Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник






Суть процесу керівництва та лідерства

Література

План

Тема 8. Лідерство

Резюме

Наприклад.

ü завдання, підготувати і здати до кінця другого поточного року звіт про стан справ у фірмі.

ü одиниця вимірювання результату: час конкретна дата (наприклад, 30 червня), до якої звіт повинен бути готовим.

ü завдання. Підвищити на 20 % прибуток, одержаний від реалізації продукту в 2003 фінансовому році.

ü одиниця вимірювання результату: процентне збільшення – загальний процент збільшення прибутку за період з 1 січня по 31 грудня 2003 року.

Отже, подібно до того як прийоми лікування сіпають все більше дієвими при удосконаленні діагностики хворого, менеджер виконує свої функції тим успішніше, чим глибше він проникає у суть явищ і процесів, більш вміло використовує сучасні методи і прийоми контролю, а потім приймає і реалізує обґрунтовані рішення.

 

 

 

1. Контроль –це відносно відокремлений вид управлінської діяльності, в результаті якого керівник може встановити наявні відхилення в ході виконуваних рішень.

2. Відповідальний за контроль з безпосередній начальник, його основні висновки формуються саме ним.

3. Менеджмент повинен вміти використовувати наявні в нього методи контролю.

4. Працівники повинні сприймати контроль як необхідну ділянку будь-якої діяльності і розуміти його дієвість.

5. Процес контролю має базуватися на принципах справедливості об’єктивності. Йому повинна підлягати діяльність, ресурси, а не особистості, які за цим стоять.

 

Питання для самоконтролю

1. В чому полягає зміст контролю?

2. Для чого потрібен контроль?

3. За якими ознаками класифікуються види контролю?

4. Який зміст найбільш використовуваних у менеджерській практиці видів контролю?

5. Що являє собою процес контролю?

6. В чому зміст техніки проведення контролю?

7. Які умови і перспективи розвитку функції контролю?

 

Не може керувати іншим той,хто

Не «змозі керувати самим собою».

Англійське прислів’я

 

1.Суть процесу керівництва та лідерства.

2.Стилі керівництва та типи менеджерів.

3.Шляхи вдосконалення керівництва колективом (самостійне вивчення).

 

1.Гірняк О.М., Лазановський П.П «Менеджмент: Теоретичні основи та практикум» (стор.151-181).

2.Гірняк О.М., Лазановський П.П «Менеджмент: підручник для студентів вищих закладів освіти» (стор. 154 – 181).

3.Хміль Ф.І. «Менеджмент» (стор. 160 – 186).

4.Федулова Л.І. «Менеджмент організації» (стор. 396-420)

5.Мескон М.Х., Альберг Н. Хедоури Ф. «Основи менеджмента» (стор. 462 – 490).

 

 

Менеджменту, щоб успішно викочувати управлінські функції, потрібно вміти вести за собою підлеглих. Виступаючи сьогодні в ролі керівника, диплома, інноватора, вихователя і просто людини, він перш за все представляє себе як керівник (лідер). Лідерство у сучасному менеджменті домінує у всіх сферах професійної діяльності керівника будь-якого рангу. Трудовий процес протікає у соціальний групах, в кожній із яких є індивід, до якого прислуховується і приглядається інші. Це керівник, лідер. Він впливає на оточуючих головним чином за рахунок авторитету та харизматичних якостей (людяності, піклування тощо). Сьогодні колективам потрібні керівники з прогностичним типом мислення, високо інтелектуальні, професійно підготовленій, стресостійкі тощо. Лише керівникам з такими характеристиками можуть довіряти підлеглі, покладаючи на них весь процес керівництва.

Після вивчення студенти повинні знати:

- суть процесу керівництва, його основні стадії;

- співвідношення керівництва та лідерства;

- стилі керівництва;

- шляхи вдосконалення керівництва колективом.

Повинні вміти:

- користуватися методом соціометрії для дослідження статусу членів трудового колективу;

- володіти сучасними прийомами і методами керівництва колективом (групою);

- визначати роль, дієвість,ефективність, місце в процесі керівництва різних форм влади та вплив;

- розробляти напрями вдосконалення керівництва трудовими колективами.

