• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Травлення в ротовій порожнині

Загальна характеристика травної системи.Основні функції

Література

Основна :Л – 1 « Нормальна фізіологія» за ред. В.І.Філімонова, К. «Здоров’я»; Федонюк Я.І. Анатомія та фізіологія з патологією»,Тернопіль, 2001 р.

Фізіологія людини за ред. В.І. Філімонова, К. Медицина, 2011 р.с.299-349.

Додаткова:

Атлас з нормальної фізіології А.В. Коробков, С.А. Чеснокова,р.5,7.

Брин В.Б. « Физиология человека в схемах и таблицах». Ростов – на-Дону, 1999 г.

Травна система складається із травної трубки і травних залоз:

І. Травна трубка:

- порожнина рота;

- глотка;

- стравохід;

- шлунок;

- кишківник.

ІІ. Травні залози:

- слинні залози (3 пари);

- підшлункова залоза;

- печінка;

Травлення – це складний процес механічної і хімічної обробки поживних речовин до таких форм, які можуть всмоктуватись, транспортуватись і засвоюватись клітинами.

Процес травлення відбувається в органах травної трубки під дією ферментів травних соків.

Види ферментів:

- протеази – розщеплюють білки на амінокислоти;

- ліпази – розщеплюють жири на гліцерин і жирні кислоти;

- амілази – розщеплюють вуглеводи на моносахариди.

Особливості ферментів:

- специфічність;

- чутливість до реакції середовища;

- залежність від температури;

- більшість ферментів виділяється у неактивному стані.

Кінцеві продукти хімічної обробки поживних речовин всмоктуються в кров і лімфу і використовуються клітинами як енергетичний і пластичний матеріал.

Основні функції системи травлення:

1. секреція ( утворення травних соків, ферментів, які забезпечують процеси гідроліза поживних речовин);

2. моторна (забезпечує жування, ковтання, перемішування, пересування і видалення решток із організму);

3. всмоктування;

4. виділення;

5. інкреторна ( утворення гормонів).

Процес травлення відбувається послідовно в таких відділах: ротова порожнина, шлунок та кишківник.

Гідроліз та всмоктування поживних речовин органи травної системи виконують разом та узгоджено, це досягається завдяки механізмам регуляції. В травній системі однаково важливі як нервові, так і гуморальні механізми регуляції.

У верхніх відділах травної системи переважають нервові механізми, а у нижніх відділах – гуморальні.

Їжа перебуває в ротовій порожнині рота 15 – 30секунд, за цей час відбувається:

1.Механічна обробка їжі – подрібнення, перемішування;

2.Зволоження їжі слиною;

3.Хімічна обробка їжі відбувається за участю ферментів слини;

4.Знезараження – знищення мікроорганізмів лізоцимом слини;

5.Аналіз смакових якостей речовин смаковим аналізатором, на підставі аналізу формуються емоції відповідно до складу їжі та приймається рішення щодо продовження чи припинення її споживання.

6.Рефлекторне надходження інформації від рецепторів, які розміщуються в порожнині рота, до інших органів системи травлення, що буде змінювати їх секреторну та моторну активність – це підготовка органів до перетравлення їжі з вже встановленим складом (багата на білок чи жири), що забезпечує більш ефективне травлення.

7.Всмоктування деяких низькомолекулярних речовин – це використовується для введення деякий лікарських препаратів – валідол.

8.Формування харчової грудки – порція їжі, що готова до ковтання.

Жуваннявідбувається завдяки рухові нижньої щелепи, в переміщуванні їжі по ротовій порожнині приймає участь язик, м’язи щок.

Жування – це рефлекторний акт, який забезпечує перемішування, подрібнення та просочення їжі слиною до консистенції, що дозволяє відбутися ковтанню.

Рефлекторна дуга цього рефлексу:

- рецептори слизової оболонки;

- чутливі волокна трійчастого нерва;

- центр жування (довгастий мозок);

- рухові волокна трійчастого нерва;

- жувальні м’язи.

Свідома регуляція ковтання відбувається завдяки зв’язку кори з центром жування.

Ковтання – це рефлекторний акт, який забезпечує перехід харчової грудки з ротової порожнини в нижні відділи глотки, а далі в порожнину стравоходу.

Рефлекторна дуга цього рефлексу складається:

- рецептори кореня язика, піднебіння, задньої стінки глотки;

- чутливі волокна язикоглоткового нерва;

- центр ковтання(довгастий мозок);

-рухові волокна язикоглоткового, під’язикового, трійчастого, блукаючого нервів;

- м’язи ротової порожнини, язика, глотки та стравоходу.

Фази ковтання:

1. Ротова -довільна і мимовільна;

2. Глоткова-швидка, мимовільна;

3. Стравохідна-повільна, мимовільна.

Харчова грудка проходить глотку, в якій перетинає дихальні шляхи, але в нормі вона в них не потрапляє, тому що:

- м’яке піднебіння піднімається і закриває хоани;

- надгортанник закриває вхід в гортань;

- дихання під час проштовхування грудочки припиняється;

- язик проштовхує грудочку в глотку, а потім в стравохід.

Склад слини, її роль в травленні

Слина виділяється великими і дрібними залозами:

І. Трьома парами великих слинних залоз:

1. Привушні (серозні) не має муцину;

2. Підщелепні (змішані);

3. Під’язикові ( слизові);.

ІІ. Власними залозами слизової оболонки (губні, щічні, піднебінні, язикові,тощо):

1. Серозні (на бокових поверхнях язика);

2.Слизові (корінь язика);

3.Змішані.

Слина – змішаний секрет всіх слинних залоз, реакція нейтральна або слабо лужна.

Склад слини:вода 99,4 – 99,5%

1. Ферменти:

- амілаза, розщеплює крохмаль до дисахаридів;

- мальтаза, розщеплює мальтозу на моносахариди;

- кисла; лужна фосфатази;

- РНК – аза, ДНК – аза;

2. Муцин;

3. Захисні речовини ( лізоцим, імуноглобулін);

4. Неорганічні речовини – солі, Са, К.

5. Продукти обміну – сечовина, сечова кислота; речовини, що надійшли в організм – лікарські речовини, алкоголь, тощо.

Читайте також:

1. Біологічне значення травлення
2. Біологічні особливості травлення с.-г. птиці
3. Газове травлення.
4. Гострий гнійний плеврит – це дифузне або обмежене гнійне запалення вісцерельного та паріетального листків плеври, яке призводить до нагромадження гною в плевральній порожнині.
5. Значення жовчі. Жовчоутворення, жовчовиділення. Склад жовчі, значення в процесах травлення.
6. ІІ. Ферменти. Типи травлення: порожнисте, мембранне, внутрішньоклітинне. Механізм регуляції травлення.
7. Короткі анатомічні дані і основи фізіології травлення
8. Лекція №4 – Травлення в ротовій порожнині і в шлунку.
9. Методи обстеження органів травлення
10. Органи травлення
11. Основні функції системи травлення. Типи травлення. Основні принципи і механізми регуляції травлення.
12. Особливості будови органів апарату травлення

Переглядів: 2474