• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Соціалізація особистості

Авторська модель духовного становлення особистості в юнацькому віці

Поняття духовної особистості

Духовність — це складний психічний феномен; вияв внутрішнього світу особистості; інформаційно-енергетична структура особистості, насичена символами, якими вона володіє. Такий підхід передбачає розгляд духовної сфери як складової феномену культури. Духовний світ кожної людини індивідуальний. Духовність є тією властивістю, яка робить особистість творчою, цікавою для інших. Ідеться не лише про знання, досвід, товариськість або щедрість. Духовність — це індивідуальна особливість особистості двох фундаментальних потреб: ідеальної потреби пізнання і соціальної потреби жити й діяти для інших.

Духовна особистість — це та, в якій горить іскра Божества; яка в своїх думках і вчинках опирається на Закон Божий; яка в своєму житті керується постулатом:

«Я працюю на Вічність!, а не просто вічно працюю!»

Людині для польоту потрібне не пір’я, а сила духу! Тому, сильних духом, національно свідомих, інтелектуально розвинутих, науково підкованих фахівців потребує кожна нація, кожна держава, кожна галузь.

Духовність – це не інтелектуальність, не чиста мораль, не релігійність, і не емоційність. Але це у сукупності велика цінність, підготовчі шляхи до дисципліни та очищення людської природи...
Ш.Ауробіндо, східний філософ

Соціалізація здійснюється в соціальних групах, в які людина послідовно включена протягом життя. Вплив на людину соціального оточення через соціальні групи опосередковується психологічними властивостями людини — типом нервової діяльності, задатками, темпераментом, здібностями, характером, ціннісними орієнтаціями. Саме через взаємодію цих начал — психофізіологічного, природного та соціального — формується особистість.

В суспільстві сформовані певні канали, важелі соціалізації. Це виховання, навчання через заклади освіти, через заклади культури, засоби масової інформації, сім’я, література, мистецтво, комп’ютерна мережа Інтернет та ін.

Якщо індивідом народжуються, то особистістю стають в процесі соціалізації.

Соціалізація —це процес входження індивіда в соціальне середовище через засвоєння ним норм, ідеалів, цінностей та ін.

Процес соціалізаціїтриває протягом життя людини, він є складовою онтогенезу людини.

Отногенез — це цілісний процес становлення та розвитку людини, що включає в себе морфологічний, фізіологічний, психічний і соціальний розвиток; це становлення людини як свідомої суспільної істоти, як особистості.

Читайте також:

1. III.Цілі розвитку особистості
2. III.Цілі розвитку особистості
3. III.Цілі розвитку особистості
4. А. В. Петровський виділяє три стадії розвитку особистості в процесі соціалізації: адаптацію, індивідуалізацію і інтеграцію.
5. Активність особистості та її джерела, спрямованість особистості
6. Активність особистості та самоуправління
7. АКЦЕНТУЙОВАНІ РИСИ ОСОБИСТОСТІ
8. Асоціалізація індивіда.
9. Взаємодія ієрархій підструктур особистості та їх властивостей
10. Взаємодія структур особистості і діяльності
11. Визначення самооцінки особистості
12. Визначення темпераменту особистості

Переглядів: 679