Проблеми раціонального природокористування

Якісна - надходження в природу нових речовин та сполук, створених сучасною промисловістю (Техногенні продукти поширюючись в атмосфері та гідросфері, приводять до серйозних порушень природного екологічного стану).

Отже,розрізняють 3 групи впливів суспільства на природу,які спричиняють зміни кругообігу речовин та енергії:

І. Вилучення речовини(добування корисних копалин, вирубка лісів, випас тварин, промисел тварин та птахів, вилов риби, використання ґрунтів, забір ґрунтових та поверхневих вод);

ІІ. Внесення в природні комплекси речовин, що кількісно перевищують норми їх природного вмісту, або чужих ПК речовин(забруднення атмосфери, водойм, ґрунтів відходами промисловості, добривами, побутовими стоками з населених пунктів та тваринницьких комплексів)

ІІІ. Ті, що не суттєво впливають на зміну речовин ПК, але суттєво змінюють їх властивості.(покриття поверхні асфальтом, забудову земель, використання землі під пасовища, витоптування рослин під час масового відпочинку, зміна поведінки тварин через транспортні шляхи, шум транспорту)

На природні ресурси та стан оточуючого середовища в епоху НТР найбільше впливають наступні 5 факторів,в яких поєднується позитивні та негативні види і форми впливу людства на природу:

1) Індустріалізація –найсильніший фактор впливу суспільства на природу – промисловість створює засоби виробництва, які змінюють всі компоненти природи (гірськодобувна – літосферу; теплові, гідроелектростанції –– атмосферу, гідросферу; хімічна, нафтохімічна промисловість – літосферу, гідросферу).

2) Урбанізація(нині більше половини населення Землі проживає в містах)- створює специфічне середовище проживання людини, дозволяючи підвищити матеріальне забезпечення життя, ослабити несприятливі для людини природні явища. В той же час вона супроводжується інтенсифікацією промислових процесів, зменшенням долі фізичної і підвищенням долі розумової праці. (Забруднення ґрунтів промисловими та побутовими відходами, вод – пром., комунально-побутовими стоками, атмосфери – в 150 раз запиленість вища ніж над океаном, смог; шумове забруднення -70-80 децибел).

3) Інтенсифікація сільського та лісового господарства –найдревніші форми впливу людини на природу і в наші дні різні види агросистем (польові, плантаційні, садові, пасовища, підсічно-вогневе землеробство) по обсягу території в багато разів перевищують геосистеми, які виникають в результаті інших видів господарювання людини. Нині розвиток сільського та лісового господарства проходить на основі механізації, в широких масштабах здійснюється хімізація (щорічно в світі використовується 500 млн. т різноманітних мінеральних добрив, які з ґрунтів потрапляють в гідросферу, атмосферу та осідають в живих організмах).

4) Розвиток транспорту -основного компонента інфраструктури господарства, який забезпечує його функціонування(автомобільний – 1 машина -1 т шкідливих забруднювачів на рік, залізничний, повітряний - шум, водний – водойми нафтові танкери, 3\4 забруднення Світового океану нафтою – результат промивки, трубопровідний).

5) Рекреаційно-туристична діяльністьспричинена підвищенням добробуту, скороченням частки робочого часу, індустріалізацією та урбанізацією з їх наслідками для якості оточуючого середовища – напруженим ритмом життя, психофізіологічними навантаженнями та зниженням рухливості. Розвивається як внутрішній, так і міжнародний туризм. Поряд з збереженням та покращенням здоров’я людей, підвищенням продуктивності праці, туризм, особливо неорганізований, може нанести непоправну шкоду природі.

В реальному житті вплив суспільства на оточуючу природу буває як свідомим та цілеспрямованим, так і стихійним, випадковим. Тому слід розрізняти раціональне та нераціональне природокористування.

Нераціональнеперш за все одностороннє, «споживче» ставлення до природи – намагання вилучити з неї як можна більше матеріальних благ, не турбуючись про її збереження та покращення.

Раціональне природокористуванняпоходить з можливості та необхідності найбільш доцільного використання природних ресурсів в рамках соціально-економічного розвитку та оптимізації взаємодії суспільства і природи, шляхом не тільки усунення, але і попередження негативних наслідків антропогенного впливу на природу.

Природні ресурси –тіла та сили природи, котрі на даному рівні розвитку продуктивних сил можуть бути безпосередньо використані для задоволення потреб суспільства з врахуванням технічних, економічних та інших можливостей.

Природні ресурси поділяються на вичерпні та невичерпні. Вичерпні ресурси в свою чергу включають не відновлювані (більшість корисних копалин, біологічні ресурси), частково відновлювані (ліси, ґрунти), та відновлювані(вода, родючість ґрунтів, рослинний та тваринний світи). До невичерпних відноситься тепло Сонця, енергія вітру, припливів та відпливів, води Світового океану, повітря земної атмосфери.

Для різних цілей застосовується різні класифікації природних ресурсів. Природна – поділяє ресурси на мінеральні, кліматичні, водні, земельні, біологічні;економічна – на ресурси промислові, сільськогосподарські, непромислової сфери. Проте найбільший інтерес для конструктивної географії представляють комбіновані природно-економічні класифікації, які дозволяють поєднати природні та економічні класи ресурсів. В таких класифікаціях окремі види ресурсів (мінеральні, водні ін.) розглядаються по головних видах цільового використання – для потреб енергетики, металургії, хімічної промисловості, сільського господарства та ін.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Етапи взаємодії	\|	Водні ресурси

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.012 сек.