• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Сутність і види міжнародних неурядових організацій

Європейське товариство з вивчення громадської думки та маркетингових досліджень (ЄСОМАР).

Діяльність основних неурядових економічних організацій.

Організаційні структури та форми діяльності неурядових економічних організацій.

Сутність і види міжнародних неурядових організацій.

План

Лекція 4. Сутність і види, організаційні структури та форми діяльності неурядових економічних організацій

Економічна та соціальна рада ООН дає таке визначення між­народної неурядової організації: «Будь-яка міжнародна організа­ція, створена не на основі міжурядової угоди». Установчі доку­менти неурядових організацій не є міжнародними угодами і не регламентуються нормами міжнародного публічного права. Тому міжнародні неурядові організації є суб'єктами міжнародного при­ватного права. Водночас, як і міжурядові організації, вони мають свій інституціональний та договірний механізм, завдяки якому справляють належний вплив на економічні, політичні та інші міжнародні відносини.

Більшість міжнародних неурядових економічних організацій мають як установчі документи статути, в яких відображено цілі та принципи діяльності, питання членства, склад та компетенцію структурних підрозділів, порядок прийняття рішень та їх види, бюджетні питання, форми і напрями діяльності тощо. Але не всі неурядові організації мають такий статут.

Членами міжнародних неурядових організацій на відміну від міждержавних, у роботі яких беруть участь представники урядів, є приватні особи (індивідуальне членство), національні організа­ції (колективне членство) або і ті, і ті одночасно (індивідуальне та колективне членство). До більшості неурядових організацій входять колективні члени — національні асоціації, національні фупи, національні професійні організації тощо. Деякі організації включають і представників держав, але вони мають особливий статус, і сутність неурядової організації від цього не змінюється.

Переважна більшість рішень неурядових організацій має ха­рактер необов'язкових рекомендацій з питань, які входять до компетенції організації. Обов'язковими є тільки «внутрішні» рі­шення (фінансові, процедурні, організаційні, дисциплінарні то­що). Незалежно від ступеня їхньої юридичної обов'язковості для членів акти неурядових організацій не мають міжнародно-право­вого значення.

Бюджети неурядових організацій формуються головним чи­ном за рахунок членських внесків, розміри яких визначаються керівними органами цих організацій за спеціальними шкалами. Додатковими джерелами фінансування можуть бути приватні пожертвування, фінансова підтримка різних фондів, урядів, ін­ших міжнародних організацій.

Міжнародні неурядові економічні організації можна поділити на такі групи:

загальноекономічні — Європейське товариство для вивчення громадської думки і ринкової кон'юнктури (ЕСОМАР); Міжна­родна торговельна палата (МТП); Спілка міжнародних ярмарків (СМЯ); Міжнародний центр з оптової торгівлі;

галузеві — Міжнародна конференція виробників електроенер­гії, Європейський комітет з виробництва текстильного обладнан­ня, Міжнародний центр з хімічних добрив. Європейський мебле­вий союз. Міжнародна асоціація з виробництва молочних проду­ктів, Всесвітня асоціація туристських агентств тощо;

кооперативні — Міжнародний кооперативний альянс (МКА), Карибська кооперативна конфедерація, Скандинавське коопера­тивне оптове товариство тощо;

громадські організації, які вивчають економічні та соціальні питання, — Міжнародна асоціація економічних наук (МЕА), Міжнародний статистичний інститут, Міжнародна рада з вивчен­ня проблем народонаселення, Міжнародний комітет з наукової організації праці в сільському господарстві, Міжнародний інсти­тут з вивчення економічного життя суспільства.

Хоч міжурядові та неурядові організації мають різну спря­мованість, об'єднувальним моментом для цих двох типів орга­нізацій є наявність сукупності інтересів, що виходять за межі національних кордонів. Якщо міжурядові організації є мостом між урядами, то неурядові — це міст між народами. Загалом міждержавні організації визнаються важливими суб'єктами міжнародних відносин, без огляду на те, що вони схильні ви­ражати вузькі інтереси національних урядів. Безумовно, такі організації, як Міжнародна конфедерація акордеоністів або Всесвітня федерація кравців, не впливають на міжнародні справи. Натомість такі недержавні організації, як Римсько-католицька церква, об'єднання захисників навколишнього се­редовища «Green Pease», революційні групи, наприклад «Ор­ганізація визволення Палестини», справляють значний вплив на світові події, зважаючи насамперед на незалежність їхніх дій і оцінок від урядів.

У промові «Нова роль неурядових організацій» заступник Ге­нерального секретаря ООН п. Джі в штаб-квартирі Міжнародної академії інформатизації в Санкт-Петербурзі наголосив, що «пе­реломну роль в історії, а саме в питаннях економічного добробу­ту, соціального прогресу, миру і безпеки, відіграватимуть неуря­дові об'єднання. Уряди повинні лідирувати та створювати умови, але вони не можуть і не повинні бути єдиною рушійною силою прогресу». Зростання ролі неурядових організацій у міжнародних відносинах підтверджують такі тенденції їхнього розвитку:

—невпинне зростання кількості (1945 р. — 862, 1955 р. — 985, 1965 р.— 1995, 1975 р. — 2470 і 1990 р. — майже 4000 не­урядових організацій);

— посилення співробітництва у вирішенні не окремих, а гло­бальних проблем сучасних міжнародних відносин;

— зростання рівня і масштабів взаємодії з міжнародними між­урядовими організаціями, особливо з установами системи ООН;

— формування ширшого, менш національне обмеженого сві­тогляду в учасників неурядових організацій, що прийнято нази­вати «міжнародною соціалізацією»;

— зміцнення незалежності та авторитету цих організацій, що веде до певного конкурування у формах та методах діяльності з міжурядовими організаціями та урядами окремих країн.

Проте неурядові економічні організації нині все ще відіграють другорядну, допоміжну роль у координації міжнародного еконо­мічного співробітництва; мають обмежені фінансові можливості, порівняно невелику кількість персоналу.

Читайте також:

1. H) інноваційний менеджмент – це сукупність організаційно-економічних методів управління всіма стадіями інноваційного процесу.
2. VІ. План та організаційна структура заняття
3. Адаптивні організаційні структури управління.
4. Адміністративні методи - це сукупність прийомів, впливів, заснованих на використанні об'єктивних організаційних відносин між людьми та загальноорганізаційних принципів управління.
5. Адміністративно-правові (організаційно-адміністративні) методи мотивації
6. АКЦІОНЕРНА ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВА ФОРМА ПІДПРИЄМСТВ
7. Акціонерне товариство, як форма організацій бізнесу. Акції, їх суть і види.
8. Альтернативні парадигми організаційного процесу
9. Аналіз організаційних структур управління.
10. Аналіз та оцінка організаційних структур управління
11. Англійський економіст У. Бріджез пропонує модель організаційних змін за такими напрямками.
12. Аспекти організаційного порядку

Переглядів: 5971