Лідерами партії були В. Винниченко, І. Мазепа, С. Петлюра, М. Порш.

Лідери партії -Г. Ковалевський, П. Христюк, М. Шраг, О. Севрюк - були молодими людьми.

Восени 1917 р. у ній перебувало близько 75 тис. чоловік.

Завданням Центральної Ради було проголошено об'єднання всіх українських сил.

Меншовики та есери вважали ради тимчасовими революційними органами до скликання Установчих зборів.

Ради — революційна форма самоорганізації робітництва, солдатських і селянських мас в умовах відсутності досвіду демократичної боротьби.

Єдиного керівного центру в Україні вони не мали.

Значним впливом у радах користувалися більшовики. По мірі погіршення ситуації в країні їх вплив зростав.

Більшовики розглядали ради як орган революційної диктатури і прагнули створювати ради всіх рівнів – від місцевих до загальнодержавних, до яких згодом мала б перейти влада в державі.

2. Виникнення Української Центральної Ради,її керівництво, партійний склад

і політична програма.

Українська Центральна Рада виникла 4 (17) березня 1917 р. як національне представництво українського народу в результаті угоди між ТУП (яке стояло на позиціях автономії України в складі Росії)і Братством самостійників на чолі з Миколою Міхновським (котре проголосило курс на повну державну незалежність України).

Головою Ради був обраний професор М. С. Грушевський, його заступниками — Дмитро Антонович і Дмитро Дорошенко.

Центральна Рада звернулася з відозвою «До українського народу», у якій закликала зберігати спокій, обрати нових людей в органи самоврядування, будувати вільне життя.

1. Найбільш численною в Центральній Раді стала Українська партія соціалістів-революціонерів (УПСР), яка остаточно сформувалася в квітні 1917 р.

За своїм характером вона була селянською революційно-демократичною партією, що виступала за «соціалізацію» землі (тобто перехід її в руки народу і поділ земельних ділянок серед селянства за трудовою нормою).

До УПСРофіційно вступив і М. Грушевський. Під впливом УПСРзнаходилася Українська селянська спілка(«Спілка») - досить впливова організація сільських кооператорів.

2. Другою за чисельністю партією в Центральній Раді була Українська соціал-демократична робітнича партія (УСДРП), котра стояла на правосоціалістичних позиціях близьких до російських меншовиків.

Програма УСДРП передбачала

- соціалістичну перспективу розвитку,

- перетворення Росії на демократичну федеративну республіку,

- автономію України в її складі,

- соціальні гарантії з боку держави,

- націоналізацію землі і створення великих державних господарств і т.д.

Позиції УСДРП у керівництві українським визвольним рухом істотно послабляло взаємне суперництво її лідерів - В. Винниченка, який неодноразово схилявся до співробітництва з більшовиками і більш правого С. Петлюри.

У цей період у складі партії було близько 5 тис. чоловік.

У червні 1917 р. на конгресі Товариства Українських поступовців(ТУП) була відновлена його діяльність, перервана після революції 1905-1907 рр. Партія прийняла більш «модну» назву Української партії соціалістів-федералістів,

однак, насправді вона мала буржуазно-ліберальний характер і була близькою до російських кадетів.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
До знищення приватної власності	\|	Михайло Сергійович Грушевський

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.