• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Характеристика забруднюючих агентів за походженням

Механічне забруднення - це засмічення довкілля твердими часточками різного розміру та предметами, які справляють негативний механічний вплив на середовище і на його мешканців (пластмасові вироби, скло, цегла та ін. інертні матеріали). Воно виникає як у результаті промислової діяльності, так і споживання.

Сьогодні людина спричиняє появу механічних забрудників не лише в геосферах Землі, а й у Космосі (пил, уламки машин і апаратів).

Поліетиленові пакети забруднюють ґрунт і ґрунтові води оскільки їх утилізація триває 200- 400 років. В Китаї щодня витрачали 3 млрд. пакетів, на виготовлення яких використано 13 тис. т нафти. Тому урядом країни прийнята постанова, згідно з якою, з 1 червня 2008 р. заборонено виробляти, продавати і застосовувати поліетиленові пакети товщиною менше 0,025 мм.

Біологічне забруднення - це проникнення чужорідних організмів у екосистеми та біотехнологічні установки, пов'язане з діяльністю людини. Воно викликає пригнічуючу або деструктивну дію (особливо в разі масового розмноження організмів). Найбільшого значення має мікробіологічне забруднення. Людина може провокувати масове розмноження окремих видів унаслідок непродуманої інтродукції чи порушень карантину.

Починаючи з 1996 року спостерігається широкомасштабне заселення довкілля трансгенними організмами – організмами, які мають змінений геном. Серед них 98 % складають генетично модифіковані сільськогосподарські рослини. Посіви трансгенних рослин займають значні площі: соя - 54 %, кукурудза - 28 %, бавовник і ріпак - по 9 %, картопля 0,01 %. Наразі в Україні 42 % продукції виготовлено з генетично модифікованих організмів, уміст яких переважає 0,9 %.

Відповідно до вимог Європейського союзу, всі трансгенні організми, а також продукція, що містить один і більше відсотків генетично модифікованої ДНК чи РНК, марк^тшься. В Україні обов'язковому маркуванню підлягає лише посівний матеріал, призначений для державного випробування.

Головна проблема такого забруднення - питання можливої передачі генів, вбудованих у трансгенний організм, організмам навколишнього природного середовища, впливу трансгенних рослин, стійких до шкідників, на інші організми та порушення трофічних ланцюгів у екосистемі.

Хімічне забруднення — це внесення в довкілля хімічних речовин (рідких, твердих і газоподібних). У межах такого типу забруднення найнебезпечніша хімічна зброя, а також речовини, які у великих кількостях утворюються в хімічній, металургійній, целюлозопаперовій та інших галузях господарської діяльності.

Хімічне забруднення навколишнього середовища та його наслідки

Ø Оксиди Нітрогену (підприємства, які виробляють азотну к-ту, нітрати, целулоїд; паливні агрегати; металургійні заводи, відпрацьовані гази авто; грози, вулкани) викликають захворювання дихальних шляхів, спричиняють підвищену схильність до респіраторних захворювань. Руйнують озоновий екран, спричиняють утворення кислотних дощів.

Ø Оксиди Сульфуру (802 Виділяється під час переробки сірчаних руд, згорання палива з домішками Сульфуру; 803 - хімічна, нафтова та металургійна промисловості, цементні та коксохімічні заводи тощо) - захворювання дихальних шляхів, хронічний бронхіт, кислотні доті.

Ø Важкі метали — Ссі, Аз, РЬ, А1, Н§ — (добрива, паління цигарок, підприємства кольорової металургії, пестициди, викиди газів авто, спалювання вугілля тощо) спричиняють анемію, порушення кров'яного тиску, враження нирок,

Ø остеопороз, канцерогенез, вражають ЦНС порушують обмін речовин.

Ø Шкідливі вуглеводні - ароматичні парафіни, нафтени, бензпірени - (у викидних газах авто, випарах бензинів) канцерогени, викликають подразнення очей, носа, горла та легень.

Фізичне забруднення - це зміна фізичних властивостей середовища. Біосфера зазнає різноманітних фізичних забруднень. Коротко охарактеризуємо найважливіші.

Шумове забруднення - це всі неприємні та небажані звуки або їх сукупність, які заважають нормально працювати, відпочивати, сприймати потрібні звукові сигнали та призводять до різних порушень екосистеми. Шуми негативно впливають на здоров'я людей, знижують їх працездатність, призводять до захворювань серцево-судинної (гіпертонія), нервової та ендокринної систем і органів слуху.

