• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Склад і класифікація витрат на НДР

Важливою умовою отримання якісних достовірних даних про собівартість виконаних НДР є чітке визначення складу витрат. Через значну різнорідність витрат на різних рівнях науково-до­слідної роботи та управлінської діяльності установ особливого значення набуває відпрацювання загальних класифікаційних принципів формування складу витрат на НДР.

Загальний склад витрат на НДР визначено Методичними рекомендаціями щодо застосування Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати» при визначенні вартості науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт, затвердже­ними Наказом Міністерства освіти і науки від 13.03.2001 № 19. Відповідно до класифікаційних принципів, прийнятих у вітчизняній практиці, витрати на НДР можна згрупувати за такими ознаками (рис. 7.1):

· видами робіт;

· економічними елементами;

· статтями калькулювання.

Рис.1. Схема класифікації витрат на НДР

До витрат за видами робіт, що включаються до собівартості НДР, входять:

· витрати на теоретичні (пошукові) дослідження, розроблення технічних пропозицій, виконання розрахункових робіт, моделювання процесів;

· витрати, пов’язані з добором та вивченням науково-техніч­ної літератури, інформаційних матеріалів вітчизняних і зарубіжних видань, проведенням досліджень на патентну чистоту, складанням аналітичних оглядів з досліджуваних проблем, вибором напряму досліджень, складанням методики виконання робіт, розробленням техніко-економічного обґрунтування, технічного завдання та планової документації;

· витрати на проектування, розроблення робочої документації та виготовлення дослідних зразків або макетів, засобів для їх випробування, на монтаж і налагодження, а також роботи, пов’язані з підготовкою експерименту;

· витрати на дослідні роботи й випробування, узагальнення та аналіз результатів досліджень і розроблень пропозицій про впровадження у виробництво результатів виконаної роботи або обґрунтування доцільності чи недоцільності подальшого проведення робіт;

· витрати на винахідництво й раціоналізацію;

· витрати на розроблення дослідно-технологічного регламенту, дослідно-промислового регламенту, положень технології серійного виробництва створених зразків виробів, на здійснення авторського нагляду;

· витрати на передачу підприємствам, установам і організаціям своїх науково-технічних досягнень і надання допомоги щодо впровадження та використання ними передового досвіду.

Група, утворена за економічними елементами, становить сукупність первинних однорідних видів витрат.

Серед витрат, що належать до економічних елементів, виокремлюють:

· матеріальні витрати (з урахуванням вартості зворотних відходів);

· витрати на оплату праці;

· відрахування на соціальні заходи;

· амортизацію;

· інші операційні витрати.

Потреба поділу витрат за елементами пов’язана з необхідністю встановлення кошторисних і фактичних витрат на науково-дослідні роботи в цілому незалежно від їхнього цільового призначення (безпосередньо на певні НДР, на управлінську діяльність, загальногосподарську тощо).

Групування за певним видом витрат, що становлять собівартість як окремих НДР, так і науково-господарської діяльності в цілому, називають групуванням за калькуляційними статтями.

В основу зазначеного порядку покладено відношення витрат до способу їх включення до собівартості як окремих НДР, так і всіх разом — прямо, безпосередньо чи опосередковано, шляхом їх віднесення пропорційно до обраної бази поділу. Зауважимо, що зазначене групування має дворівневий поділ, який повно характеризує сутність поняття і містить чотири основні загальні статті:

· прямі матеріальні витрати, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об’єкта;

· прямі витрати на оплату праці, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об’єкта витрат;

· інші прямі витрати, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об’єкта витрат;

· загальновиробничі витрати.

Другий рівень розподілу витрат передбачає виокремлення за загальними статтями таких калькуляційних статей:

01 — сировина, основні та допоміжні матеріали, купівельні напівфабрикати, комплектуючі вироби (включаючи витрати, які можуть бути безпосередньо віднесені на виконання НДР);

02 — спецустаткування для наукових (експериментальних) робіт. Зазначена стаття містить витрати на виготовлення і придбання устаткування, верстатів, пристроїв, інструментів, приладів, стендів, апаратів, механізмів, іншого обладнання спеціального призначення, необхідних для проведення конкретної НДР;

03 — заробітна плата та інші виплати виконавцям НДР. До цієї статті відносяться прямі витрати на оплату праці працівникам, безпосередньо зайнятим у виконанні НДР;

04 — відрахування на соціальні заходи виконавців НДР;

05 — інші виробничі прямі витрати, до складу яких включають­ся витрати, що їх можна безпосередньо віднести на виконання НДР, зокрема витрати на роботи, пов’язані з виконанням НДР, здійснюваних сторонніми підприємствами, установами та організаціями; втрати від браку; сума, одержана від постачальників за неякісні матеріали й комплектуючі вироби.

06 — витрати на оплату службових відряджень виконавців НДР;

07 — витрати на опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення та інше утримання виробничих приміщень;

08 — витрати на обслуговування виробничого процесу, до складу яких входять оплата праці, відрахування на соціальні заходи, медичне страхування працівників та апарату управління структурними підрозділами, що обслуговують виробництво і т. ін.;

09 — інші загальновиробничі витрати, які охоплюють витрати на охорону праці, техніку безпеки й охорону навколишнього середовища; витрати на утримання, експлуатацію та ремонт, страхування, операційну оренду основних засобів, інших необоротних активів загальновиробничого призначення.

Схему включення калькуляційних статей до витрат виробничої собівартості зображено на рис. 7.2.

Загальний склад витрат не вичерпується статтями виробничої собівартості, а тому для визначення його обсягу виокремлюють такі статті:

10 — адміністративні витрати, до яких входять витрати на службові відрядження, утримання апарату управління та іншого загальногосподарського персоналу установи;

11 — витрати на збут, які містять витрати на зв’язок;

12 — інші операційні витрати чи інші витрати загальногосподарського призначення, зокрема: витрати на утримання основних засобів, інших матеріальних активів, загальногосподарського використання; витрати на врегулювання спорів у судових органах; реалізаційні витрати; втрати від знецінення запасів, нестачі та втрати від псування цінностей; визнані штрафи, пеня, неустойка; витрати на утримання об’єктів соціально-культурного призначення тощо).

Рис. 2. Схема включення калькуляційних статей
до витрат виробничої собівартості

Витрати на НДР групуються й за іншими класифікаційними ознаками: темами й завданнями НДР, календарними періодами, місцеві виконання НДР.

Читайте також:

1. D-петля, що складається з 8–12 залишків, декілька з яких – дигідроуридинові.
2. I. При підготовці до переговорів визначите склад делегації і її керівника.
3. II. Анатомічний склад лімфатичної системи
4. II. Вимоги до складання паспорта бюджетної програми
5. II. За зміною ступенів окиснення елементів, які входять до складу реагуючих речовин
6. II. Класифікація видатків та кредитування бюджету.
7. III. Вимоги до учасників, складу груп і керівників туристських подорожей
8. V. Класифікація і внесення поправок
9. V. Класифікація рахунків
10. А. Структурно-функціональна класифікація нирок залежно від ступеню злиття окремих нирочок у компактний орган.
11. Аварійно-рятувальні підрозділи Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, їх призначення і склад.
12. Автокореляція залишків – це залежність між послідовними значеннями стохастичної складової моделі.

Переглядів: 668