Стратегії підвищення прибутків

Стратегії підвищення прибутків визначають способи підвищення ефективності та прибутковості, визначають, по-перше, як стали кращими на ринку, по-друге, дозволяють зробити це без втрат (і навіть з підвищенням якості робіт). При цьому використовують методи, до дозволяють знизити витрати на ведення бізнесу, швидко надавати послуги, а також підвищити ступінь задоволення клієнтів.

Керівництву компанії слід весь час контролювати ситуацію, щоб бути впевненим , що компанія пропонує свою продукцію або послуги за обґрунтовану ціну. По-перше, вони мають точно знати, на якому етапі виробничого процесу були зароблені гроші. Далі необхідно проаналізувати, наскільки оптимізовані цифри валової виручки компанії. Збільшення прибутку значить не тільки купівлю нових будівель або житлових об’єктів, але включає прибуток компанії від майна, що їй належить, а також від послуг, які надає компанія. Отже, ця стратегія передбачає роботу компаній над управлінням прибутками, що вимагає чіткого розуміння як конкретної ролі компанії на ринку, так і аналізу діяльності конкурентів.

Разом з тим, існує низка інших стратегій, здатних допомогти компаніям підвищити прибуток і збільшити валову виручку:

1) Технології і системи. Технологія, у т.ч. інформаційні і комунікаційні системи, не є стратегією, проте належить до інструментів, здатним впливати на ефективність і результативність діяльності. І часто є вагомим елементом корпоративної стратегії підвищення прибутків. Інвестиції в технології, що сприяють удосконаленню комунікацій в компанії, отримати більш точну інформацію і автоматизувати процеси, що потребують значних витрат часу, ведуть до зниження накладних витрат і підвищення ефективності всієї роботи компанії.

2) Аутсорсинг – це передача операційних напрямків основного бізнесу місцевим, регіональним, національним або навіть міжнародним операторам. Рішення має засновуватись не тільки на розрахунку вартості, а й на можливості здійснення контролю, забезпечення якості, творчого підходу та експертних оцінок, облік уподобань топ-менеджменту і передбаченому прибутку від цих бізнес-послуг.

3) Стандартизація. Для компаній з капітальними ризиками, що займаються будівництвом будівель, стандартизація продукції відображається у дизайні, компонентах і процесах будівництва. Стандартизація може привести до зниження витрат при будівництві, покращенню якості і збільшенню прибутку. Вона особливо допомагає компаніям, які діють в рамках стратегії розширення або стратегії ринкового проникнення, тому що вони можуть бути зведені до типових проектів. Кращими прикладами стандартизації продукції є готелі, павільйони швидкого харчування і великі центри роздрібної торгівлі.

4) Стратегія оптимізації системи постачання загострює увагу компанії на зниженні витрат і підвищенні надійності системи постачання продуктів і послуг, необхідних для ефективної роботи. Поставки включають: стандартні будівельні компоненти (опалення, вентиляція і кондиціонування, ліфти і сантехника), послуги фінансистів і архітекторів. Шляхом оптових закупівель і контрактів з регіональними і державними підприємствами крупні компанії отримують можливість знизити вартість закупівельної ціни обладнання і підвищити свою ефективність. Крім того, ця стратегія також допомагає компанії витримати високі вимоги клієнтів до якості зведених об’єктів. Для цієї стратегії важливим є співробітництво і ефективна координація роботи постачальників та субпідрядників.

5) Традиційне скорочення витрат в компанії на певний відсоток частіше всього застосовується для швидкого досягнення ефективних показників. Разом з тим, результати такого «скорочення» можуть бути непередбачені, цей метод може принести користь, як що усі інші способи скорочення витрат керівництво вже випробувало, а витрати знизились недостатньо.

6) Оптимізація будівельного циклу. Цей параметр особливо важливий для компаній, що будуть житлову нерухомість. Для компаній державного і регіонального рівня, що займаються будівництвом житла, важливим завданням є скоротити період будівництва. Більшість девелоперів прагнуть скоротити будівельний цикл в середньому з120 днів до 90.

7) Сегментація клієнтів.

8) Ринкове позиціонування. Передбачає визначення тих ринків і регіонів, де компанія зможе добре зарекомендувати себе і тримати конкурентні переваги. Згодом девелопер може збільшити свою ринкову частку таким чином, щоб використовувати і ефекти масштабу, та цінову конкуренцію. Ринкове позиціонування варіюється від присутності компанії на ринку (мінімальна присутність, необхідне для ведення бізнесу) до певного ринкового визнання (коли компанія не тільки виконує усі види послуг, а й використовує ефект від масштабу свої проектів), а в подальшому й до ринкового домінування (коли компанія не просто використовує ефект масштабу свої проектів, а й впливає на ціноутворення з певною вигодою для себе).

У підсумку, стратегії, що спрямовані на підвищення прибутковості, зазвичай не користуються значною популярністю у професійних учасниках ринку нерухомості. У ХХІ ст. сектор нерухомості буде залежати від крупних інституціональних інвесторів і у цілому буде більш професійним.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Стратегії зростання і розвитку	\|	Стратегії організаційного розвитку

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.009 сек.