Вторгнення на Русь почалося восени 1237 р., коли основнісили монголо-татар, перейшовши ріку Воронеж, рушили на руські землі.

Травня 1223 р. монголо-татари розбили союзні сили половецьких ханів і руських князів у приазовських степах на ріці Калці.

Боротьба проти монгольських завойовників

З XII ст. на цій території з'являється назва «Україна».

Роль і місце Київської Русі в історії Європи

Київська держава, об'єднавши численні слов'янські і неслов'янські племена, створила сприятливі умови для їх політичного, економічного і культурного розвитку.

Це мало величезне історичне значення не тільки для українського народу, але і для народів, що утворювали згодом свої держави на території, яка входила до складу Київської Русі.

Завдяки державному об'єднанню взаємозбагачувались їхні мови, матеріальна і духовна культури.

Київська Русь була одним із найбільших і наймогутніших держав тодішньої Європи, з якою всі її сусіди змушені були рахуватися.

Вагомими були міжнародні зв'язки Київської Русі, що мали всебічний характер. Русь підтримувала політичні, у першу чергу династичні, відносини з Польщею, Угорщиною, Візантією, Францією, Німеччиною, Скандинавією.

Важливу роль відігравала Київська держава в боротьбі з кочівниками, протягом століть захищаючи від небезпеки їхніх вторгнень європейські держави.

Державний і культурний розвиток Київської Русі сприяв формуванню українського народу на території Київщини, Переяславщини, Чернігівщини, Поділля, Галичини і Волині.

Спадкоємцем Київської Русі як першої історичної держави українського народу стало Галицько - Волинське князівство.

У 1223 р. до південно-східних рубежів Русі підійшов передовий загін монголо-татар під командуванням Субудая.

У монголо-татар було добре організоване військо, яке мало на озброєнні ефективні китайські облогові знаряддя.

Найбільша чисельність війська досягала 120-140 тис. воїнів, основною ударною силою його була кіннота.

Це був останній великий спільний військовий виступ князів Русі напередодні навали Батия. Поразки, рівній поразці на ріці Калці, Русь ще не знала: із приазовських степів на Русь повернулася тільки десята частина війська.

На Русі знали про небезпеку, але феодальна роздробленість і внутрішньодинастична боротьба між князівськими родами перешкодила об'єднати сили для відсічі ворогові.

Було відсутнє єдине командування. Князівські кінні дружини за озброєнням і бойовими якостями перевершували монголо-татарську кінноту, алев порівнянні з нею були нечисленні.

Основну масу руського війська складало ополчення - міські і сільські ратники, що поступалися монголо-татарам в озброєнні і бойових навичках.

Це зумовило оборонну тактику руських князів, яка була розрахована на виснаження сил супротивника.

Після розгрому Північно-Східної Русі монголо-татарське військо рушило на Новгород, однак, одержавши відсіч під Торжком, повернуло на південний захід.

У 1239 р. монголо-татари на чолі з Менгу-ханом захопили і зруйнували Переяслав і Чернігів.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
У середині XI ст. при Ярославі Мудрому був збудований Софійський собор (1037 р.), що мав 13 куполів.	\|	Лекція № 2

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.113 сек.