• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Теми практичних занять

ЕТИКА

Форма № Н - 3.04

_____________________________________________________________________

(повне найменування вищого навчального закладу)

Кафедра (циклова комісія)_______________________________

“ЗАТВЕРДЖУЮ”

Проректор (заступник директора)

з навчальної роботи

________________________________

“______”_______________20___ року

РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

_____________________________________________________________

(шифр і назва навчальної дисципліни)

напрям підготовки______________________________________________________

(шифр і назва напряму підготовки)

спеціальність ________________________________________________________

(шифр і назва спеціальності)

спеціалізація_____________________________________________________________

(назва спеціалізації)

інститут, факультет, відділення___________________________________________

(назва інституту, факультету, відділення)

______ – 20___ рік

З Етики

Робоча програма ____________________________________________для студентів

(назва навчальної дисципліни)

за напрямом підготовки _________________, спеціальністю ________________. „___” ________, 20__ року- __ с.

Розробник:доцент каф. філософії та політології, кан. пед. наук Лавриненко С.О.

Робоча програма затверджена на засіданні кафедри філософії та політології Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка

Протокол від. “29” серпня 2012 року № 1

Завідувач кафедри _______________________ (доц. Харченко Ю.В.)

(підпис) (прізвище та ініціали)

“_____”___________________ 20___ року

Схвалено методичною комісією вищого навчального закладу за напрямом підготовки Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка

Протокол від. “31” серпня 2012 року № 1

“31” серпня 2012 року Голова _______________________________ (доц. Козир І.А)

(підпис) (прізвище та ініціали)

Ó__________, 20__ рік

Ó __________, 20__ рік

1. Опис навчальної дисципліни

2. Мета та завдання навчальної дисципліни

Метою вивчення даного курсу є формування наукового рівня свідомості, що забезпечує загально-естетичні і моральні засади формування духовного світу особистості, розширює та поглиблює її культурне світобачення, відкриває світ найвищих загальнолюдських духовних цінностей.

Завдання:

- визначити місце етики в системі соціально-гуманітарних дисциплін;

- визначити роль моралі у повсякденному житті людини;

- дати розуміння змісту основних категорій етики;

- зорієнтувати студентів у поглядах на добро і зло як на загальні поняття моральної свідомості;

- акцентувати увагу студентів на особливості моралі у суспільстві на етапі формування нових соціально-економічних відносин;

- розкрити перед студентами панораму становлення етичних потреб особистості в історико-філософському аспекті

- засобами етики як навчальної дисципліни, сприяти формуванню високої культури особистості, розуміння і поваги до загальнолюдських та національних цінностей;

- закласти засади розуміння ролі і місця вчителя в системі культурно-етичних відносин.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати:

- понятійно-категоріальний апарат етики;

- предмет, метод, функції етики, як науки;

- особливості функціонування моралі, моральної свідомості, моральної практики та моральних стосунків у всіх сферах.

вміти:

- пояснюватизміст основних понять категоріального апарату етики;

- характеризувати особливості різних типів моралі;

- формулювати основні вимоги моралі і вміти керуватися ними у поведінці.

2. Програма навчальної дисципліни

Змістовий модуль 1. Загальна теорія моралі

Вступні зауваження.

В умовах оновлення соціально-економічного, науково-технічного, духовного життя держави зростають вимоги до фахової підготовки вчителів. Сьогодні потрібні спеціалісти, які поєднують у собі глибокі фундаментальні фахові і загальнокультурні знання, практичну підготовку до активного входження в соціальне життя, готовність і здатність до самовдосконалення як на професійному, так і на особистісному рівні. Актуальним є завдання, поставлене перед вищою школою, підготувати високопрофесійних фахівців з умінням ставитися до життя як до пошукового середовища, в якому можна реалізувати свій творчий потенціал відповідно до найвищих етичних і естетичних вимірів сучасної цивілізації.

Виходячи з цього, вивчення курсу „Етика” надасть студентам можливість визначити природу, сутність і специфіку моралі, виявити основні закономірності розвитку моралі в різні історичні періоди, розширити і поглибити власне культурне світобачення, відкрити світ найвищих загальнолюдських духовних цінностей. Змістовне викладення матеріалу відбувається відповідно до програми з філософії та вимог Міністерства освіти і науки України в напрямку Болонського процесу.