Рівень звукового тиску шумів вимірюють белами (Б) і децибелами (дБ). Це умовні одиниці характеристики сили звуку, які показують, наскільки звук у логарифмічних відносних величинах вищий за поріг слухового сприйняття людини. Звичайна розмова ведеться в межах інтенсивності звуку 30-60 дБ. Допустимі межі сили звуку становлять 45-85 дБ; больовий поріг - 120 дБ (Табл. 1).

Джерела шумів: транспорт, промислові об'єкти, телевізори, музичні інструменти та ін.

У разі постійного шуму силою 70 дБ виникає розлад ендокринної та нервової систем, 90 дБ - порушується слух, 120 дБ - з'являється нестерпний фізичний біль.

Сто років тому рівень шуму на центральних магістралях великих міст не перевищував 60 дБ. Нині у великих містах є райони, де він перевищує 70 дБ (санітарна норма для нічного часу — 40 дБ). Майже 60—80 % міського шуму генерує автотранспорт.

На пристосування до сильного шуму організм людини витрачає велику кількість енергії, перенапружується нервова система, виникають втома, нервовий і психічний розлади.

Особливо важко переносяться раптові різкі високочастотні звуки. При рівні шуму понад 80 дБ послаблюється слух, виникають нервово-психічні 'захворювання, виразка шлунку, гіпертонія, підвищується агресивність. Дуже сильний шум (понад 'ИО дБ) призводить до так званого шумового сп'яніння, а потім — до руйнування тканин тіла, перш за все - слухового апарату. Жінки чутливіші до дії сильного шуму, і у них за умов звукового дискомфорту виникають ознаки неврастенії.

Теплове забруднення - наслідок теплових викидів переважної більшості промислових підприємств, устаткування та машин, що використовують процеси горіння, нагрівання та ін. При цьому теплові агрегати мають невисокий коефіцієнт корисної дії (ККД) і викидають в атмосферу значну кількість теплоти. Значна кількість електроенергії, яку споживають різні прилади, у вигляді теплових витрат розсіюється в навколишній простір. Багато теплоти надходить у довкілля від опалювальних систем, теплотрас, систем охолодження та ін.

Поки що, вся теплота, що розсіюється, менша, ніж та, що надходить від природних джерел, і не чинить істотного впливу на тепловий баланс планети. Проте на рівні окремих екосистем теплове забруднення має істотний вплив. Так, скидання нагрітих вод у багатьох випадках спричиняє підвищення температури води у водоймах на 6-8 С. Площа плям нагрітих вод у прибережних районах може досягати 30 м . Підвищення температури води у стічних водах підприємств, ставках охолодниках теплових електростанцій завдає значної шкоди існуючим біоценозам. Нагріта вода перешкоджає водообміну поверхневих і донних шарів, зменшує кількість розчиненого кисню, а споживання його зростає, оскільки з підвищенням температури підсилюється активність аеробних бактерій, що розкладають органічну речовину. Збільшується видова різноманітність фітопланктону й усієї флори водоростей. Урешті-решт більшість мешканців водойм гине, чимало з них припиняє свій розвиток.

Радіаційне забруднення - забруднення біосфери радіоактивними речовинами, які небезпечні своїм іонізуючим випромінюванням.

Іонізуюче випромінювання — випромінювання (електромагнітне, корпускулярне), яке під час взаємодії з речовиною безпосередньо або опосередковано викликає іонізацію (утворення іонів із нейтральних атомів або молекул) і збудження її атомів і молекул.

Розрізняють кілька видів іонізуючого випромінювання. Під час радіоактивного розпаду утворюються (альфа), (бета) і у (гамма) — частинки.

Кожний вид випромінювання супроводжується звільненням різної кількості енергії та володіє різною проникаючою здатністю (Рис. 1).

Рис. 1. Проникаюча здатність різних видів випромінювання

Це потік позитивно заряджених ядер гелію, затримується, наприклад, листком паперу і практично не здатне проникнути через зовнішній шар шкіри. Тому воно небезпечне лише у випадку попадання радіоактивної речовини, яка випромінює а-частинки всередину організму через рани, з їжею або з повітрям, яке вдихається. (3-випромінювання - потік негативно заряджених швидких електронів може проникнути в тканини організму на 1-2 см. у-випромінювання — короткохвильове випромінювання електромагнітної природи, розповсюджується зі швидкістю світла, і його може затримати лише товста свинцева або бетонна плита.

