• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Методи соціального прогнозування

Соціальне прогнозування

Вирішення глобальних проблем сучасної цивілізації вимагає, безсумнівно, роз­робки достовірних демографічних, соціальних, екологічних, містобудівних і інших прогнозів. Відомо, що вчені Римського клубу говорили про межі росту, висували ідеї нульового росту. Іншої надії в людства, на їхню думку, немає. Інакше — нове варвар­ство на спустошеній, спотвореній і перенаселеній планеті.

В основу прогнозів можна закласти два методологічних принципи. По-перше, прискорення темпів економічного і соціального розвитку. Один рік нашого століття можна прирівняти до десятиліття XIX ст. По-друге, межі росту виводяться з простої екстраполяції, нарощування кількісних показників. Але діалектика показує, що будь-які кількісні зміни обов'язково переходять у якісні. Вихід при бажанні завжди знахо­диться, наприклад, у нових безвідхідних технологіях, в економії енергії, мінеральних ресурсів.

Більше того, людство, маючи прогнози, свідомо шукає і знаходить шляхи вихо­ду. Спочатку— полювання і збирання, потім — перехід до землеробства і скотарства, від кочового до осілого способу життя, від сіл до міських поселень; освоєння ресурсів Світового океану тощо. Усі ці якісні ривки в розвитку цивілізації — приклади вирі­шення виникаючих суперечностей.

Таким чином, установлена необхідність прогнозів для вирішення глобальних проблем людства. Вже існують і перевірені на практиці визначені методи побудови прогнозів.

Зараз відпрацьовані методи побудови прогнозів, що дозволяють заглянути в май­бутнє. Наприклад, метод екстраполяції, що широко використовується для розрахун­ку перспективної чисельності населення, регіону, країни, континенту. Саме такий метод прогнозування застосовувався для розрахунку перспективної чисельності на­селення нашої планети.

У прогнозуванні набув поширення метод історичної аналогії. Наприклад, наша країна, потрапивши в кризову ситуацію, вивчає досвід виходу з кризи СШ А в 30-і рр. XX ст., ФРН і Японії з повоєнної розрухи. Звичайно, можливості застосування істо­ричного досвіду обмежені новими соціально-економічними обставинами, але раціональні зерна завжди знаходяться і використовуються в практиці прогнозування гло­бальних проблем.

З появою сучасної обчислювальної техніки набув поширення такий метод со­ціального прогнозування, як математичне моделювання. Він дозволяє вводити в мо­делі десятки вихідних показників і розраховувати варіанти розвитку глобальних про­блем. Частіше математичне моделювання використовується при розробці економіч­них і екологічних прогнозів.

У реальній практиці в основному застосовуються комбіновані методи прогнозу­вання, коли той самий прогноз роблять різні групи експертів.

Виникає резонне запитання, а чому при серйозному науковому забезпеченні деякі прогнози не збуваються? По-перше, помиляються і синоптики, що дають прогноз на кілька годин. По-друге, прогнозують люди, а вони завжди суб'єктивні навіть у своє­му об'єктивізмі. Чим більше ідеології при прогнозуванні, тим більше імовірність по­милки. Типовий приклад — прорахунки, що відбуваються в сценаріях економічного і соціального реформування українського суспільства. Необхідно визначитися, яке сус­пільство ми хочемо бачити.

Якщо підсумовувати усі варіанти прогнозування нашого майбутнього, то вихо­дить така модель: капіталізм — в економіці; соціалізм - у розподілі; демократія - в управлінні; плюралізм - у політичному і духовному житті. Увесь розвинутий світ ру­хається саме в цьому напрямі.

З досвіду XX ст. можна дійти висновку про те, що найменш стійкими є системи, де деякі принципи доводяться до крайнощів. Тому доцільно будувати прогнози роз­витку суспільства, виходячи з умови раціональності функціонування суспільної си­стеми.

Наостанку додамо, що на основі підсумків конференцій ООН у Ріо-де-Жанейро (1992),у Каїрі (1994), Копенгагені (1995), Кіото(1997) починає формуватися розумі­ння, що людство в XXI ст. виживе, тільки керуючись критеріями самообмеження і самодисципліни.

Читайте також:

1. Cплата єдиного соціального внеску - 2013
2. II. Поняття соціального процесу.
3. Аварійне та довгострокове прогнозування хімічної обстановки
4. Автоматизація водорозподілу на відкритих зрошувальних системах. Методи керування водорозподілом. Вимірювання рівня води. Вимірювання витрати.
5. Агрегативна стійкість, коагуляція суспензій. Методи отримання.
6. Адаптовані й специфічні методи дослідження у журналістикознавстві
7. Адміністративні (прямі) методи регулювання.
8. Адміністративні методи - це сукупність прийомів, впливів, заснованих на використанні об'єктивних організаційних відносин між людьми та загальноорганізаційних принципів управління.
9. Адміністративні методи управління
10. Адміністративні, економічні й інституційні методи.
11. Адміністративно-правові (організаційно-адміністративні) методи мотивації
12. Адміністративно-правові методи забезпечення економічного механізму управління охороною довкілля

Переглядів: 1779