• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Типи відгодівлі свиней

В 60-, 45-, 22- або 10-денному віці.

У період відлучення бажано згодовувати антибіотики й молочну кислоту, які гальмують розвиток кишкової палички, що запобігає захворюванню поросят.

Добова норма поживних речовин для поросят залежить від віку, живої маси, та інтенсивності росту. На 100 кг живої маси поросятам від 20 до40 кг необхідно згодовувати 5,5-6 к. од..

Кількість концентрованих кормів у раціонах становить 85-90 % за поживністю, решта – трав’яне борошно, зелені та соковиті корми.

♦ В умовах інтенсивного ведення свинарства важливого значення набуває організація вирощування ремонтного молодняку, мета якого – своєчасне поповнення основного стада свиноматок та кнурів.

Тобто, від якості ремонтного молодняку значною мірою залежать показники продуктивності як племінного, так і товарного стада.

Норми годівлі ремонтного молодняку залежить від віку, статі, живої маси. На 100 кг живої маси ремонтним кнурцям від 40 до 80 кг необхідно згодовувати 5, від 80 до 120 кг – 3 к. од., а свинкам відповідно – 4,4 і 2,8 к. од.. Потреба ремонтного молодняку в перетравному протеїні становить 107 г на 1 к. од.

Обов’язковим для ремонтного молодняку є активний моціон, а в літній період – утримання в літніх таборах із випасанням.

▪ Перший раз свинок осіменяють чи пускають у парування в 9 – 10-місячному віці при живій масі не менше 120 кг. Утримують їх групами до 6-місячного віку окремо від кнурців, а пізніше – поруч з ними, що прискорює настання у них охоти.

Відгодівля свиней є заключним процесом виробництва свинини. Основна мета відгодівлі – одержання від тварин максимального приросту живої маси в найкоротші строки з найменшими витратами кормів на одиницю продукції.

На відгодівлю тварин впливає ряд факторів:

- вік свиней;

- породні особливості;

- поживність кормів;

- склад раціону;

- підготовка кормів до згодовування;

- послідовність згодовування;

- підготовленість молодняку до відгодівлі.

Розрізняють кілька видів відгодівлі свиней:

- м’ясна;

- беконна;

- до жирних кондицій.

М’ясна відгодівля:

Для інтенсивної мясної відгодівлі відбирають поросят віком 3-4 міс. масою 30-40 кг. Тривалість відгодівлі 4-4,5 місяці. За цей період жива маса тварин збільшується на 100-120 кг.

Відгодівлю організовують у два періоди:

- перший (підготовчий) триває від 3- до 5,5-місячного віку;

- другий (заключний) – від 5,5- до 8 – місячного віку.

За перший період відгодівлі підсвинки досягають живої маси 60 кг при середньодобових приростах 500 г та витратах кормів 4,2 – 4,5 к. од. на 1 кг приросту, за другий – 120-130 кг при середньодобових приростах 600-700 г і витратах кормів 5,0 – 5,5 к.од. на 1 кг приросту.

Годівля повинна бути збалансованою. Особливу увагу приділяють наявності перетравного протеїну, норма якого 115-120 г на 1 к. од. на початку та 90 – 110 г у кінці відгодівлі.

Важливого значення при відгодівлі свиней надають нормуванню за мінеральними речовинами і вітамінами.

Найпоширенішими типами годівлі є концентрований, концентратно-силосний, концентровано-картопляний, концентровано-коренеплідний.

Беконна відгодівля:

Беконом називають свинину одержану від молодих тварин і обов’язково пронизане прошарками жиру. Беконна відгодівля – це різновид м’ясної з використанням кормів тваринного походження, молочних відходів.

Для беконної відгодівлі відбирають підсвинків живою масою 25-30 кг у 3-місячному віці білої масті (ландрас, велика біла, полтавська м’ясна, українська м’ясна).

