;

в) витрати майбутніх періодів.

Виробничі запаси До складу входять: сировина; основні та допоміжні матеріали; куповані напівфабрикати та комплектуючі вироби; паливо; тара і тарні матеріали; запасні частини для ремонту.

Незавершене виробництво — це ті предмети праці, які пере­бувають у процесі виробництва на різних стадіях оброблення безпосередньо на робочих місцях у цехах, на дільницях, або ж у процесі транспортування від одного робочого місця до іншого.

До напівфабрикатів власного виготовлення належать ті предмети праці, які повністю були оброблені в одному виробни­чому підрозділі (цеху), але подальше оброблення повинні про­йти в інших підрозділах цехах.

Витрати майбутніх періодів являють собою грошові витрати, що були здійснені в даному періоді, але на собівартість продукції будуть віднесені частинами в наступних періодах. Це витрати на про­ектування та освоєння нових видів продукції, раціоналізацію та винахідництво. Співвідношення окремих елементів оборотних засобів до за­гального їх обсягу характеризує їх виробничо-технологічну структуру, яка формується під впливом цілого ряду факторів. На підприємствах різних галузей структура оборотних за­собів має значні відмінності, обумовлені особливостями засто­сування технологій, умовами забезпечення і видами застосу­вання матеріальних ресурсів, рівнем та видами спеціалізації тощо.

Потреби в оборотних виробничих засобах, зокрема у матері­альних ресурсах, визначають за допомогою нормування.

Під нормою витрат матеріальних ресурсів розуміють гранич­но допустиму величину сировини, матеріалів, палива, енергії, яка може бути витрачена для випуску одиниці продукції визначеної якості за певних організаційно-технічних умов.

Для більшості матеріалів структура норми витрат має такий вигляд:

Н_в = В_к + В_тех + q,

де Н — норма витрат;

Вк — чисті витрати матеріалу на одиницю продукції або ви­робничої роботи(корисні витрати);

Втех — неминучі технологічні відходи та втрати;

q — інші організаційно-технологічні втрати, що виникають у процесі транспортування, зберігання тощо.

Норми витрат матеріалів на виготовлення одиниці продукції розраховують з урахуванням її матеріаломісткості.

Читайте також:

1. D-петля, що складається з 8–12 залишків, декілька з яких – дигідроуридинові.
2. I визначення впливу окремих факторів
3. I. При підготовці до переговорів визначите склад делегації і її керівника.
4. II. Анатомічний склад лімфатичної системи
5. II. Визначення мети запровадження конкретної ВЕЗ з ураху­ванням її виду.
6. II. Вимоги до складання паспорта бюджетної програми
7. II. За зміною ступенів окиснення елементів, які входять до складу реагуючих речовин
8. II. Мотивація навчальної діяльності. Визначення теми і мети уроку
9. III. Вимоги до учасників, складу груп і керівників туристських подорожей
10. III. Географічна структура світового ринку позичкового капіталу
11. Ocнoвнi визначення здоров'я
12. V Потреби та мотиви стимулюють пізнання себе та прагнення до саморозвитку.

Переглядів: 659