Поняття особистісної деструкції та особистістої проблеми спілкування

До особистiсних деструкцiй ми вiдносимо такi стабiлiзованi утворення психiки суб'єкта, якi породжують бар’єри в його контактах з iншими людьми та ускладнюють тим самим реалiзацiю його власних потреб та цiлей.

Труднощi спiлкування спостерiгаються тодi, коли взаємодiя мiж учасниками спiлкування не сприяє їхньому психiчному розвитковi й негативно позначаються на їхньому емоцiйному самопочуттi. В окремих випадках це може стосуватися лише одного з партнерiв по спiлкуванню. Зокрема, спостерiгаються в таких дисфункцiйних стратегiях спiлкування, як iмперативна й манiпулятивна, котрi породжують особистiснi деструкцiї.

При iмперативнiй стратегiї ефект досягається завдяки механiзмам пiдкрiплення и покарання. На рiвнi поведiнки це виражається в тенденцiї пiдкорення iнтересiв партнера власним бажанням i потребам. Таке спiлкування не зачiпає внутрiшньо особистiсний аспект, який ретельно охороняуться "психологiчними захистами".

Манiпулятивна стратегiя не менш дисфункцiйна, але вiдрiзняється прихованiстю засобiв психологiчного впливу на iншу людину з метою задоволення власних потреб.

Обидвi стратегiї порушують принципи рiвностi, партнерства, гуманiзму, що спричиняються наявнiстю особистiсної проблеми суб'єкта.

Особистiсна проблема - це така, яку суб'єкт сам не може розвязати внаслiдок неусвiдомлюваностi її передумов, каузальних аспектiв, повязаних iз внутрiшньою, стабiлiзованою суперечнiстю.

Опишемо коротко вищеназванiдеструкцiї спiлкування.

Так, вампiризм - це передусiм питання енергiї. Саме особистiсна проблематика суб'єкта створює умови втрати енергiї. Перш за все це спричинюється внутрiшньою стабiлiзованою суперечнiстю й неможливiстю її розвязання. Особистiсна проблема породжує ходiння по хибному колу, що призводить до великої, але непродуктивної розтрати енергiє. А це, без сумнiву, повязане з феноменом "психiчних захистiв", ригiднiстю їхньої спрямованостi й стереотипнiстю вживаних засобiв. Можна знайти аналогiю з блювотним рефлексом, який лише до певної межi може захищати органiзм вiд отруйних речовин, а далi - призводить до зневоднення органiзму. Подiбним чином "психологiчнi захисти" призводять суб'єкта до енергетичного спустошення. Зрозумiло, що такий деструктивний процес iз необхiднiстю зумовлює потребу поповнення енергiї. Вищесказане дає пiдставу стверджувати, що психологiчно невiдкоригована людина, обтяжена внутрiшнiми, стабiлiзованими суперечностями, несе в собi потребу поповнення енергiї. Таке енергетичне живлення у спiлкуваннi з iншими може набувати характеристик вампiризму, коли "енерговiдсмоктування" вiд iнших людей є неминучим. Тому можна вважати, що вампiризм - це загальна глобальна характеристика будь-якої людини, яка має особистiсну проблему, тобто невiдкоригованої людини.

Індивiдуальнi вiдмiнностi особистiсної проблематики породжують якiснi вiдмiнностi специфiки й характеру механiзмiв "енерговiдсмоктування". Воно може вiдбуватися навiть за позiрної доброти, гуманностi, близькостi, душевностi. Краще за все така ситуацiя вiдображена в прислiв’ї "ласкаве телятко двi матки ссе". Отже, рiзними засобами створюється середовище "живлення", тобто люди, якi своєю добротою "витягують" iз оточуючих слова вдячностi. Один iз неприємних аспектiв таких стосункiв - прив’язування iнших до себе шляхом здiйснення їм "добра". Виникає живлення iмпульсами любовi, й тодi про безкорисливiсть говорити не можна. Та найнебезпечнiшим варiантом вампiризму є поглинання енергiє життя та смертi. Неприхованим способом цього у злочин.

Поглинання енергiє партнера може бути завуальоване, проте воно сприяє розвитковi його хвороби. Групова психокорекцiя допомагає суб'єктовi стати енергетичне сильною особистiстю й, таким чином, нiвелювати тенденцiї вампiризму.