Розрізняють іонізуючі випромінювання природного та штучного походження. До недавнього часу основним джерелом іонізуючого випромінювання були природні джерела: Космос, вулканічна діяльність, гірські породи, до складу яких входять радіонукліди багатьох елементів, переважно калій-40, стронцій-90, цезій-137, йод-131, карбон-14 та інші. У різних регіонах Землі рівень природної радіації сильно різниться, збільшуючись у десятки і сотні разів у районах родовищ уранових руд, радіоактивних сланців, радонових мінеральних джерел та ін. До зон підвищеної природної радіоактивності в Україні належать м. Жовті Води (Кіровоградська обл.), м. Хмільник (Вінницька обл.), Полісся та ін.

Наразі значний внесок до радіоактивного забруднення біосфери належить джерелам антропогенного походження: випробовування ядерної зброї, аварії на атомних електростанціях, підводних човнах і виробництвах радіоактивних матеріалів тощо.

Радіація за своєю природою шкідлива для життя. Великі дози викликають руйнування клітин і тканин органів ( найчутливіші клітини червоного кісткового мозку, статеві залози, кришталик ока, легені та інші), викликають швидку загибель організму протягом кількох годин чи днів. Малі дози стимулюють генетичні пошкодження та канцерогенез. Через кілька років після опромінення проявляються ракові захворювання. Вроджені вади розвитку та інші наслідки, спричинені пошкодженням генетичного апарату, проявляються лише в наступних поколіннях (діти, онуки та більш віддалені нащадки).

Електромагнітне забруднення пов'язане з інтенсивним розвитком електроніки та радіотехніки. Головне його джерело – радіо -, телевізійні та радіолокаційні станції та центри, високовольтні лінії електропередач і підстанції, електротранспорт, телевізори та комп'ютери (особливо -телевізійні зали, студії, комп'ютерні центри).

Останніми роками в країнах, де широко використовується теле- й комп'ютерна техніка, помітно зросла захворюваність осіб, які протягом тривалого часу працювали з нею. Тому переглядаються й стають жорсткішими нормативи режиму роботи, застосовуються спеціальні захисні екрани, сітки тощо. Та, незважаючи на це, виявляється дедалі більше даних про різні негативні дії комп'ютерів на здоров'я людини, які необхідно вивчати, нормувати й обов'язково враховувати в майбутньому. Зокрема, комп'ютери і відеотермінали — це джерела м'якого рентгенівського, ультрафіолетового, інфрачервоного, електромагнітного випромінювань. Крім того, комп'ютери - джерело утворення магнітних полів і, в разі тривалої роботи, - значної іонізації повітря. Доведено, що випромінювання мобільних телефонів сприяє розвитку таких захворювань, як рак мозку, крові, пухлини слинних залоз.

Отже, сучасний розвиток біосфери супроводжується внесенням у навколишнє середовище полютантів, які негативно впливають на природні системи, можуть накопичуватись і не залучаються до природного колообігу. Оскільки для поширення забруднювачів не існує державних кордонів, то ця проблема набуває загальнопланетарного значення. Очевидно, що збереження здоров'я людини та довкілля можливе лише шляхом переходу на альтернативні способи господарювання.

Запитання та завдання для роздумів і самоперевірки

1. Розкрийте суть поняття забруднення. Поясніть, чому це поняття ширше, ніж просто внесення в довкілля речовин чи предметів?

2. Охарактеризуйте природні забруднення біосфери.

3. Опишіть особливості механічних забруднень біосфери.

4. У чому полягають особливості хімічних забруднень біосфери?

5. Охарактеризуйте фізичне забруднення біосфери.

6. Опишіть особливості біологічних забруднень біосфери.

Запитання та завдання для самостійної роботи

1.Охарактеризуйте іонізуюче опромінення як небезпечний вид фізичного забруднення довкілля.

2. Поясніть, які наслідки для здоров'я людини має радіаційне забруднення?

3. У чому полягає проблема сміттєзвалищ?

4. Опишіть, як розв'язується проблема сміттєзвалищ у розвинених країнах світу?

Читайте також:

1. I. Загальна характеристика політичної та правової думки античної Греції.
2. II. ВИРОБНИЧА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРОФЕСІЇ
3. II. Морфофункціональна характеристика відділів головного мозку
4. Аварії на хімічно-небезпечних об’єктах та характеристика зон хімічного зараження.
5. Автобіографія. Резюме. Характеристика. Рекомендаційний лист
6. Автокореляційна характеристика системи
7. Амплітудно-частотна характеристика, смуга пропускання і загасання
8. Аплікація як вид образотворчої діяльності дошкільнят, його характеристика.
9. Архітектура СЕП та характеристика АРМ-1, АРМ-2, АРМ-3
10. Афіксальні морфеми. Загальна характеристика
11. Банківська система України і її характеристика
12. Банківські ризики та їх характеристика

Переглядів: 960