МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
Роль діяльності у психологічному розвитку дитини.О. М. Леонтьєв розробив теорію діяльності.У психології навіть існує діяльнісний підхід до вирішення багатьох психолого-педагогічних проблем. У центрі уваги діяльнісного підходу знаходиться принцип єдності діяльності та свідомості. Суть цього принципу полягає в тому, що діяльність розглядається: 1) як умова виникнення, чинник формування і об'єкт застосування свідомості; 2) як форма активності свідомості; 3) як регулятор поведінки і дій людини. У вивченні розвитку психіки дитини необхідно виходити з аналізу розвитку її діяльності. У свою чергу розвиток діяльності залежить від наявних життєвих умов. О. М. Леонтьєв розкриває значення і механізми впливу діяльності на дитячий розвиток. Він вважає, що варто говорити про залежність розвитку психіки не від діяльності взагалі, а від провідної діяльності. Кожна стадія психічного розвитку характеризується певним, провідним на даному етапі типом діяльності. Провідний тип діяльності не виключає ролі інших видів. Ознакою переходу від однієї стадії до іншої є зміна провідного типу діяльності. О. М. Леонтьєв вважає, що дитина не тільки змінює своє місце в системі суспільних відносин, а й усвідомлює їх. Це вплиає на зміну мотивації – виникає новий вид діяльності. Провідна діяльність– це діяльність, розвиток якої зумовлює основні зміни в психічних процесах і психічних особливостях особистості дитини на певній стадії її розвитку. Провідна діяльність має такі ознаки: 1) у її формі виникають і диференціюються інші, нові види діяльності; 2) у ній формуються, або перебудовуються окремі психічні процеси; 3) від неї залежать основні психологічні зміни особистості дитини в певний період часу (О.М.Леонтьєв). Д. І. Фельдштейн продовжив розробку проблеми провідної діяльності. Він вважає, що є дві сторони існування діяльності (два основні моменти діяльності (Л.С.Виготський), дві лінії розвитку діяльності ( О. М. Леонтьєв): 1) предметна (практична і пізнавальна) діяльність, у процесі якої дитина засвоює знання; 2) діяльність, спрямована на засвоєння мотивів і норм відносин між людьми, в процесі якої людина віддає частинку свого "Я". Ці сторони діяльності формують різні новоутворення. Так, діяльність системи "дитина – суспільний предмет" формує інтелектуальну активність людини та дає орієнтацію в предметному світі. Діяльність системи "дитина – суспільний дорослий" спрямована на розвиток мотиваційної сфери особистості, на формування її соціальної активності. Процес діяльності єдиний, поділ на дві сторони – умовний. Актуалізація певної сторони діяльності – основний провідний момент розвитку. Актуалізація однієї сторони не витісняє іншу. Діяльність всередині кожного періоду розвитку дитини проходить три стадії: — поява тенденції розвитку певної сторони діяльності; — кульмінація провідної діяльності; — насичення провідної діяльності, що веде до актуалізації другої сторони. Є 6 типів провідної діяльності:безпосередньо емоційне спілкування, предметно-маніпулятивна діяльність, рольова гра, навчальна діяльність, інтимно-особистісне спілкування, навчально-професійна діяльність. Б.Г.Ананьєв вважає, що є лише два види діяльності – пізнання і спілкування, які мають велике значення для розвитку людини на всіх етапах онтогенезу. Всі форми гри є тими або іншими інтеграціями елементів пізнання і спілкування.
Читайте також:
|
||||||||
|