• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Оцінка індивідуального фізичного розвитку

Як відомо, індивідуальний фізичний розвиток людини (зріст, маса тіла, об'єм грудної клітки, розміри таза) залежить від статі, спадковості, здорового способу життя, кліматичних умов, якості харчування тощо.

Визначення (оцінку) тотальних ознак фізичного роз­витку ще донедавна проводили індексним способом (індекс Брока): від» довжини тіла (в см) віднімали число сто і отримували нормальну (відповідно до зросту) масу тіла. Наприклад, при зрості 170 см людина повинна була мати вагу 70 кг: 170 - 100 = 70. Проте цей метод дуже неточний.

Тому останнім часом оцінювання індивідуального фізичного розвитку проводять за модифікованими шкалами регресії маси тіла відносно довжини тіла.

Рівень статевого дозрівання визначають за оцінкою статевої формули за віково-статевими нормативами, а функціональні можливості — за допомогою динамометрії і спірометрії (визначення життєвої ємності легень).

Для індивідуальної оцінки фізичного розвитку викори­стовуються регіональні таблиці згідно з методичними рекомендаціями, затвердженими МОЗ УРСР 10.07.1989 p., розроблені на основі шкал регресії маси тіла відносно довжини тіла з діапазоном «норми» від М - 1δ до М + 2δ, де M – середньоарифметична величина антропометричних показників: довжини, маси і обхвату грудної клітки; δ (сиг­ма) — середньоквадратичне відхилення цих показників. У кожній віково-статевій групі для конкретних варіантів довжини тіла (зросту) встановлено діапазон нормальних коливань маси тіла й обхвату грудної клітки.

Для оцінки фізичного розвитку застосовується оці­ночна шкала.

Шкала для визначення ступеня фізичного розвитку дітей шкільного віку

На основі обстежень фізичного розвитку дітей у кон­кретному регіоні складаються стандартно-сигмальні таблиці (як зразок — наступна таблиця), що визначають середньо­арифметичні величини (М) антропометричних показників, середньоквадратичне відхилення (δ) цих показників і коефіцієнт регресії (R) для кожної віково-статевої групи. Коефіцієнт регресії розраховується на підставі кореляцій­ного зв'язку між довжиною тіла та іншими показниками, щоб з'ясувати, наскільки вони змінюються при зміні зросту на 1 см. Якщо маса тіла чи обхват грудної клітки (ОГК) не відповідають його довжині, то щоб виявити ступінь дисгар­монійності фізичного розвитку, відхилення зіставляють з частковою сигмою коефіцієнта регресії (δR) в цій таблиці.

І хоча такі таблиці призначені переважно для медич­них працівників, які проводять медичні обстеження дітей дошкільного і шкільного віку, ними може навчитися користуватися кожний.

Зведена таблиця антропометричних показників

фізичного розвитку дітей 15-17 років м. Києва за 1980 р.

Межі сигмальних відхилень відносно зросту для юнаків 16 років, отже, будуть такі: високі (від М + 2δ і вище) — 188-195 см; вищі за середні (від М + 1δ до М + 2δ) — 182-187 см; середні (від М + 1δ) — 167-181 см; нижчі за середні (від М - 1δ до М - 2δ) — 161-165-см; низькі (від М - 2δ і нижче) — 154-160 см. Для 16-річних дівчат ці показники відповідно такі: високі – 175-179 см; вищі за середні — 170-174 см; середні — 158-169 см; нижчі за се­редні — 153-157 см; низькі — 147-152см.

Знаючи зріст юнака (наприклад, 170 см), за шкалою регресії ми знаходимо, що нормальна маса його тіла повинна бути в межах 62,61 ± 4,92 (57,69-67,53) кг, маса тіла дівчини такого самого зросту — 60,43 ± 6,31 (54,12-66,74) кг; обхват грудної клітки юнака (ОГК) — 83,99 ± 5,30 (78,69-88,87) см, дівчини — 84,85 ± 5,57 (79,28-90,42) см. Отже, зріст юнака — середній, а дівчи­ни — вищий за середній.

Далі, знаючи масу тіла (70 кг) і ОГК (80,5 см) юнака і відповідно дівчини (55 кг і 85 см), оцінюємо ступінь гармонійності фізичного розвитку. Для цього різницю між М і фактичними даними потрібно поділити на δR: 62,61 - 70 кг = 7,39 кг: 4,92 = 1,5 δR, тобто показник у півтора рази перевищує норму; отже, юнак відносно зросту і маси тіла розвивається дисгармонійно. Так само визначаємо гармонійність розвитку щодо зросту і ОГК: від норми 83,99 см віднімаємо фактичний 80,5 см і ділимо на 5,3, що дорівнює 0,66, тобто в межах норми. Подібні об­числення виконуємо щодо показників дівчини дотримуємо такі сигмальні відхилення: 0,86 δR відносно маси тіла і 0,08 δR відносно ОГК (у межах норми), що свідчить про її гармонійний розвиток.

Для більш точного і повного дослідження фізичного стану та його функціонування використовують також дані спірометрії, динамометрії, оцінки ступеня розвитку мус­кулатури і підшкірно-жирового шару, тазових кісток. У наведених вище прикладах цілком вірогідно, що над­лишок ваги в юнака спричинено жировими відкладеннями, а відношення маси тіла до ОГК дівчини вказує на недо­розвиненість тазових кісток. Проте ці здогади можуть підтвердити (або ні) лише додаткові виміри та обстеження.

Життєву ємність легень (ЖЄЛ) визначають за допомо­гою водяного або повітряного спірометра. Обстежуваний бере мундштук спірометра в праву руку, робить глибокий вдих, щільно захоплює мундштук губами і видихає в ньо­го повітря. Записується максимальний результат після трьох вимірів з точністю до 100 см (мл).

М'язову силу кисті визначають ручним динамомет­ром. Обстежуваний стоїть прямо, відвівши праву руку трохи вперед і вбік, кистю руки обхоплює динамометр і максимально стискає його за командою. Вимір прово­диться тричі, записується максимальний результат з точністю до 0,5 кг.

Ступінь розвитку мускулатури і підшкірного жиро­вого шару визначають візуально і оцінюють за 3-бальною шкалою. На підставі виразності рельєфу мускулатури та її тонусу виділяють слабкий (1 бал), середній (2 бали) і сильний (3 бали) розвиток м'язів.

Відповідно до виразності або згладженості кістково­го рельєфу відзначають слабкий (1 бал), середній (2 бали) і сильний (3 бали) розвиток підшкірно-жирової клітковини.

Читайте також:

1. III.Цілі розвитку особистості
2. III.Цілі розвитку особистості
3. III.Цілі розвитку особистості
4. IV. Оцінка вигідності залучення короткотермінових кредитів
5. Iсторiя розвитку геодезичного приладознавства
6. V Потреби та мотиви стимулюють пізнання себе та прагнення до саморозвитку.
7. VІІІ. Проблеми та перспективи розвитку машинобудування.
8. А. В. Петровський виділяє три стадії розвитку особистості в процесі соціалізації: адаптацію, індивідуалізацію і інтеграцію.
9. Агрегатний індекс фізичного обсягу
10. Агроекологічні проблеми розвитку і шляхи їх розв'язання
11. Альтернативність у реалізації стратегії розвитку підприємства
12. Аналіз виявлених проблем і їхня оцінка

Переглядів: 1566