Вiдкоригована особистiсть захищена достатньо глибоким самоусвiдомленням, вона володiє власним емоцiйним станом i поведiнкою.

Зупинимося коротко на характеристиках психiчно вiдкоригованих особистостей. Людинi, яка пройшла курс психокорекцiї, властивi: внутрiшнiй спокiй, рiшучiсть, вiдкритий погляд, постiйна ввiчливiсть, вiдсутнiсть метушливостi й вампiризму, тверезiсть розуму й послiдовнiсть поведiнки. Це ознаки психiки людини, котра змогла розвязати свої особистiснi проблеми, тобто позбутися стабiлiзованої внутрiшньої суперечливостi й набути врiвноваженостi. Характернi риси невiдкоригованої особистостi: вiдсутнiсть помiркованостi (тверезостi, розуму), iмпульсивнiсть, роздратованiсть, нестриманiсть, агресивнiсть, потреба в допомозi iззовнi, прагнення до авторитарностi, яке може бути реалiзоване в найрiзноманiтнiших формах.

Будь-яка запрограмована поведiнка, що у супутником особистiсної проблеми, зорiєнтована лише на iнтереси власного "Я", без урахування iнтересiв iнших людей, обмежує свободу розвитку особистостi, перетворює її на механiзм, робить її нецiкавою й "читабельною" для оточення. В чому ж проявляється така ригiднiсть поведiнки особистостi при авторитарних прагненнях.

Е. Фромм визначає авторитаризм "як тенденцiю злиття свого "Я" з чиїм-небудь (зовнiшнiм), щоб таким чином набути силу, якої недiстає самому iндивiдовi". Чiтко даний механiзм виявляється в прагненнi до поневолення iнших, панування над ними, домiнування.

З перших же хвилин життя людина пiдпадає пiд вплив тенденцiї поневолення. Інтереси дитини, що зявляються вперше, селекцiонуються категоричними "можна" чи "не можна", якi диктуються батьками та суспiльством. Уже з перших крокiв людина мимовiльно "йде по життю" з певними обмеженнями поведiнки й не може радiсно вливатися в середовище, бо зразу ж пiдлягає дiї закону пiдкорення однiєї людини iншiй. З дитинства у суб'єкта виробляуться терпiння до ситуацiє, коли вiн вважає себе власнiстю iншої людини, або ж потiм iншого робить своїм здобутком. У цьому можна вбачати витоки такої риси, як авторитарнiсть.

Авторитарна особистiсть здатна на дотепнiсть, турботу й навiть на любов ("вона любить тих, над ким вiдчуває владу"). Вона не здатна лише на те, щоб забезпечити iншiй людинi свободу й незалежнiсть.

Стосунки домiнування проявляються й у сiмейнiй ситуацiї пiд виглядом "природного пiклування" (природної турботи), що може виливатися в спорудженні "золотої клiтки".

В деяких випадках вiд такого прояву любовi батьками до дитини у неї може наростати тривожнiсть, оскiльки любов для неї може означати полон i ув’язнення.

Особистiсна деструкцiя суб'єкта, який виявляє дисфункцiї спiлкування, може виражатися в замаскованих невротичних симптомах, якi часто не розпiзнаються суб'єктом. При цьому в поведiнцi починають домiнувати iррацiональнi компоненті.

Іррацiональнiсть поведiнки зумовлює дiї, спрямованi людиною на те, щоб позбутися нестерпного для неє емоцiйного стану, але - без можливостi прогнозувати результати. Така поведiнка хибує iлюзорнiстю щодо вирiшення тих чи iнших питань, а засоби спiлкування та взаємодiї з оточенням насправдi суперечать свiдомим намiрам.

Зате рацiональна поведiнка, навпаки, приводить до збiгу результату дiї з мотивацiєю. Психiчне здоров’я присутнє тодi, коли людина дiє адекватно до мети добитися реального результату, i не лише правильно його прогнозує, а й застосовує адекватнi засоби для його досягнення.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Спрямованість психокорекційного процесу АСПН	\|	Особливості психокорекційного процесу в групі АСПН

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.017 сек.