Організовуючи навчальний процес в умовах кредитно-модульної системи навчання, ми орієнтуємося на таку організацію даного процесу, в якій студент не пасивний споживач готового знання, а активний співучасник пізнавально-виховного процесу.

Тема 1. Тема 1. Предмет і завдання етики.

Етимологія терміна "етика", тобто його походження і споріднені зв’язки з іншими словами тієї самої чи інших мов.

Аристотель і його внесок у становлення етики як науки, що вивчає етичні чесноти (особистісні якості), достоїнства характеру людини.

Терміни "етика" і "мораль" – спорідненість і різниця у вживанні і значенні.

Російський аналог терміна "мораль" – поняття "нравственность" (від слова "нрав" – сукупність душевних якостей, які відрізняються від розуму, пристрасті, волі тощо).

Дві форми моралі: особистісні моральні якості (милосердя, відповідальність, скромність, чесність тощо) і сукупність норм суспільної поведінки й оціночних уявлень ("не вкради", "не вбий", "справедливо", "порядно", "доброзичливо" тощо).

Структура етики як науки, чи структура етичного знання.

Зміст предмета етики відображений в історії етичної думки, його залежність від філософської світоглядної системи, на якій базується етичне знання, від соціокультурного фону конкретно-історичного етапу розвитку суспільства, рівня розробки самого етичного знання.

Завдання етики – відрізнити моральну сторону з різноманіття людської діяльності, визначити й описати реальні звичаї, мотиви поведінки людей.

Взаємозв’язок етики з іншими науками: філософія, загальна соціологічна теорія, соціологія моралі, загальна і соціальна психологія, історія, етнографія, правознавство, богослов’я та інші.

Тема 2. Головні етапи розвитку етичної думки.

Етичні системи давнього сходу: даосизм, конфуціанство (Давній Китай), джанізм, буддизм (Давня Індія), іудаїзм (Давня Іудея).

Філософські погляди на мораль Давньої Греції та Давнього Риму: (натурфілософія; софісти; Сократ; Платон; Арістотель; стоїцизм; еклектицизм; епікуреїзм; неоплатонізм).

Етична думка Середньовіччя та Відродження: (Августін Блаженний, Фома Аквінський, Франческо Петрарка, Піко делла Мірандола, Нікколо Макіавеллі).

Етичні вченя Нового часу (Томас Гоббс, Бенедикт Спіноза , Жан-Жак Руссо, Дені Дідро, Клод Адріан Гельвецій, Імануїл Кант)

Західна етична думка ХХ ст. (марксизм – ленінізм, екзистенціалізм, прагматизм, неотомізм, психоаналіз).

Тема 3. Зародження і розвиток етичної думки на Україні.

Передумови зародження етичної думки на українських теренах. Засади етики Києворуської доби, яка сконцентрована в пам’ятках писемності, які містять відомості про мораль та її тлумачення. Це, насамперед, „Повість минулих літ”, „Слово про закон і благодать” Іларіона, „Ізборники Святослава”, „Повчання Володимира Мономаха”.

Специфіка розвитку Етичної думки України ХVІ – ХVІІІ ст. Особливості козацької етики – специфічного феномену, який сформувався і розвинувся в ХV – ХVІІ ст. на українських теренах.

Шляхи становлення етики як науки в Україні, роль Києво-Могилянської академії в цьому процесі. Внесок в цей процес таких діячів, як Григорій Сковорода, Тарас Шевченко, Іван Франко, Михайло Драгоманов.

Тема 4. Походження і історичні типи моралі. Сутність, специфіка і функції моралі.

Передумови виникнення моралі.

Обряди і звичаї родоплемінного суспільства .

Система моралі Давнього Сходу. Найвідоміші досягнення китайської, індійської , месопотамської та єгипетської цивілізації.

Мораль і звичаї античності як основа сучасної західної цивілізації. Кризові явища моральної системи античності.

Станово-корпоративна мораль Середньовіччя – як вищий рівень розвитку традиційного суспільства, з одного боку, а з другого боку – його подолання, руйнація, зародження цивілізації сучасного типу.

Основні тенденції розвитку моралі у сучасній цивілізації.

Основні концепції щодо виникнення моралі: релігійні, натуралістичні, соціально-історичні.

Мораль, як соціальний феномен, продукт соціального буття і розвитку, детермінований соціальними умовами.

Мораль, як різновид практично-духовного способу освоєння світу, як спосіб ціннісного орієнтування за допомогою нормативно-імперативного механізму.

