Травлення в порожнині шлунка

Будова шлунка. Шлунок за своєю формою нагадує хімічну реторту. Проте в залежності від фази травлення форма шлунка змінюється. Складається шлунок з трьох відділів: вхідна (кардіальна) частина, в яку відкривається стравохід, тіло (середня частина) і пілорична частина, яка сполучається з дванадцятипалою кишкою. Частина шлунка, розміщена вліво від місця впадання в нього стравоходу і вище горизонтальної площини, проведеної через це місце, називається дном шлунка.

Слизова оболонка шлунка (товста і багата на кровоносні судини) утворює численні поздовжні звивисті складки. В ній містяться численні трубчасті залози. Але в дітей їх відносно мало. Залози вхідної частини шлунка виділяють слиз, середньої і дна шлунка — травний сік.

М’язова (середня) оболонка шлунка складається з гладеньких м’язів, які утворюють тут три шари: зовнішній — з поздовжніми, середній — з коловими і внутрішній — з косими волокнами. У місцях сполучення шлунка з стравоходом і дванадцятипалою кишкою є міцні кільцеві м’язи—затягачі або сфінктери. Ззовні шлунок вкритий сполучнотканинною оболонкою (очеревиною). Іннервується шлунок гілочками блукаючого і симпатичного нервів.

Місткість шлунка у дітей збільшується з віком. У новонародженої дитини місткість його 7 мл, на 10-й день життя — до 80мл, наприкінці першого місяця — 100 мл, під кінець третього року — 600 мл. З 4 до 7 років збільшення місткості шлунка трохи сповільнюється. В 10—12 років вона досягає 1500 мл, а в дорослої людини — до 3000 мл.

Форма шлунка також змінюється з віком. У дітей до 1,5 року він круглий, до 2—3 років — видовжений (грушовидний), в 7 років не відрізняється від форми шлунка дорослої людини і займає в черевній порожнині таке саме положення. Іноді в 11 років набирає форми шлунка дорослої людини. Слизова оболонка шлунка у дітей молодшого віку дуже ніжна і багата на кровоносні судини, але залоз менше, ніж у дорослих, і вони недорозвинені.

Травлення в шлунку. В шлунку їжа довго затримується і зазнає дальшої механічної і хімічної обробки. Механічна обробка полягає в розтиранні і перемішуванні їжі завдяки скороченню гладеньких м’язів стінок шлунка, хімічна — в дії шлункового соку, який виробляється залозами, розміщеними в слизовій оболонці шлунка. Шлунковий сік, що являє собою прозору рідину кислої реакції, має в своєму складі ферменти, соляну кислоту, слиз та інші органічні і неорганічні речовини. Ферментами шлункового соку є пепсин, сичужний фермент і ліпаза.

Пепсин розщеплює білки на проміжні речовини — пептони і альбумози. Соляна кислота, концентрація якої 0,3—0,5%, активує пепсин, викликає набухання білків, що полегшує їх перетравлювання. Крім того, вона має бактерицидні властивості, тобто здатність убивати бактерії. При зниженні кислотності шлункового соку білки перетравлюються дуже повільно, а розвиток бактеріальної флори викликає в шлунку процеси бродіння.

Під дією сичужного ферменту зсідається молоко, завдяки чому воно довше затримується в шлунку і перетравлюється. Це має особливо велике значення для дітей грудного віку.

Шлункова ліпаза розщеплює жири на гліцерин і жирні кислоти. Проте вона діє тільки на емульговані жири, наприклад на жир молока, який перебуває в стані дуже дрібних крапельок.

Особливості шлункової секреції у дітей. Шлунковий сік новонародженої дитини містить в собі мало пепсину, хлоридів і соляної кислоти. У шлунку грудних дітей відбувається інтенсивне всмоктування, яке поступово зменшується з віком, але добре виражене ще й у 10-річних дітей. У дитини всмоктуються не тільки амінокислоти, але й поліпептиди.

Секреція шлункового соку і його кислотність підсилюються з віком дитини. Внаслідок слабкої кислотності в шлунку грудної дитини під дією пепсину перетравлюється тільки 20—30% білків, а більша частина білків перетравлюється в кишечнику. Через низьку кислотність та малий вміст травних ферментів травна і бактерицидна сила шлункового соку недостатня, тому при неправильному харчуванні у дітей можливі шлункові розлади та захворювання.

Добре приготовлена, смачна їжа посилює секреторну діяльність шлункових залоз. Навпаки, їжа несмачна, брудний стіл в їдальні гальмують шлункову секрецію.

Секреція шлункового соку залежить також від складу і кількості споживаної їжі. Так, на м’ясну їжу вона швидко зростає, досягаючи максимуму наприкінці першої години або на другій годині; потім виділення шлункового соку поступово зменшується, але триває до 8 год. На вуглеводи секреція шлункового соку триває до 10 год, максимум її припадає на кінець першої години, а вже з другої години починає зменшуватись. На молоко — до 6 год, максимум — на 3—4-й год. Шлунковий сік, що виділяється на різну за складом їжу, має неоднакову травну силу (неоднакова кислотність і кількість ферментів).

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Травлення в ротовій порожнині. Глотка і стравохід	\|	Травлення в тонкій кишці

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.286 сек.