Ключові поняття та терміни:

· керівник (керівництво)

· лідер (лідерство)

· процес керівництва (управління)

· лідерство

· напрями лідерство

· колектив

· метод соціометрії

· стилі керівництва

· вплив

· влада

· типи менеджерів

· якості лідера

· теорії лідерства

· формальний лідер

· неформальний лідер

· харизматичний лідер

· вдосконалення керівництва

 

Центральною фігурою в менеджменті будь-якої організації є менеджер-керівник, який керує нею, або окремим її підрозділом. Процес керівництва є неодмінною умовою функціонування організації.

Керівництво –це цілеспрямований вплив осіб, наділених функціями й компетенцією керівників, на колективи, тобто взаємодія керівників і виконавців.

Керівництво – не лише необхідний, але й основний елемент процесу управління. Зміст процесу керівництва розкривається через його функції: планування, організацію, контроль, мотивацію й виховання. Перші чотири розкривають міст процесу керівництва в системі «керівник-виробництво», а остання – одну з важливих сторін керівництва – формування особливості у сфері трудової діяльності.

Цікавим є розподіл затрат робочого часу лінійними керівниками різних рівнів управління на основі функції керівництва. Витрати часу на розробку різних планів зменшується в міру зниження рівня управління. Функція організації вимагає порівняно однакової уваги з боку керівників усіх рівнів управління. Основне навантаження щодо реалізації функції контролю припадає на вищу та середню ланку управління. Реалізація функції стимулювання здійснюється на низових рівнях, рівнозначно як і функції виховання.

Стадії процесу керівництва колективом:

· визначення цілей, які повинні бути досягнуті за певний відрізок часу;

· інформування колективу про завдання, методи їхнього виконання,ресурси тощо;

· проведення аналітичної роботи з метою вивчення резервів підвищення ефективності трудової діяльності колективу.

Таким чином, враховуючи зміст основних стадій керівництва, можна сказати, що керівництво – це процес неперервного обміну інформацією між його суб’єктом та об’єктом із метою впливу один на одного, тобто це «робота з людьми».

Лідерство – це здатність індивіда впливати на інших людей з метою досягнення деяких цілей.

 

Основні якості, які характеризують лідера та менеджера.


Лідер:

 

· Душа

· Не байдужість

· Творчість

· Вміння надавати поради

· Новаторство

· Схильність до експериментів

· Володіння особистою владою

 

Менеджер:

 

· Розум

· Раціональність

· Схильність давати поради

· Наполегливість

· Вміння вирішувати проблеми

· Творчість мислення

· Аналітичний склад розуму

· Застосування структурного підходу

· Обережність

· Владність

· Вміння стабілізувати ситуацію

· Володіння посадовими повноваженнями


 

 

В останні роки з’явилося багато публікацій про відмінності між управлінням і керівництвом. І менеджмент, і лідерство однаково важливі для організацій. Так як правило керувати випливає з організаційної структури, воно сприяє стабільної, порядку її вирішенню проблем всередині організації. З іншої сторони, право лідерства витікає з таких особистих якостей індивідів, як зацікавленість, цілі та цінності й сприяє розвитку бачення перспектив, креативності й змін в організації. На рис. 9.1 перераховані різні якості, які властиві керівникам і менеджерам, хоча необхідно пам’ятати, що деякі індивіди володіють і тими й іншими.

Важливе значення в менеджменті має співвідношення керівництва та лідерства. Лідерство має місце у всіх сферах професійної діяльності керівника будь-якого рангу. Менеджер, займаючи певну посаду на відповідному рівні управління, стає формальним лідером колективу, оскільки отримує повноваження керувати ним. Однак, він може й не бути дійсним лідером колективу, якщо не володітиме відповідними якостями.

У такому випадку функція лідерства може перейти до неформальних керівників-лідерів, найбільш авторитетних членів колективу. За такої ситуації лідерство стає процесом стихійного, спонтанного керівництва колективом і може носити негативний вплив на нього, якщо формальний керівник не звертатиме на це уваги. Неформальними лідерами стають найбільш ініціативні, енергійні, інформовані працівники. Урізних ситуаціях життєдіяльності колективу лідерами можуть бути різні працівники.

Безлідерні колективи менш ефективні. Найбільшої ефективності у своїй діяльності досягають ті колективи, де керівник є одночасно й лідером. Керівник повинен уміти впливати на колектив через його неформальних лідерів, а не протиставляти себе їм і боротися з ними.