Головні соціальні функції моралі: оцінювальна, пізнавальна, виховна, гармонізації людських і суспільних відносин.

Структура моралі як складного полісистемного явища, що включає дві відносно самостійні, але тісно пов’язані сфери: моральна практика і моральна свідомість.

Тема 5. Проблема прогресу моралі.

Сутність і концепції прогресу моралі (оптимістичні, песимістичні та індиферентні).

Основні віхи прогресу моралі, якими є: відмова від канібалізму; упорядкування статевих стосунків; визнання представників інших родів і племен за повноцінних людей (крім того різних народів і націй); визнання повноцінності культур усіх народів і права кожного народу на свою національну культуру, зокрема мову; визнання свободи совісті; відмова від рабства, кріпосництва, інквізиції; захист тваринного і рослинного світу від винищення; заборону війн, страти людей.

Моральні проблеми сучасного суспільства: голоду, злиденності, неграмотності, демографічних криз, суперечності між багатими і бідними країнами, збереження довкілля тощо. Особливості моралі майбутнього.

Тема 6. Основні категорії етики.

Добро і зло як провідні поняття моральної свідомості й категорії етики.

Справедливість як загальне співвідношення цінностей і конкретний розподіл їх між суб’єктами.

Обов’язок як сукупність моральних зобов’язань людини перед суспільством.

Відповідальність як визначення відповідності поведінки, дій, результатів вчинку людини змісту моральних норм, її обов’язку, з урахуванням об’єктивних обставин і можливостей їх виконання.

Сенс життя і щастя людини.

Совість ‑ найбільш складне структурно-функціональне утворення моральної самосвідомості особистості, інструмент суспільної оцінки і самооцінки моральної особистості,

Честь і гідність як показники моральної цінності людини.

Змістовий модуль 2. Прикладна етика

Тема 7. Моральна цінність товариськості, дружби, любові та шлюбно-сімейних стосунків.

Суть таких понять: товариськість, дружба і любов як мірило гуманності, людяності, як типи спілкування, і види міжособистісних стосунків, і специфічні емоційно-почуттєві й морально-естетичні стани, і моральні цінності людини, які стають основою шлюбу і стосунків у сім’ї.

Тема 8. Моральна культура спілкування та етикет.

Сутність, зміст і типи спілкування, визначаються моральні принципи спілкування.

Можливість виникнення суперечностей і конфліктів у спілкуванні, шляхи їх подолання.

Значення моральної культури спілкування як показника моральної культури особистості.

Значення етикету як основи морально-естетичної культури спілкування. Його походження, розвиток, основні види, принципи і вимоги.

Тема 9. Прикладна і професійна етика. Професійна етика вчителя.

Зміст прикладної етики як однієї з найновіших течій етичної науки. Суть „відкритих моральних проблем” як найкращої демонстрації рівня розвитку прикладної етики.

Умови виникнення й призначення професійної етики, її основні функції і завдання.

Основні види професійної етики.

Основні засади професійної етики вчителя як обов’язкової складової загальної підготовки майбутнього педагога.

Тема 10. Етичний аспект взаємодії людини з довкіллям.

Зміст і значення екологічної етики – галузі етичних знань, предметом якої є моральне ставлення людини до живої і неживої природи.

Зміст таких понять: біоетика, вегетаріанство, вівісекція (операції на живих тваринах з метою вивчення функцій організму, дії на нього різних речовин, розроблення методів лікування тощо).

3. Структура навчальної дисципліни

4. Структура навчальної дисципліни

4. Теми семінарських занять

Читайте також:

1. Біохімічна ОБГРУНТУВАННЯ МЕТОДИКИ занять фізичною культурою і спортом з особами різного віку та статі
2. Види індивідуальних занять
3. Види навчальних занять.
4. Види, завдання та вимоги до проведення практичних(семінарських) занять
5. Види, завдання та вимоги до проведення практичних(семінарських) занять
6. Виховання в учнів творчого ставлення до занять.
7. Виховання волі в процесі занять фізичними вправами.
8. Етапи формування практичних умінь та навичок.
9. ЗАВДАННЯ ДЛЯ ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ
10. Завдання для семінарських занять
11. Завдання лекційних занять
12. Загальна характеристика занять позаурочного типу. Особливості позакласної роботи з фізичного виховання

Переглядів: 577