• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Фізіологія крові

ФІЗІОЛОГІЯ КРОВІ

ЛЕКЦІЯ №4

Жіночі статеві гормони естрогени

Жіночі статеві залози.

Жіноча статева залоза (яєчник) – парний орган, виконує дві функції:

- зовнішньосекреторну (утворення яйцеклітин)

- внутрішньосекреторну – це вироблення гормонів.

- (естрон, ест радіол, естріол)

- Прогестерон продукує жовте тіло яєчника. Цей гормон забезпечує номальне протікання вагітності і регулює жіночий статевий цикл.

Фізіологічна роль естрогенів:

- пригнічують секрецію ФСГ і АГ, беруть участь у регуляції дозрівання і розвитку фолікулів;

- стимулюють ріст і розвиток внутрішніх і зовнішніх статевих органів;

- стимулюють розвиток вторинних статевих ознак;

- мають анаболічний ефект;

- підсилюють прцеси кровообігу в статевих органах;

- ведуть до зміни слизової матки у період яєчникового і маткового циклів.

Плацента жінки продукує гормони: прогестерон, хоріонічний гонадотропін, тощо.

Ці гормони стимулюють функцію жовтого тіла, сприяють виношуванню вагітності, гальмують продукцію ФСГ.

Основне значення в регуляції діяльності статевих залоз мають гонадотропні гормони гіпофіза:

- фолікулостимулюючий (ФСГ);

- лютеїнізуючий (ЛГ);

- пролактин.

План

1. Кров, функції, склад,основні фізіологічні константи

2. Плазма крові, склад.

-осмотичний тиск;

-онкотичний тиск;

-рН, роль буферних систем у регуляції його сталості

3. Еритроцити, будова, кількість, функції, властивості. ШОЕ.

4. Гемоглобін, властивості, види, сполуки, кількість. Колірний показник.

5.Групи крові, система ABO, CDE, cde. Методи визначення. Фізіологічні основи переливання крові.

6. Лейкоцити, кількість, види, функції. Лейкоцитарна формула.

7. Тромбоцити, кількість, функції. Коагулянти та антикоагулянти. Фібриноліз. Регуляція згортання крові.

Самостійне вивчення тем:

Кровозамінники, види, характеристика.

Імунітет, його види.

Гемостаз, види, фази, механізм розвитку, значення.

Виконати завдання №6,37,№8 збірника позааудиторної самостійної роботи.

Література:

Основна Л – 1 « Нормальна фізіологія» за ред. В.І.Філімонова, К. «Здоров’я»; Федонюк Я.І. Анатомія та фізіологія з патологією»,Тернопіль, 2001 р.

Фізіологія людини за ред. В.І. Філімонова, К. Медицина, 2011 р.,с.151-194.

Додаткова:

Атлас з нормальної фізіології А.В. Коробков, С.А. Чеснокова,р.1

Брин В.Б. « Физиология человека в схемах и таблицах». Ростов – на-Дону, 1999

Кров – це рідка тканина організму, що формує внутрішнє середовище.

Внутрішнє середовище – це кров, лімфа, тканинна рідина, ліквор, тобто рідини, які оточують клітини організму.

Внутрішнє середовище не спілкується із зовнішнім середовищем, воно розділене зовнішніми бар’єрами: шкіра, слизові оболонки.

В процесі еволюції створились механізми, завдяки яким зберігається і підтримується постійний склад і фізико – хімічні властивості внутрішнього середовища.

Гомеостаз – це сталість параметрів внутрішнього середовища організму.

Терапевт Г. Ф. Ланг (1939г.) запропонував поняття – система крові.

Система крові – це кров та органи, в яких відбуваються утворення, руйнація формених елементів крові.

Кров циркулююча – це кров,яка знаходиться в стані циркуляції. ОЦК у чоловіків приблизно 14%, у жінок 7%.

Кров депонована – це кров, яка перебуває в депо.У печінці депонується 20%, у селезінці 16%, у шкірі 10% від загальної кількості крові.

Органи кровотворення– червоний кістковий мозок, тимус, лімфатичні вузли, селезінка, лімфатичні фолікули травного тракту.

Органи руйнування елементів крові –селезінка, печінка.

Нервові механізми регуляції забезпечують швидку зміну складу крові за рахунок перерозподілу її елементів (між депо і активною циркуляцією).

Гуморальні механізми спрямовані на стимуляцію гемопоезу й викликають повільні, але надійні зміни складу крові.

Читайте також:

1. АНАТОМІЯ І ФІЗІОЛОГІЯ ЦЕНТРАЛЬНОЇ ТА ПЕРИФЕРИЧНОЇ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ, ЇЇ ВІКОВІ ОСОБЛИВОСТІ
2. Варіанти групи крові
3. Визначення груп крові. Сумісність крові.
4. Гази крові, та кислотно-лугова рівновага.
5. Гемодинамічний опір – це опір судин руху крові
6. Гемотрансфузія – переливання крові.
7. Групи крові
8. Групи крові
9. Групи крові
10. Групи крові у людини і фактори крові у тварин.
11. Групи крові. Система АВО
12. Групи крові: системи АВ0, Rh-фактор.

Переглядів: 1174