Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Тиск у плевральній порожнині

Еластичні властивості легень. Сурфактант.

Еластична тяга легень є сумою трьох сил:

1) сила поверхневого натягу шару рідини (води), яка вистеляє альвеоли зсередини. Це основна сила, яка примушує альвеоли зменшувати свій розмір (а легені спадатися); вона складає 2/3 від всієї еластичної тяги легень;

2) сила напруження еластичних волокон, що входять до складу легеневої тканини;

3) тонус бронхіальної мускулатури – чим він вищий, тим вужчі дихальні шляхи і тим більший аеродинамічний опір, який дихальні шляхи надають руху повітря. При цьому еластична тяга легень збільшується.

В легенях існує спеціальний механізм, який зменшує силу поверхневого натягу альвеол .Він полягає в синтезі пневмоцитами ІІ типу сурфактанту – поверхнево-активної речовини (ПАР).

Сурфактант вистелає альвеоли зсередини . Сили взаємного відштовхування, які існують між молекулами сурфактанту, зменшують силу поверхневого натягу води. Сурфактант – речовина фосфоліпідної природи, виконує функції ПАР декілька годин, після чого потребує заміни. Речовини, що необхідні для синтезу сурфактанту, надходять до пневмоцитів з током крові, тому його вироблення порушується при порушенні кровопостачання легень.Крім основної функції сурфактант виконує ще й додаткові, такі як:

- очищає альвеоли від пилу ( в звичайних умовах молекули сурфактанту рухаються по поверхні альвеол в напрямку до їх гирла);

- попереджує випотівання рідини з альвеоли;

- підсилює фагоцитарну активність легеневих макрофагів.

Роль сурфактанту довели експериментально: якщо вимити ПАР, то альвеоли спадаються.

Якщо у плевральну щілину ввести голку, яка з’єднана з манометром, то можна переконатися, що тиск в плевральній порожнині завжди від’ємний, тобто нижче від атмосферного. При видиху він досягає 3 мм. рт. ст. при вдиху стає нижчим – 6 мм. рт. ст.. завдяки цьому легені знаходяться у розтягнутому стані.

Пневмоторакс -це надходження повітря в плевральну порожнину. При пневмотораксі внутрішньоплевральний тиск і атмосферний тиск вирівнюється, тому легеня спадається і вентиляція її стає неможливою.

Анатомічний і фізіологічний « мертвий простір»

 

Повітря, яке знаходиться в повітряносних шляхах не бере участь в газообміні називається

«анатомічний мертвий простір»,він складає 150 мл. Наприклад, людина вдихнула

500мл,але лише 350 мл. беруть участь у газообміні в альвеолах.Анатомічний мертвий

простір відіграє позитивну роль, бо повітря в повітроносних шляхах зігрівається,очищується, зволожується.

Альвеолярний простір – це сукупність альвеол, які в дану мить не беруть участь в

газообміні, бо не наповнюються повітрям або навколо них неефективний капілярний кровообіг.

Сума анатомічного і альвеолярного мертвого простору називається фізіологічним мертвим

простором.

 

Газообмін в легенях

Обмін газів (О2 та СО2) між альвеолярним повітрям та кров'ю проходить тільки

пасивно за механізмом дифузії. Силою, яка спричиняє дифузію газів, являється різниця

концентрації газів в альвеолярному повітрі та в венозній крові, яка надходить в капіляри .

Концентрація газів в повітрі характеризує їх парціальний тиск – це частина від загального тиску, що створюється сумішшю газів, яка приходиться на частку саме цього газу.

Концентрацію газу в крові характеризує його напруження – це тиск газу, розчиненого в рідині.

Газовий склад вдихуваного (атмосферного), видихуваного та альвеолярного повітря різний:

Повітря О2 СО2 Азот та ін. гази.
Атмосферний 20,93% 0,03% 79,04%
Видихуваний 16,0% 4,5% 79,5%
Альвеолярний 14,0% 5,5% 80,5%

 

1.Причиною різного газового складу атмосферного та видихуваного повітря є газообмін в легенях.

2.Причиною різного газового складу видихуваного та альвеолярного повітря являється те, що видихуване повітря містить окрім альвеолярного ще й повітря із дихальних шляхів (мертвий простір, який не відрізняється за складом від атмосферного).

Газообмін між кров’ю і альвеолярним повітрям залежить від:

1.площі поверхні альвеол, через яку відбувається дифузія, вона дорівнює 80 – 120 м2 2.товщини легеневої мембрани, вона тоненька 0,4 – 1,5 мкм; дифузний шар (альвеоло – капілярна мембрана) включає в себе: шар сурфактанту, шар пневмоцитів, базальні мембрани альвеоли і капіляру, шар ендотелію

3.коефіцієнту дифузії СО2 і О2. За хімічним складом, в мембрані переважають фосфоліпіди і вода, тому коефіцієнт дифузії для СО2 в 20 разів більше, ніж О2 тому незважаючи на низький градієнт тиску, СО2 швидше дифундує через мембрану;градієнту тисків газів, альвеолярно капілярний тиск ( Р1- Р2) дорівнює:

Для О2 60 мм. рт. ст. (100 – 40)

Для СО2 6 мм. рт. ст. ( 46 – 40).

Схема газообміну в легенях:

 

 

 

Кожна порція крові перебуває в капілярах легень 0,6 – 1 сек, а різниця парціального тиску СО2 вирівнюється через 0,1 сек. Різниця парціального тиску О2 вирівнюється через 0,3 – 0,4 сек. Тобто за час ( 0,6 – 1,1 сек.) перебування крові в капілярах легень, повністю відбувається газообмін. За 1 хвилину дифундує 250 – 300 мл О2, 200 – 250 мл. СО2.

Для характеристики процесів дифузії в легенях ввели поняття дифузної здатності легень(ДЗЛ) – це об’єм газу, який дифундує через альвеоло-капілярну мембрану за 1 хвилину при градієнті тиску цього газу по обидві сторони альвеоло-капілярної мембрани, 1

мм.рт.ст.

ДЗЛ для О2 у стані спокою 25 – 30 мл/хв.. мм. рт. ст.

 


Читайте також:

  1. Гострий гнійний плеврит – це дифузне або обмежене гнійне запалення вісцерельного та паріетального листків плеври, яке призводить до нагромадження гною в плевральній порожнині.
  2. Лекція №4 – Травлення в ротовій порожнині і в шлунку.
  3. Травлення в порожнині рота
  4. Травлення в порожнині шлунка
  5. Травлення в ротовій порожнині
  6. Травлення в ротовій порожнині. Глотка і стравохід
  7. Травлення в ротовій порожнині. Склад і властивості слини, її значення у травленні, механізм секреції, регуляція виділення.
  8. Травлення у порожнині 12-палої кишки.




Переглядів: 8631

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Зовнішнє дихання | Транспорт кисню кров’ю

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.003 сек.