Тварин на бекон відгодовують у два періоди:

- 1-й триває від 2,5- до 5 – 5,5-місячного віку при середньодобових приростах 450-500 г;

- 2-й від 5-5,5- до 7,5 – 8-місячного віку при середньодобових приростах не нижче 600 г і досягненні живої маси молодняку 95-105кг.

Бекон високої якості одержують тільки при згодовуванні раціонів, збалансованих за всіма поживними речовинами, особливо за протеїном. На початку відгодівлі його кількість на 1 к. од. повинна становити 120-140, у кінці – 90-100г. При цій відгодівлі краще використовувати спеціальні комбікорми.

До кормів, що поліпшують якість бекону відносять: ячмінь, горох, жито, просо, люпин, вику, збиране молоко, зелені та соковиті корми;

Які погіршують – макуха, рибні відходи, меляса, висівки, овес, сою...

Відгодівля до жирних кондицій:

Основна її мета – за короткий строк одержати велику кількість сала, внутрішнього жиру, а також м’яса. До жирних кондицій відгодовують дорослих вибракуваних свиней. Кнурів перед постановкою на відгодівлю каструють.

Тривалість відгодівлі до жирних кондицій 60-90 днів. За цей період жива маса свиней збільшується на 50-60%, при середньодобових приростах 800 – 1000 г і витратах кормів на 1 кг приросту 6,5 – 8,5 к. од.

Починають відгодівлю з великих даванок об’ємистих кормів: комбінованого силосу, зеленої маси трав, баштанних кормів, коренеплодів. Широко використовують відходи харчової промисловості, зернові відходи. В кінці відгодівлі кількість об’ємистих кормів зменшують, а концентрованих збільшують. Годують свиней згідно з установленими нормами.

Серед основних кормів, які використовують, - кукурудза, зернові відходи, зелені корми, картопля, коренеплоди, жом, харчові відходи та ін.

В останній місяць відгодівлі в раціон свиней вводять картоплю, ячмінь, горох, просо, які сприяють підвищенню якості м’яса та шпику.

5. Основні нормативи відгодівлі і здавальної маси молодняку.

Свиней як товарну продукцію реалізують у двох випадках: пле-мінний молодняк та свині на м’ясо. Племінний молодняк повинен відповідати зоотехнічним вимогам при вирощуванні та вимогам «Інструкції по бонітуванню свиней» (1993 р.). Його реалізують, як правило, в 6-місячному віці живою масою кнурців — 60 – 80, сви­нок — 58 – 70 кг, оцінюючи за живою масою, довжиною тулуба та сумарним класом батька й матері. Будова тіла племінних тварин повинна бути пропорційною, без вад екстер’єру, мати не менше 12 сосків, добре розвинених й рівномірно розміщених. На молодняк, що реалізується, оформляють племінне та ветеринарне свідоцтва. Купівля-продаж відбувається через племоб’єднання за цінами, встановленими залежно від живої маси молодняку, класності та надбавок за племінні якості.

На м’ясо свиней реалізують згідно з державним стандартом ГОСТ 1213-74. Свині для забою, який передбачає залежно від живої маси, товщини шпику та віку поділ тварин на п’ять категорій.

Перша категорія. Свині молодняк беконні. Відгодовані на спе-ціально розроблених раціонах, які забезпечують одержання високо-якісної беконної свинини. Молодняк білої масті без пігментних плям на шкірі. Тривалість відгодівлі — до 8-місячного віку і живої маси 80 – 105 кг із товщиною шпику над остистими відростками між 6 – 7-м грудними хребцями (не враховуючи товщини шкіри) — 1,5 – 3,5 см. Довжина тулуба від потиличного гребня до кореня хвоста — не менше 100 см, без перехвату за лопатками, шкіра без пухлин, крововиливів і травматичних ушкоджень, які вдаються в підшкірну тканину.

Друга категорія. Свині молодняк м’ясні. До неї відносять тва-рин живою масою 60 – 105 кг із товщиною шпику 1,5 – 4 см, а також підсвинків живою масою 20 – 60 кг і товщиною шпику 1 см і більше та свиней першої категорії з травматичними ушкодженнями чи пу-хлинами на шкірі.

