Виникнення і розвиток грошових відносин.

Ключові питання.

· Виникнення і розвиток грошових відносин.

· Суть і функції грошей.

· Грошові системи. Класифікація грошей.

· Інфляція і безробіття.

Гроші мають багато тисячолітню історію. Це складний і найважливіший елемент ринкової економіки. Зрозуміти економічну сутність грошей можна лише на основі всебічного розуміння причин їх виникнення та закономірностей розвитку. Існують дві основні концепції,що пояснюють причини виникнення грошей: раціоналістична й еволюційна.

Раціоналістичнапанувала до кінця ХУІІІ століття. Вона має прихильників і серед сучасних економістів. Так, П.Самуельсон визначає гроші «як штучну соціальну умовність», а Дж.К.Гелбрейт вважає, що закріплення грошових функцій за благородними металами та іншими предметами – «продукт угоди між людьми».

Однак спроби пояснити походження грошей угодою між людьми чи законодавчими актами держави, на думку окремих сучасних економістів, є не дуже переконливими. Адже гроші у своїх найпростіших проявах виникли на ранніх етапах розвитку окремих народів, коли ні фактор взаємної угоди, ні влада держави не могли відігравати істотної ролі у конституюванні такої складної категорії, як гроші. Можна припустити, що держава лише на певній стадії розвитку законодавчо закріпила певний товар, який стихійно виконував роль загального еквівалента, як «декретні гроші».

І сьогодні, коли значно зросла регулятивна роль держави щодо грошей, не означає що вона є творцем сучасних грошей. Держава може визначати та змінювати зовнішні атрибути грошей – їх форму, номінал, масу, порядок емісії грошових знаків, курс обміну валют з метою кращого пристосування до ефективного виконання своєї суспільної ролі. Але всі ці дії держави щодо грошей не зачіпають їх родової сутності і не заперечують їх об’єктивного походження, зумовленого тривалим розвитком товарного виробництва й обміну.

Представники еволюційної концепції (А.Сміт, Д.Рікардо) підкреслюють об’єктивний характер виникнення грошей у результаті розвитку процесу обміну. На ранньому етапі розвитку людського суспільства появі грошей передувала епоха натурального (бартерного) товарообміну (Т₁ – Т₂), коли товар Т₁ виражав свою вартість у протиставленому йому товарі-еквіваленті Т₂. При бартері необхідно знайти партнера, у якого є те, що вам треба, а він повинен хотіти те, що ви пропонуєте для обміну. У міру розвитку товарного виробництва та насичення ринку товарами прямий товарообмін дедалі більше ускладнювався, і міг взагалі не здійснитися., оскільки інтереси учасників товарної угоди не збігалися. Це вимагало вишукування багатьох потенційних партнерів по обміну, здатних задовольнити потреби один одного в товарах і послугах, а потім і досягнення кінцевої мети обміну. Для того щоб отримати потрібний товар, необхідно було попередньо відшукати товар-посередник, який задовольнив би партнера по обміну, а з часом і товар, який відповідав би інтересам всіх учасників обмінних операцій, тобто був загальним еквівалентом.

Серед прихильників еволюційної концепції виділяється К.Маркс, який пов’язує походження грошей з розвитком мінової форми вартості товару

Він виділяє чотири історичних форми мінової вартості.

Проста, або випадкова, форма вартості – це вираз вартості одного товару в іншому товарі (1 сокира = 20 кг зерна).

Повна форма вартості – така, при якій в обміні бере участь цілий ряд товарів: 1 вівця = 40 кг зерна або 20 м полотна, або 2 сокири і т. п..

Загальна форма вартості передбачає, що всі товари починають обмінюватись на місцевих ринках на один якійсь товар: і 20 м полотна, і 10 кг зерна, і 2 сокири = 1 вівця.

Поступово розвиток обміну стимулював стихійне виокремлення із безлічі товарів якогось одного, найбільш ходового за своїми споживчими властивостями і тому придатного для виконання ролі загального еквівалента. У різних народів товарами, що виконували роль загального еквівалента, були: худоба, хутро, сіль, риба, зерно, чай, дорогоцінні раковини, залізо, мідь, бронза, навіть полоненні. З подальшим розвитком товарних відносин роль товару-посередника, який виконував функції загального еквівалента, закріпилась за дорогоцінними металами – сріблом та золотом, а згодом – тільки за золотом.

Грошова форма вартості передбачає, що вартість усіх товарів виражається в споживчій вартості одного товару – золота: і 40кг зерна, і 20 м полотна, і 1 вівця = 3 грами золота.

Золото стало краще інших товарів виконувати роль загального еквівалента і називатися грошима завдяки своїм природним властивостям (рідкісність, вартість, однорідність, зберігання, портативність, низька температура обробки порівняно з іншими металами, здатність до приймання скрізь, де розвинута торгівля).

2.Суть і функції грошей.

З появою грошей увесь товарний світ ніби розділився на два полюси: на одному знаходяться всі звичайні товари, на другому – особливий товар – гроші, що виконують роль загального еквівалента і мають абсолютну ліквідність (здатність до реалізації).

Існує кілька принципово різних підходів до визначення сутності грошей. Так, автори популярного підручника «Економікс» американські професори , Р.Макконнелл та С,Л.Брю вважають, що гроші – це будь-який товар, який функціонує як засіб обігу, розрахункова одиниця і засіб збереження вартості. Дж.Хікс розуміє гроші як «те, що використовується як гроші». С.Фішер, Р.Дорбуш, Р.Шмалензі вважають ключовим моментом у визначення грошей їх платіжну функцію: «гроші – загальновизнаний засіб платежу, який приймається в обмін на товари і послуги, а також під час сплати боргів». У підручнику В Базилевича «Економічна теорія. Політекономія» дається таке визначення грошей:

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Тема6: Сутність і функції грошей. Історія розвитку грошей.	\|	Грошові системи. Класифікація грошей.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.