• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Принципи експертної діяльності. Гарантії незалежності експерта.

Стаття 3. Принципи судово-експертної діяльності Судово-експертна діяльність здійснюється на принци­пах законності, незалежності, об'єктивності і повноти дослідження.

Коментована стаття закріплює в окремій нормі мету СЕД, ви­кладену в Преамбулі.

Принципи складають систему, а отже, порушення будь-якого з них автоматично є порушенням усіх інших. Наприклад, необ'єк­тивна експертиза водночас є незаконною, її не можна вважати неупередженою, тобто незалежною, кваліфікованою, орієнтова­ною на максимальне використання досягнень науки і техніки.

Оскільки саме визначення судової експертизи містить два «блоки» (пізнавальний та процесуальний), то і втілення принципів має відповідати кожному з них.

Принцип законності означає, що будь-які дослідження, засно­вані на використанні спеціальних знань судового експерта, на­віть коли вони спираються на найсучасніші досягнення науки і техніки, не мають доказового значення, якщо порушені процесу­альні приписи призначення чи проведення судової експертизи. Тому у постанові Пленуму Верховного Суду України від ЗО травня 1997 р. № 8 «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах» звернуто увагу судів «...на необхідність суворого додер- жання вимог закону при призначенні судових експертиз та вико­ристанні їх висновків» (п. 1). Окремо зазначено, що повторна екс­пертиза призначається не тільки у прямо передбачених законом випадках, «...коли є сумніви у правильності висновку експер­та...», але і за «...наявності істотного порушення процесуальних норм, які регламентують порядок призначення і проведення екс­пертизи» (п. 11).

Принцип незалежності також має втілюватись у науковому і у процесуальному аспектах. З одного боку, державні установи су­дових експертиз повинні володіти достатньою фінансовою, мате­ріально-технічною, інформаційною і методичною базами, щоб за­безпечити використання судовими експертами досягнень науки і техніки при проведенні судових експертиз. При цьому судові екс­перти мають бути захищені законом від втручання органів або осіб, які здійснюють функції управління СЕД, 3 іншого боку, оскільки завдання судової експертизи — це забезпечення право­суддя об'єктивною (неупередженою} та незалежною експертизою, то судові експерти повинні бути захищені законом також від втручання органів та осіб, які призначають і використовують су­дову експертизу, зокрема від органів досудового розслідування та осіб, зацікавлених у певних висновках судової експертизи. Однак законодавець проводить цей принцип непослідовно, про що до­кладно див. коментар до частини 2 статті 4.

Дуже важливими для здійснення правосуддя є принципи пов­ноти й об'єктивності при проведенні саме експертного досліджен­ня як втілення єдності пізнавальної та процесуальної сторін СЕД. Як самостійний учасник процесу судовий експерт після дослі­дження матеріальних об'єктів, що містять інформацію про обста­вини справи, має право (див. п. 2 ст. 13 Закону) «вказувати у ви­сновку експерта на виявлені в ході проведення судової експерти­зи факти, які мають значення для справи і з приводу яких йому не були поставлені питання». Як відомо, питання, що ставляться на вирішення судової експертизи, — це версія обставин справи, якїї бачить та інтерпретує сторона (слідчий, потерпілий, обвину­вачений, його захисники та ін.), з ініціативи якої призначено су­дову експертизу. Об'єктивність експертного дослідження полягає саме в тому, що експерт не пов'язаний у своєму дослідженні тіль­ки цією версією, а встановлює за допомогою спеціальних знань усі обставини справи в межах інформації, яку містять досліджу­вані ним об'єкти. Нерідко з'ясування за допомогою спеціальних знань нових обставин сприяє встановленню об'єктивної істини у справі, яка зовсім не збігається з первісною версією, для з'ясу­вання якої була призначена експертиза¹. Наприклад, на запитання судово-почеркознавчої експертизи про виконавця підпису на документі судовий експерт дав категоричну відповідь, що досліджува­ний підпис дійсно виконав відповідач чи обвинувачений по справі. Але, дослі­дивши всі інші матеріали і реквізити документа, дійшов висновку, що сам дослі­джуваний документ був виготовлений з використанням частини аркуша з досто­вірним підписом відповідача (обвинуваченого) шляхом дописування самого тексту документа.

Читайте також:

1. II. Мотивація навчальної діяльності. Визначення теми і мети уроку
2. Аграрна політика як складова економічної політики держави. Сут­ність і принципи аграрної політики
3. Аксіоми безпеки життєдіяльності.
4. Аксіоми безпеки життєдіяльності.
5. Актуальність безпеки життєдіяльності. Сталий розвиток людини
6. Актуальність і завдання курсу безпека життєдіяльності. 1.1. Проблема безпеки людини в сучасних умовах.
7. Аналіз процесу і продуктів діяльності.
8. Аналіз фінансової незалежності підприємства
9. Антикорупційні принципи
10. АРХІВНЕ ОПИСУВАННЯ: ПОНЯТТЯ, ВИДИ, ПРИНЦИПИ І МЕТОДИ
11. Аспекти незалежності аудиторської професії
12. Аспекти незалежності аудиторської професії.

Переглядів: 2009