Третя категорія. Свині жирні з товщиною шпику 4,1 см і більше незалежно від їх живої маси.

Четверта категорія. Кабани живою масою понад 150 кг і сви­номатки з товщиною шпику 1,5 – 4 см.

П’ята категорія. Поросята-молочники живою масою 4 – 8 кг, із білою чи злегка рожевою шкірою, без пухлин, крововиливів, ран та виступу відростків спинних хребців і ребер.

Для першої категорії кнурці повинні бути кастровані до 2-місяч-ного, другої, третьої та четвертої — не пізніше 4-місячного віку.

Транспортування свиней.До місця здавання свиней транспо-ртують автомобільним (до 300 км), залізничним чи водним (більше 300 км) транспортом або гоном. Кожний вид транспорту повинен відповідати вимогам для перевезення тварин (завантаження, утри-мання в дорозі, розвантаження). На партію свиней оформляють то­варно-транспортну накладну і ветеринарне свідоцтво. Протягом пе-ріоду перевезення транспорт супроводжує провідник.

При транспортуванні на невеликі відстані (до шести годин) тва-рин не годують і не напувають. Якщо тривалість становить понад шість годин, то господарство-постачальник забезпечує їх годівлю концкормами відповідно до норм із розрахунку 3,5 кг на одну голо­ву. Годують та напувають свиней в період відпочинку.

Влітку тварин транспортують у найбільш прохолодний час. Забороняється перевозити їх автомашинами всіх систем при темпера-турі нижче – 20 °С або вище + 25 °С. При транспортуванні використовують підстилку.

Приймання-здавання забійних свиней.На м’ясопереробні підприємства тварин завозять згідно з графіком. Підприємство по­винно прийняти забійних свиней не пізніше двох годин з моменту прибуття, а в товарно-транспортній накладній відмітити час приїзду транспорту на приймальний пункт.

Після ветеринарного огляду і перевірки правильності оформлення товарно-транспортної накладної тварин зважують. На вміст трав­ного каналу роблять знижку з їх фізичної живої маси 3 % при умові, що господарство розміщене від м’ясопереробного підприємства на відстані 50 км, 1,5 % — на відстані 50 – 100 км і понад 100 км — зараховують фактичну живу масу. Якщо приймання свиней триває більше двох годин, знижку зменшують на 0,5 % за кожну повну і неповну годину. Неповною годиною вважають затримку більше ніж на 30 хв.

Кількість голів і живу масу тварин записують у товарно-транспортну накладну в розділ «Прийнято» і виписують накладну в трьох примірниках, з яких перший видається постачальнику, другий — передається в забійний цех, а потім у бухгалтерію м’ясопереробного підприємства, третій — залишається на базі приймання. При надходженні її в бухгалтерію підприємства на кожну перероблену партію свиней оформляють приймальну квитанція (ф. ПК-1), яка для постачальника є розрахунковим документом за здану кількість свиней.

Якщо приймання здійснюють за живою масою і виникли розбіжності в якісній оцінці тварин, то з них виділяють окрему групу для проведення контрольного забою, результати якого оформляють ак­том. На основі цього акта бухгалтерія здійснює розрахунок за всю здану партію свиней.

Читайте також:

1. Баланс м’яса свиней в України у забійній масі (2003 – 2005 рр. та прогноз на 2006 р.), тис. т
2. Визначення собівартості продукції вирощування та відгодівлі худоби і птиці.
3. Відгодівля свиней
4. Нормативи витрат часу на обслуговування свиней на відгодівлі
5. Нормативи продуктивності і здавальної маси на відгодівлі.
6. Особливості травлення у шлунку коней та свиней.
7. Породи свиней та їх продуктивність
8. СИСТЕМИ ТА СПОСОБИ УТРИМАННЯ СВИНЕЙ

Переглядів: 6259