• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Цивільно-правовій договір.

ЛЕКЦІЯ № 10.

1. Поняття цивільно-правових договорів.Свобода договору.

2. Відіа цивільно-правових договорів.

3. Зміст договору.

4. Порядок укладення, зміни та розірвання договору

1. Поняття цивільно-правових договорів.Свобода договору.

У цивілістичній науці пануючим є положення про багатозначність терміна «договір». Він охоплює такі правові явища як :

· юридичний факт(дво- чи багатосторонній правочин), що є підставою виникнення цивільних права і обов'язків;

· саме договірне зобов'язання(правовідношення), породжуване укладеним договором;

· документ, уякому закріплюється (фіксується) факт встановлення між сторонами зобов'язального правовідношення.

Договірє домовленістю двох або більше сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків (ч. 1ст. 626 ЦК),тобто дво- чи багатостороннім правочином.

Свобода договорувизнається однією з фундаментальних засідок правового регулювання договірних відносини у сфері приватного права і знаходить свій прояв у тому, що у договірній сфері особа має право вільно, на свій розсуд та з урахуванням своїх інтересів вирішувати наступні питання:

По-перше, вона вільна у вирішенні питання про вступ у договірні відносини (укладення договору).У умовах ринкової економіки розв'язання питання про тих, вступати чи ні у договірні відносини (укладати або не укладати договір) є, за загальним правилом, прерогативою кожної особи.

По-друге, при позитивному вирішенні персоною питання щодо вступу в договірні відносини, враховуючи існування у сучасних умовах конкурентного середовища, вона вільна у виборі собі контрагента(іншої сторони у договорі).

По-третє, сторони вільні у виборі видів договору. Сторони мають право укладати не тільки договори, передбачені ЦК та іншими актами цивільного законодавства (понайменовані договори), а й ті, які не передбачені ними, за умови відповідності їх загальним засадам цивільного законодавства (йдеться, наприклад, про договори про надання медичних, екскурсійних послуг тощо). Стороні також мають право укладати змішані договори, тобто ті, у яких містяться елементи різних договорів (ч. 2 ст. 628 ЦК).

По-четверте,сторони вільні у визначенні умов оговору, сукупність яких складає його зміст. У відповідності зі ст. 628 ЦК зміст договору становлять, перш за все, умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними. Хоча умови договору можуть бути і обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства^.

ЦК Україні у ст. 6 надає сторонам у договорі право відступати від положень актів цивільного законодавства і врегульовувати свої відносини на власний розсуд. Таким є загальне правило. Вінятки з нього (неможливість сторін у договорі відступати від положень актів цивільного законодавства) мають місце лише тоді, коли на неможливість такого відступу прямо вказується у зазначених актах, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

2. Відіа цивільно-правових договорів.

Оськільки договір єрізновидом правочину, на нього поширюється загальна класифікація правочинів на реальні і консенсуальні, відплаті та безвідплатні, абстрактні і каузальні, умовні, строкові, фідупіарні та біржові. Така класифікація здійснюється з використанням тихий самих критеріїв, які застосовуються при відповідай класифікації правочинїв; і тому вона може розглядатися як загальна класифікація договорів.

Спеціальна класифікація договорівздійснюється з використанням наступних класифікаційних критеріїв.

В залежності від концентрації прав та обов'язківу сторін договору, як зобов'язання, договори поділяються на односторонні та двосторонні.

Якщо кожна із сторін має як має і права, так і обов'язки, договір є двостороннім.

Якщо ж одна сторона має тільки право, а друга - лише обов'язок, договір є одностороннім. Прикладом останнього є договір позики, за яким позикодавець має право вимагати повернення переданих позичальнику у власність грошей або речей, визначених родовими ознаками, а позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) чи таку ж кількість речей того ж роду та такої якості (ст. 1046 ЦК). Переважна ж більшість договорів, понайменованих у ЦК є двосторонніми (купівля-продаж, оренда, підряд, доручення, комісія тощо).

В залежності від юридичної спрямованості та послідовності досягнення цілей договори поділяються на основні і попередні.

Читайте також:

1. Договір. Різновиди договору і його основні положення. Договір транспортної експедиції
2. Договір. Трудовий договір
3. Колективний договір та угода. Трудовий договір.
4. Ліцензійний договір.
5. Ліцензійний договір. Види ліцензій.
6. Міжнародний договір.
7. Спадковий договір. Виконання заповіту.
8. Тема 5. Господарські зобов’язання. Господарський договір.
9. Трудовий договір. Контракт. Трудова угода
10. Українсько-польські відносини в 1920 р. Ризький мирний договір.
11. Шлюбний договір. Зразок.

Переглядів: 920