Співвідношення економіки, політики та права в умовах глобалізації.

Вплив глобалізації на політичну сферу життя суспільства.

Політична глобалізація – процес становлення всесвітнього демократичного уряду, перспектива створення глобального громадянського суспільства, яке буде використовувати спільні правові принципи і норми. Слушним вважаємо також зауваження Л. Удовики, яка зазначає, що сутністю політичної глобалізації є інституціалізація міжнародних політичних структур.

У сучасному вигляді політична глобалізація являє собою процес зближення існуючих політичних систем, формування та поширення певних моделей визначення пріоритетних напрямів здійснення політики.

Глобалізація інституцій громадянського суспільства так само неоднозначна, як діяльність об’єднань у рамках національних держав, – може бути корисною або шкідливою, залежно від обставин. Об’єднуються не тільки правозахисники всіх країн – зростає координованість екстремістських угруповань, глобалізується для спільних проектів злочинний світ.

Наступним питанням, яке є не менш актуальним та становить інтерес для дослідження в рамках політичної глобалістики є питання зв’язку між індивідом та національною державою. Зокрема, йдеться про формування ідеології „громадянина світу” („космополіта”, „людини світу”), лояльність людей такого типу буде віддана уже не національним урядам, а позадержавним структурам і утворенням. Космополітом вважають особу, яка підтримує ідеологію світового громадянства та відкидає державний та національний суверенітети. З іншого боку, коло можливостей індивіда збільшується, зокрема, зростає здатність його діяти на міжнародній арені – через взаємодію міжнародних неурядових організацій, фондів, користуючись засобами комунікації (в першу чергу – Інтернет) тощо.

Отже, основними напрямами впливу глобалізації на політичну сферу життя суспільства є:

- порушення питання стосовно можливості створення та існування глобального суспільства та глобальної держави;

- проблеми забезпечення суверенітету національної держави;

- взаємовідносини держави та індивіда;

- поширення демократії у світі;

- зростання взаємодії політичних систем.

Ставлення до економічної (фінансово-економічної) глобалізації, як і до глобалізації як такої, неоднозначне. Слід відрізняти економічну функцію держави від економічної діяльності держави. Оскільки економічна діяльність держави – це найбільш загальне поняття, яке характеризує її як суб’єкта економіки та охоплює всі економічні явища і процеси, в яких держава бере безпосередню участь або так чи інакше втручається в них, то ми можемо говорити, що не можна вважати будь-яку діяльність держави у економічній сфері її економічною функцією. Більше того, економічна функція держави вважається одним з елементів економічної діяльності. Саме тому ми говоримо про те, що діяльність держави певним чином обмежується, проте економічна функція держави не втрачає свого значення.

Економічну функцію держави визначають як:

- управління окремими напрямами економічної діяльності; забезпечення нормального функціонування та розвитку економіки;

- вироблення та державна координація основних напрямків економічної політики в стійкому режимі;

- регулювання сфери економічних відносин, створення умов для розвитку виробництва, організацію виробництва, прогнозування розвитку економіки;

- основний постійний напрям і вид діяльності держави в економічній і суміжних сферах, зумовлений об’єктивними потребами розвитку в суспільстві ринкових відносин.

Напрями взаємодії економіки та права на рівні держави:

1. управління окремими напрямами економічної діяльності здійснюється відповідними державними органами шляхом використання ними законодавчо визначених повноважень;

2. регулювання економічних відносин здійснюється в першу чергу за допомогою правових норм, які встановлюються (санкціонуються) державою;

3. здійснення економічної функції держави, як і будь-якої іншої функції, виражається, зокрема, у правових формах діяльності держави (правотворчій, правозастосовній, правоохоронній, інтерпретаційно-правовій, установчій, контрольно-наглядовій). Разом з тим, організаційні форми здійснення функцій держави (економічної, зокрема) здійснюються в межах чинного законодавства країни.

До проявів економічної діяльності держави, яка тісно взаємопов’язана з правом та політикою слід віднести механізм захисту національних інтересів у сфері економіки, тобто систему управлінських процедур, які дають змогу державі ефективно підтримувати свою економічну безпеку. Під час формування цього механізму особлива увага приділяється визначенню обов’язків органів державної влади відповідно до їх компетенції, які повинні виконуватися на всіх стадіях економічної діяльності держави, а саме: визначення основних напрямків економічної політики; перебудова фінансово-банківської системи країни; проведення аналізу процесу соціально-економічного розвитку; розробка та затвердження державного бюджету; прийняття найважливіших нормативних актів та урядових рішень з питань економіки.

Отже, визначимо основні прояви взаємодії права та економіки в умовах глобалізації:

1) у сфері реалізації економічної функції держави – право відіграє значну роль і проявляється як у правових, так і в організаційних формах здійснення економічної функції держави (зокрема, право закріплює існуючі економічні відносини, стимулює виникнення нових, охороняє такі відносини);

2) безумовно вплив на право здійснюють міжнародні фінансові організації, передусім ті, учасником яких є держава. Зокрема, сьогодні активно розвивається міжнародне економічне право, яке формується шляхом укладання дво- та багасторонніх міждержавних угод;

3) міжнародні неурядові організації економічного характеру також впливають на міжнародне економічне право. Зокрема, вони являють собою один з регулюючих механізмів розвитку, оскільки, прямо чи опосередковано, беруть участь у процесі створення норм права. Така участь може набувати різних форм та проявляється в основному через механізм консультацій.

У цілому політику держави можна розглядати як її стратегічний курс. Відповідно політика тісно взаємопов’язана з правом. Основними проявами впливу права на політику є:

- правом закріплюються (зазвичай на рівні конституційного нормативного акту) політичний лад суспільства, засади поділу влади тощо;

- законодавчо закріплюються основні напрями державної політики, програми діяльності в тій чи іншій сфері;

- право забезпечує здійснення політики – наприклад, шляхом надання легітимності рішенням органів державної влади;

- правом встановлюються, забезпечуються та захищаються політичні права та свободи громадян.

Політика також впливає на право, право певною мірою залежить від політики. До проявів впливу політики на право можна віднести:

- політичний характер законодавчого процесу;

- державою (в особі уповноважених органів) визначається курс правової політики;

- будь-які суспільні (або індивідуальні) інтереси спочатку повинні бути опосередковані державною політикою, а потім вже стають правом.

Звичайно, процеси глобалізації справляють значний вплив на політичну сферу суспільного життя. Відповідно виникає необхідність дослідження такого явища як політична глобалізація.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Вплив глобалізації на фінансово-економічну сферу життя суспільства.	\|	Лекція 2.1.1. Еволюція прав людини під впливом глобалізаційних процесів.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.