Одним із методів діагностики, яка дозволяє виявити дійсного лідера колективу, є метод соціометрії. Він полягає в тому, що член колективу виражають своє ставлення один до одного, заповнюючи спеціально створену таблицю-шахматку (соціоматрицю (див. рис.2). Роблять вони це інкогніто. Число рядків та стовпчиків у соціоматриці дорівнює числу членів групи. По горизонталі відзначається ставлення певного члена колективу до колективу в цілому, а по вертикалі – ставлення інших членів колективу до даного члена колективу. При цьому позитивні оцінки таких взаємин позначаються знаком «+»,негативні – «–», відсутність оцінок позначається «0». Самовибір не передбачається, тому клітки по діагоналі не заповнюються.

 

  А Б В Г Д Є Віддано оцінок (голосів)
+ - всього
А * - + + - -
Б * + +
В + - * +
Г + * +
Д - + *
Є + + + + *
Отримано оцінок (голосів) +    
-    
всього    

Рис.2.Соціоматриця

Всі найбільші досягнення людства – результат діяльності великих особливостей; послідовники ж, що складають переважну більшість, тільки наслідують великих людей.

Г.Тард і Г.Лєбон

Для спрощення обробки даних соціоматриць прізвища членів групи шифрують ся, у найпростішому випадку – кодуються номером згідно зі списком групи, або їм відповідає певна буква (див. соціоматрицю).

За результатами обробки даних соціоматриці можна встановити вступні характеристики членів досліджуваного колективу:

- лідер – «зірка» - член групи, який отримав максимальну кількість позитивних оцінок (найбільш популярний);

- «бажаний» - член групи, який отримав не менше половини позитивних оцінок «лідера-зірки»;

- «відокремлений» - член групи, який отримав всього одну-дві позитивні оцінки;

- «ізольований» - член групи, який не отримав ні позитивних, ні негативних оцінок і одночасно залишався байдужим до решти членів групи;

- «ігнорований» - член групи, який отримав лише негативні оцінки.

Для того, щоб керівника вважали лідером колективу, він повинен володіти певним якостями.

Якості, якими повинен володіти керівник:

· діловими ( компетентність, економічне мислення, знання основ науки управління);

· організаторськими (компактність, психологічний такт, емоційно-вольова стриманість);

· особовими (енергійність, ініціативність, вимогливість, рішучість, оптимізм);

· морально-політичними (відданість інтересам держави, трудового колективу, інтелігентність,широко коло захоплень).

Лідер в ім’я прогресу повинен боротися з відсталістю юрби.

Г.Тард

 

Важливими характеристиками керівника-лідера є його висока інтелектуальна та емоційно-вольова стресостійкість. Інтелектуальна означає бажання керівника набувати нових знань, прагнути до них. Емоційно-вольова стресостійкість характеризує здатність особи приймати компетентні рішення в умовах нестачі інформації, дефіциту часу, ділових протиріч і власних конфліктів.

Перераховані властивості створюють авторитет керівника, його модель, приклад якої може бути наступним:

- уміння організовувати діяльність колективу з дотриманням вимог господарського, адміністративного й трудового права;

- націлювати колектив на все нове, прогресивне;

- користуватися наділеною владою в керівництві колективом таким чином, щоб інтереси підприємства та особливості та інтереси працюючих забезпечувалися в однаковій мірі;

- контролювати й володіти власними емоціями;

- намагатися бути справедливим і доброзичливим;

- чітко викопувати обіцянки,дані колективу чи окремим працівникам.

 

Отже, в основі керівництва лежать такі категорії менеджменту, як лідерство, вплив та влада.

Лідерство – це здатність впливати на окремих працівників та їхні групи з метою зосередження зусиль на досягненні цілей організації.

Лідером стає людина не в силу своїх рис, а в силу ситуації.


Читайте також:

  1. A) правові і процесуальні основи судово-медичної експертизи
  2. H) інноваційний менеджмент – це сукупність організаційно-економічних методів управління всіма стадіями інноваційного процесу.
  3. II. Поняття соціального процесу.
  4. IV. План навчального процесу.
  5. А. Особливості диференціації навчального процесу в школах США
  6. Автоматизація процесу призначення IP-адрес
  7. Адміністративний примус застосовують на основі адміністративно-процесуальних норм.
  8. Активний та пасивний типи адаптаційного процесу.
  9. Альтернативні парадигми організаційного процесу
  10. Аналіз процесу і продуктів діяльності.
  11. Аналіз процесу формування маркетингових комунікацій
  12. Аналіз стану та проблем реалізації Болонського процесу в Україні за ключовими напрямками.




Переглядів: 1116

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Не тримайте своїх висновків при собі. | Стилі керівництва та типи менеджерів

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.009 сек.