• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Зовнішнє дихання

Етапи дихання

1. Зовнішнє дихання – обмін газами між атмосферним та альвеолярним повітрям,

2. Дифузія газів в легені – перехід О₂ із альвеолярного повітря в кров і СО₂ – в протилежному напрямку за градієнтом парціального тиску цих газів в альвеолярному повітрі та їх напруженням в крові.

3. Транспорт газів кров’ю.

4. Дифузія газів в тканинах.

5. Тканинне дихання, участь О₂ в метаболічних процесах і утворення СО₂.

Це перший етап процесу дихання і становить собою обмін газів між навколишнім середовищем і легенями, повітря рухається повітряносними шляхами і здійснюється вентиляція легень.

Зовнішнє дихання здійснюється завдяки ритмічному чергуванню вдиху і видиху.

Біомеханіка спокійного вдиху:

1.Спокійний вдих – активний акт, пов’язаний зі скороченням м’язів спокійного вдиху (зовнішні міжреберні та діафрагма).

Скорочення зовнішніх міжреберних м’язів супроводжується підняттям ребер і збільшенням розмірів грудної клітки в передньо-задньому та боковому напрямках.

Скорочення діафрагми супроводжується її сплощенням, органи черевної порожнини зміщуються донизу, а грудна клітка збільшує свій розмір у верхньо-нижньому напрямку.

Роль діафрагми у здійсненні спокійного дихання більша, ніж у міжреберних м’язів – вона зміщується вниз лише на 1 см, але забезпечує 2/3 ємності спокійного вдиху. При форсованому дихані вона може зміщуватися вниз на 10 см. У більшості людей в спокої переважає діафрагмальне дихання, як більш ефективне.

Збільшення ємності грудної клітки за рахунок скорочення м’язів вдиху супроводжується зниженням внутрішньоплеврального тиску (від -5 мм водн.ст до -7-8 мм водн.ст). Тобто внутрішньоплевральний тиск від’ємний вже у стані видиху (нижче атмосферного), а при вдосі стає ще більш негативним. Це призводить до збільшення транспульмонального тиску (різниця тисків у альвеолах та плевральній порожнині) і легені розширюються.

При цьому тиск в альвеолах стає на 2-3 мм водн. ст. нижче атмосферного і повітря за градієнтом тиску надходить в альвеоли – здійснюється вдих.

2. Біомеханіка спокійного видиху принципово відрізняється від біомеханіки спокійного вдоху тим, що видих проходить пасивно. Послідовність дій при видосі така:

- розслаблення м’язів вдиху;

- опускання ребер (під дією сили тяжіння, сил еластичної деформації хрящів, зв’язок, підняття діафрагми);

- зменшення об’єму грудної клітки;

- підвищення тиску в плевральній порожнині (зменшення ступеня негативності цього тиску, але він все ще залишається негативним – близько -5 см водн. ст.);

- зменшення транспульмонального тиску;

- зменшення об’єму легень;

- підвищення тиску в альвеолах до +2 см. водн. ст.);

- рух повітря, яке виштовхується через повітряносні шляхи, із альвеол в атмосферу;

-відбувається видих.

Дихальний цикл складається із вдиху, видиху і паузи. Частота дихання 16 – 20 за 1 хв.

Читайте також:

1. Будова органів дихання
2. Будова органів дихання.
3. Будова та функції системи дихання
4. Будова та функції системи дихання. Зовнішнє дихання. Дихальний цикл. Біомеханіка вдиху та видиху.
5. Внутрішнє і зовнішнє середовище організації
6. Внутрішнє та зовнішнє середовище організації.
7. Внутрішня система і зовнішнє оточення страхового ринку.
8. Вправи для вдосконалення органів дихання
9. Гігієна органів дихання дитини
10. Дихання
11. Дихання мікробів та типи дихання. Ферменти мікробів. Значення ферментів у народному господарстві.
12. Дихання.

Переглядів: 2036