Тема 1. Філософсько-теоретичні основи історії культури.

1. Поняття культури. Походження та зміст терміну «культура».

Слово «культура» латинського походження: culturа означає догляд, оброблення, обробка. (У деяких богословських концепціях культури це слово виводять від лат. cult – поклоніння, шанування.). Спочатку цей термін був пов’язаний з уявленням про дію, зусилля, спрямовані на зміну чогось і тому вживався з певним доповненням, позначаючи завжди культуру чогось: культуру духу, культуру розуму тощо. Він вживався для визначення процесу обробки людиною природи, потім він став означати процес обробки самої людини, ним стали називати все, створене людиною.

Термін «культура» виник в епоху Античності, його вживають як синонім до грец. «падейя» (від «пайос» – дитина) в значенні виховання дитини достойним громадянином. Ще одним терміном для позначення культури є «калокагатія» – красива людина, тобто гармонійно розвинена у фізичному відношенні, яка володіє внутрішньою духовною красою та неабияким розумом.

У Середньовіччі культурою вважали прагнення до ідеалу, бездоганності – релігійної та особистої. У Новий час цей термін стали вживати, визначаючи ступені виховання, освіти, інтелекту, здатність дотримання норм етики та етикету, сукупність художньої та творчої діяльності. У Новітній час до нього також додали стиль, метод та рівень досконалості, які досягаються в опануванні тієї чи іншою галуззю знань чи діяльності, вміння, процес творення й розподілу матеріальних та духовних цінностей, їх застосування. Як наукове поняття термін «культура» оформлюється саме в добу Нового часу.

У сучасних європейських мовах слово «культура» вживається в чотирьох основних значеннях:

1) загальний процес інтелектуального, естетичного і духовного розвитку;

2) коли йдеться про суспільство, яке ґрунтується на праві, порядку, моральності (поняття «культура» збігається з поняттям «цивілізація»);

3) спосіб життя людей, притаманний певній спільноті (молодіжна культура, професійна культура), нації (українська, японська, німецька), історичній добі (антична культура, культура Ренесансу, культура бароко);

4) абстрактна, узагальнююча назва для різноманітних способів, форм і наслідків інтелектуальної та художньої діяльності людей у галузі літератури, музики, живопису, театру, кіномистецтва тощо.

Культура – поняття складне, полісемантичне, багатозмістовне й не піддається однозначному тлумаченню. В сучасній науці не існує цілісного й універсального розуміння феномена культури. За підрахунками американських культурологів Альфреда Кребера та Клайда Клакхона до 1950 р. в світі нараховувалося 157 визначень поняття «культура». На сьогодні їх близько 400. Тобто, залежно від підходу, який реалізовується тим чи іншим дослідником, змінюється і її дефініція.

Отже, у найзагальнішому значенні культура – це сукупний результат продуктивної діяльності людей. У вузькому розумінні культура – це певні цінності та норми поведінки людини в соціальному і природному оточенні.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Характерні особливості податку	\|

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.009 сек.