Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Основні види діяльності та їх розвиток в онтогенезі.

Суспільство визначає форми діяльності та свої вимоги до діяль­ності індивіда, а особистість виробляє свої, тобто індивідуальні, форми активності й утілює їх у діяльності.

Становлення особистості як суб'єкта діяльності відбувається и тільки в процесі оволодіння суспільно-історичними формами діяльності, не тільки в її виконанні, айв організації своєї діяльності та активності.

Активність особистості в діяльності виступає в різних конкрет­них формах: працездатності, дієздатності, індивідуальних здібностях. Рівень активності, її тривалість, стійкість тощо залежать як від узгод­женості й оптимальних поєднань різних компонентів (емоційного, мотиваційного тощо), так і від способу, за допомогою якого осо­бистість включається у розв'язання завдань діяльності, від позиції, яку вона займає в цій діяльності.

Окрім наведеного вище, є інший шлях характеристи­ки різновидів діяльності — через узагальнення та вирізнення основ­них видів діяльності, притаманних усім людям. Вони відповідають видам соціальної людської активності, в які залучається кожна люднина в процесі індивідуального розвитку. Це — гра, навчання і праця.

Гра — вид діяльності, який полягає в емоційному освоєнні соціального досвіду людини та емоційному задоволенні. Ігри найчастіше мають характер розваг, дають змогу відпочити. Дитяча гра — вид діяльності, який полягає у відтворенні дій дорослих і стосунків між ними і спрямований на пізнання навколишньої дійсності.

Існує кілька типів ігор: індивідуальні і групові, предметні і сюжетні, рольові та ігри за правилами. Індивідуальні ігри — це різновид діяльності, коли грає одна людина, групові — коли грою охоплені кілька індивідів. Предметні ігри пов'язані з включенням в ігрову діяльність якихось предметів. Сюжетні ігри розгортаються за певним сценарієм, відтворюючи його в основних деталях. Рольові ігри передбачають поведінку людини, обмежену певною роллю. Нарешті, ігри за правилами регулюються певною системою правил поведінки їх учасників.

Ігрова поведінка та ігрові взаємини мало впливають на реальні стосунки людей, особливо дорослих. Проте іграм належить неабияке місце в житті людей. Для дітей ігри мають розвивальне значення.

Гра (за А. В. Петровським) — форма діяльності в умовних ситуаціях, спрямована на відтворення і засвоєння суспільного досвіду, зафіксованого в соціально закріплених способах здійснення предметних дій, в предметах науки і культури. У грі як в особливому виді суспільної практики відтворюються норми людського життя і діяльності, підпорядкування яким забезпечує пізнання і засвоєння предметної і соціальної дійсності, інтелектуальний, емоційний та моральний розвиток особистості. У дітей дошкільного віку фа є провідним типом діяльності.

Теорію гри, яка виходить з визнання її соціальної природи, розробляли Є. А. Аркін, Л. С. Виготський, О. М. Леонтьєв. Пов'язуючи гру з орієнтованою діяльністю, Д. Б. Ельконін визначає гру як діяльність, у якій утворюється і вдосконалюється керування поведінкою. Відмінними ознаками розгортання гри є швидка зміна ситуацій, в яких перебуває об'єкт після дій з ним, і таке саме швидке пристосування дій до нової ситуації.

Дорослі грають у ділові ігри. Для них така гра має соціальний зміст професійної діяльності, моделювання систем відносин, харак­терних для певного виду практики. Сьогодні ділові ігри набули по­ширення у зв'язку із завданнями вдосконалення управління, прий­няття планових і виробничих рішень, підготовки і підвищення кваліфікації кадрів. Навчальні ділові ігри дають змогу внести в нав­чання предметний і соціальний контексти майбутньої професійної діяльності.

Навчання — вид практичної чи теоретичної діяльності, який за своєю сутністю є пізнавальним процесом засвоєння людиною соціально­го досвіду. Навчання здійснюється в процесі научіння тварини та людини. Научіння — процес і результат набуття індивідуального досвіду. Поняття "научіння" виникло в зоопсихології у працях аме­риканського вченого Е. Л. Торндайка. Научіння відрізняється від учіння тим, що є набуттям досвіду в діяльності, спрямованій пізна­вальними мотивами і цілями (або тільки мотивами). Шляхом научіння може набуватися будь-який досвід (знання, уміння і на­вички) людини і нові форми поведінки тварин.

