• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тема 1.3. Психологія особистості

Талант

Високий рівень розвитку здібностей називають талантом. Талант — це поєднання здібностей, що дають змогу успішно, самостійно та ори­гінально виконувати будь-яку складну трудову діяльність. Пробудження талантів суспільно зумовлено, тобто залежить від потреб суспільства.

Структура таланта визначається врешті-решт у результаті характе­ром потреб, певної діяльності. Найсуттєвішими важливими здібностями в структурі розумової обдарованості є такі:

1) уважність, зібраність, готовність до напруженої роботи;

2) потреба працювати;

3) особливості мислення, висока продуктивність розумової діяльності

Специфічні розбіжності в обдарованості виявляються у спрямо­ваності інтересів. Тому структура спеціальної обдарованості складає ансамбль загальних якостей, узгоджуються з рядом здібностей, що спів­падають з потребами конкретної діяльності.

Талант у поєднанні його загальних і спеціальних якостей — це лише можливість творчих успіхів, проте це ще не майстерність, досягти якої можливо лише наполегливою працею.

Нахили — вроджені анатомо-фізіологічні особливості нервової системи, мозку, які складають природну основу розвитку здібностей.

Схильність — виборча спрямованість індивіда на певну діяльність, що спонукає займатися нею. Основою схильності є глибока і стійка по­треба індивіда в тій чи іншій діяльності, прагнення удосконалювати вміння і навички, пов'язані з даною діяльністю. Виникнення схильнос­тей є передумовою розвитку відповідних здібностей.

Геніальність (від лат. — «дух») — вищий рівень розвитку здібнос­тей — як загальних (інтелектуальних), так і спеціальних. Про наявність геніальності можна говорити лише у випадку досягнення особистістю таких результатів творчої діяльності, що складають епоху в розвитку культури суспільства.

Інтелект

Інтелект — інтегративна внутрішня цілісність пізнавальних здіб­ностей людини. Це відносно самостійна, динамічна структура пізна­вальних властивостей особистості. Ці властивості постають на підґрунті анатомо-фізіологічних особливостей мозку і нервової системи. Інтелект виступає загальним визначенням розумових здібностей людини. Біль­шість ознак інтелекту зводиться до двох рис: здатність розв'язувати оригінальні завдання та здатність набувати знання, досвід і пристосову­вати його до потреб проблемних ситуацій.

Таким чином, рівень розвитку пізнавальної сфери можна встано­вити за особливостями розвитку системи інтелектуальних властивостей особистості та сформованості якостей розуму, від яких залежить про­дуктивність навчальної діяльності.

Взаємозв'язок розуму, інтелекту та рівня особистості насампе­ред позначається на стані її мотиваційної сфери: інтересів, установок, цінностей, рівня домагань — прагнення до самоактуалізації та самовиз­начення особистості у світі.

В діяльності (пізнавальній, практичній, естетичній, етичній) та спілкуванні (обміні інформацією, діями, встановлені взаєморозуміння з людьми) об'єктивовані всі сутнісні сили особистості: здібності, воля, почуття, уміння, свідомість, інтереси, прагнення, світоставлення.

Читайте також:

1. III.Цілі розвитку особистості
2. III.Цілі розвитку особистості
3. III.Цілі розвитку особистості
4. А. В. Петровський виділяє три стадії розвитку особистості в процесі соціалізації: адаптацію, індивідуалізацію і інтеграцію.
5. Активність особистості та її джерела, спрямованість особистості
6. Активність особистості та самоуправління
7. АКЦЕНТУЙОВАНІ РИСИ ОСОБИСТОСТІ
8. Аналітична психологія К. Юнга.
9. Аналітична психологія Юнга
10. Аналітична психологія. Концепція Карла Юнга
11. Антична психологія
12. Взаємодія ієрархій підструктур особистості та їх властивостей

Переглядів: 670