Статистичне спостереження як метод інформаційного забезпечення.

ПЛАН

1. Статистичне спостереження як метод інформаційного забезпечення.

2. Організація статистичного спостереження у правоохоронних органах. Об’єкти та одиниці спостереження.

3. Види, форми і способи спостереження.

4. Помилки статистичного спостереження і способи контролю зібраних даних.

Процес формування високоякісної інформаційної бази потребує чіткої спланованості на першому етапі статистичного дослідження, яким є статистичне спостереження.

Статистичне спостереження — це спланована, науково організована реєстрація масових даних про соціально-правові явища та процеси. Від інших методів збирання даних статистичне спостереження відрізняється характером і масовістю даних та способами їх отримання. Крім безпосередньої реєстрації (вимірювання, підрахунок, оцінювання) широко застосовується вивчення суспільної думки на підставі опитування.

Завдання статистичного спостереження — зареєструвати окремі факти досліджуваної сукупності (наприклад, злочинів) та схарактеризувати їхні ознаки (кваліфікація злочину, місце та час його скоєння, завданий збиток тощо). При цьому насамперед має бути чітко визначено мету кожного статистичного спостереження.

Зауважимо, що статистичні спостереження охоплюють дані різного ступеня реєстрації, тому вони можуть бути первинними або вторинними. Первинне спостереження — це реєстрація вихідних даних, що надходять від об’єкта, який їх продукує. Прикладом може бути поточний облік кількості зареєстрованих дорожньо-транспортних пригод; опитування населення щодо криміногенної ситуації в районі його проживання. Вторинне спостереження — це збирання раніше зареєстрованих і оброблених даних, наприклад матеріалів про основні показники роботи органів досудового слідства.

Статистичні дані — це масові системні кількісні характеристики соціально-правових явищ і процесів. Саме масовість відрізняє статистичні дані від інших, оскільки завдяки переходу від окремих фактів до масових можна визначити загальну закономірність поза впливом випадкових причин. Ступінь масовості залежить від рівня узагальнення досліджуваних явищ. На макрорівні збираються дані про явища та процеси загальнодержавного характеру. Це відомості про кількість зареєстрованих злочинів, кількість засуджених за вироками судів, що набули законної чинності, кількість притягнутих до адміністративної відповідальності, кількість кримінальних чи цивільних справ, розглянутих судами всіх рівнів і т. ін. На мікрорівні дані також масові, але іншого характеру. Матеріали, які збирають окремі міністерства, заклади, установи, характеризуються певною фрагментарністю. Це, наприклад, дані про кількість осіб, притягнутих до адміністративної відповідальності органами державного пожежного нагляду, органами державного митного контролю або Національним банком
України.

Статистичні дані неодмінно мають кількісну визначеність, завдяки чому підлягають нагромадженню, зведенню та узагальненню. Останнє можливе лише за умови їх системності.

Зрозуміло, що від якості даних статистичного спостереження залежать результати подальшого дослідження, тому вони мають відповідати певним вимогам.

Перша — вірогідність даних, тобто їх відповідність реальному стану. На жаль, ця вимога іноді не додержується як на мікро-, так і на макрорівні. Досягти достатньої вірогідності можна, з одного боку, усуненням умов для будь-яких викривлень, а з другого — застосуванням більш чутливої системи оцінних показників.

Друга вимога — повнота даних як за їхнім обсягом, так і по суті.

Третя вимога — своєчасність даних. Інформація має дійти до користувача, перш ніж застаріє, інакше вона втрачає корисність.

Четверта вимога — порівнянність даних у часі або у просторі. Дані можуть бути не порівнянними за складом сукупності. Гостро постає проблема порівнянності за одиницями вимірювання, особливо це стосується вартісних показників в умовах існування інфляції. З переходом національної статистики на міжнародні стандарти важливо керуватися порівнянною методикою збирання даних та обчислення статистичних показників. Важливою є порівнянність даних за територіальною ознакою одиниць унаслідок відповідних змін.

П’ята вимога — доступність даних. З переходом до ринкових умов питання доступності даних особливо загострюється. Ці дані важко не лише зібрати, а й отримати готову статистичну інформацію. У період демократизації більшість матеріалів державної статистики стали «відкритими». Проте ускладнилась ситуація з централізованим збиранням даних, особливо в недержавних структурах. Низький рівень відповідальності таких структур під час подання звітів або непідзвітність деякої їхньої частини призводить до порушення вимог повноти та своєчасності реєстрації даних.

Отже, одержання якісних статистичних даних значною мірою залежить від того, на якому рівні збирається відповідна інформація. В Україні діють дві системи: централізована (загальнодержавна) та децентралізована (відомча, окремих правоохоронних структур). Звичайно, централізована система збирання має ширші можливості для якісного спостереження: науково обґрунтовану методику, кваліфіковані кадри, відповідне технічне забезпечення тощо. Проте децентралізована система є оперативнішою завдяки меншій тривалості часу між збиранням даних і використанням готової статистичної інформації. Для децентралізованої системи вельми актуальна проблема наукової обґрунтованості методів статистичного спостереження та їх практичного застосування.

Статистичне спостереження здійснюється в три етапи.

1. Підготовка спостереження.

Підготовка статистичного спостереження — найвідповідальніший етап, оскільки тут постають і вирішуються основні методологічні питання: що і як вивчатиметься, на які запитання мають бути одержані відповіді. На цьому самому етапі розв’язуються організаційні питання: хто, де, коли проводить спостереження і що для цього необхідно. Тобто на першому етапі складається докладний план статистичного
спостереження, що містить методологічні та організаційні питання.

2. Реєстрація статистичних даних.

На цьому етапі збираються дані. Процес потребує чіткої взаємодії, скоординованості та оперативності всіх виконавчих служб. Від якості збирання залежать також точність, повнота й вірогідність даних.

3. Формування бази даних.

Цей етап передбачає контроль та нагромадження даних спостереження, а також їх збереження. На цьому етапі відпрацьовується система оперативного доступу та пошуку необхідних даних. Це дуже важливо в умовах централізованого спостереження, коли нагромаджуються величезні обсяги корисної та цінної інформації.

Мета спостереження — отримати статистичні дані, на підставі яких можна сформувати узагальнену характеристику стану та розвитку правового явища або процесу з визначенням відповідної закономірності. Остаточна мета спостереження — підготувати управлінські рішення та вжити належних заходів. Наприклад, мета статистики кримінального правосуддя — визначити рівень злочинності та структуру злочинів, а також розробити політику боротьби зі злочинністю.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Антиінфляційна державна політика	\|	Організація статистичного спостереження у правоохоронних органах. Об’єкти та одиниці спостереження.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.