У людини роль і значення научіння змінюється протягом онто­генезу. В дошкільному віці научіння є основним способом набуття досвіду, потім воно відходить на другий план, поступаючись місцем учінню, учбовій діяльності, хоча і не втрачає свого значення на­зовсім. Важливим фактором научіння виступає місце засвоюваного матеріалу у відповідній діяльності. Людина найкраще навчається тому матеріалу, який займає місце мети діяльності.

Научіння людини, як і учіння, розглядається як пізнавальний процес засвоєння соціального досвіду практичної і теоретичної діяльності. Научіння тварин трактується як інтенсивний процес зміни природженого видового досвіду і пристосування його до конкретних умов.

Навчання, відбуваючись в процесі научіння, може бути організо­ваним і здійснюватися в спеціальних навчальних закладах. Воно мо­же бути неорганізованим, становити додатковий результат інших видів діяльності. У дорослих людей навчання може мати характер самоосвіти. Особливістю навчачьної діяльності є те, що вона слугу засобом психологічного розвитку індивіда.

Особливе місце в системі людської діяльності належить праці.

 

Праця —- соціально зумовлений вид діяльності, який виявляється в зв 'язку зі значеннями, зафіксованими в закріплених знаряддями схемах дій мовленнєвих понять, соціальних ролей, цінностей та соціальнихнорм.

Для прикладу розглянемо складну працю оператора, яка полягає в управлінні технічними пристроями, які здійснюють безпосередній вплив на об'єкт діяльності замість людини. Діяльність оператора має алгоритмічний характер. При її проектуванні враховуються всі найбільш вірогідні ситуації керування технічним пристроєм. До зав­дань оператора входить навчання побудові образно-концептуальних моделей цих ситуацій, оволодіння інформаційними моделями і вмінням управляти кожною з них. В інформаційній моделі об'єкт діяльності відображається в знаковій формі. Одна з особливостей діяльності оператора полягає в тому, що йому доводиться розпізна­вати знаки, співвідносити їх з власними уявленнями про реальний об'єкт діяльності, оперувати знаками, вивчати алфавіт знаків, пра­вила утворення поєднань із них тощо. Головне — не забувати про Функцію заміщення цих знаків. Оператор є особою, відповідальною за успішний результат дії з об'єктами і нормальну роботу технічних пристроїв. Ця обставина враховується при розробці сучасних технічних механізмів, особливо з елементами штучного інтелекту, робототехнічних комплексів. Зазначені механізми виконують важ­ливі функції, однак вирішальна роль у цій складній системі відво­диться людині-оператору.

Отже, розрізняють три основні види діяльності людини: гру, навчання, працю. Кінцевим результатом гри є емоційне освоєння соціального досвіду людини та емоційне задоволення. Кінцевий результат навчання — оволодіння знаннями, уміннями і навичками. Завдяки праці людина створює предмети матеріальної і духовної культури та змінює умови свого життя.

 

 


Читайте також:

  1. II. Мотивація навчальної діяльності. Визначення теми і мети уроку
  2. II. Основні закономірності ходу і розгалуження судин великого і малого кіл кровообігу
  3. IІI. Формулювання мети і завдань уроку. Мотивація учбової діяльності
  4. Pp. Розвиток Галицько-волинського князівства за Данила Романовича
  5. V Розвиток кожного нижчого рівня не припиняється з розвитком вищого.
  6. V. Питання туристично-спортивної діяльності
  7. Абсолютні та відності показники результатів діяльності підприємства.
  8. Автоматизація банківської діяльності в Україні
  9. Автоматизація метрологічної діяльності
  10. Аграрні реформи та розвиток сільського госпо- дарства в 60-х роках XIX ст. — на початку XX ст.
  11. АДАПТАЦІЯ ОБМІНУ РЕЧОВИН ДО М'ЯЗОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
  12. Адвокатура в Україні: основні завдання і функції




Переглядів: 2868

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Розглянемо внутрішні та зовнішні характерис­тики людини як суб'єкта активності. | Свідомість особистості

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.006 сек.