Методи регулювання в аграрному праві

Під методом галузі права розуміють спосіб впливу норм даної галузі права на поведінку учасників суспільних, тобто в даному випадку аграрних відносин. Метод правового регулювання характеризується низкою юридичних ознак, до яких відносять:

· юридичні факти, необхідні для виникнення правовідносин;

· юридичне становище учасників правовідносин;

· характер прав та обов’язків учасників правовідносин та порядок їх розподілення між ними;

· види санкцій за порушення вимог норм права та порядок їх застосування.

Методи правового регулювання в аграрному праві являють собою встановлені або санкціоновані державою способи та засоби правового впливу, за допомогою яких визначається правове становище суб’єктів права – учасників аграрних правовідносин. Предмет правового регулювання охоплює конкретні суспільні відносини, які регулюються нормами аграрного права, а метод правового регулювання визначає, яким чином ці конкретні аграрні відносини чи їх група регулюються нормами аграрного права.

На думку професора В.З. Янчука, юридичним інструментом впливу на аграрні підприємства з боку держави, способами регулювання внутрішніх і зовнішніх правовідносин цих суб’єктів виступають як загальні так і специфічні методи регулювання в аграрному праві.

Імперативний метод правового регулювання застосовується передусім щодо відносин у сфері державного управління використання та охороною земель, ведення державного земельного кадастру, землеустрою, моніторингу земель, планування використання земель, охорони земель та ін. Практичний прояв цього методу здійснюється через певні юридичні факти (державна реєстрація, прийняття на роботу, укладання договорів, тощо). Проте цей метод не можна ототожнювати з адміністративним як чисто управлінською діяльністю.

Протилежний за змістом до імперативного методу правового регулювання є диспозитивний метод. Суть цього методу полягає у закріпленні нормами права лише меж поведінки учасників суспільних відносин і наданні їм можливості вільно і самостійно врегульовувати свої взаємовідносини у встановлених межах.

Метод поєднання імперативних і рекомендаційних норм у сучасних аграрних відносинах має правомірну тенденцію до посилення елементів рекомендаційності в їх регламентації.

Разом з тим ст. 91 ЗК України передбачає обов’язки у вигляді заборон – не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів, а також накладає обов’язки на власників земельних ділянок використовувати їх за цільовим призначенням, підвищувати родючість ґрунтів та зберігати інші корисні властивості землі, своєчасно сплачувати земельні податки та ін.

Специфічні методи правового регулювання аграрно-правових відносин містяться в законах та інших правових актах, які є джерелами аграрного права. Разом з тим, це не виключає використання в аграрних правовідносинах правових методів, властивих для інших галузей права.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Поняття та предмет аграрного права.	\|	Принципи аграрного права України.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.019 сек.