Тема 3. Сучасні політичні течії.

План

1. Політична доктрина лібералізму.

2. Політична доктрина консерватизму.

3. Сутність, характерні риси та доктрини політичного екстремізму.

4. Концепція анархізму.

5. Політичні доктрини фашизму, націонал-соціалізму та неофашизму (СРС).

6. Політичні концепції соціалізму.

1. Політична доктрина лібералізму.

Лібералізм – (від лат. liberalis – вільний) – суспільно політична течія, представники якої обстоюють пріорітетність індивідуальних прав та свобод особи, парламентаризм, ринкову економіку

Причини виникнення лібералізму

1. Ідеологічні підстави:

l звільнення політичної теорії від теології, поширення гуманістичних ідей, теорії природних прав, цінностей Реформації;

l ідея непорушності приватної власності.

2. Соціально-економічні причини:

l становлення капіталізму;

l поява прошарку нових власників (буржуа), які виступили із вимогами широких прав та свобод і прагненням увійти у владні структури.

Етапи розвитку лібералізму

1. Класичний лібералізм (XVIII-XIX ст.) – Дж. Локк, Ш. Монтеск’є, І. Кант, Дж. С. Міль

Основні ідеї класичного лібералізму

l віра в постійне вдосконалення людей і суспільних систем;

l індивідуалізм і гуманізм;

l універсальність, відкритість, гнучкість, повага до інших ідей та позицій;

l свобода від обмежень зі сторони держави (ідеї “держави – нічного сторожа” і переваги громадянського суспільства над державою);

l ототожнення свободи і приватної власності.

Шарль Монтеск’є (1689-1755рр.) “Про дух законів”

l один із засновників географічної теорії політики;

l обгрунтував теорію класичного поділу влади – три гілки влади повинні здійснюватися різними і специфічно організованими органами, закони повинна приймати тільки законодавча влада, виконавча влада не може їх змінювати, суд має бути незалежним ;

l розумів свободу як право робити все, що дозволено законом.

Імануїл Кант(1724-1804рр.)“До вічного миру”

l поєднує політику і мораль;

l людину розглядає як абсолютну цінність, яка не може бути лише засобом для досягнення будь-яких цілей (моральний імператив);

l досягнення загального миру можливе через встановлення республіканської (демократичної) форми правління;

l розробляв концепцію правової держави.

Джон Стюарт Мілль(1806-1873рр.)“Про свободу”, “Утилітаризм”

l розвивав ідеї утилітаризму – свобода і справедливість мають цінність настільки, наскільки вони сприяють добробуту та щастю людини;

l розвивав феміністичні ідеї – в праці “Залежність жінок” висунув вимогу надати жінкам право голосу нарівні з чоловіками.

2. Модернізований лібералізм (кін. XIX- поч. XX ст.) – Дж. Кейнс, М. Фуко, М. Вебер; Е. Дюркгейм, З. Фройд

3. Сучасний лібералізм (ХХ ст.) – К. Поппер, Дж. Роулз, Е. Геллнер.

Ідеї сучасного (соціального) лібералізму

l визнається необхідною певна участь держави в регулюванні економічних відносин, проведення активної соціальної політики;

l обмеження влади монополій;

l перерозподіл матеріальних благ через систему податків і державних соціальних програм на користь нижчих верств населення;

l створення моделі держави “всезагального добробуту” (соціальної держави).

Поширення лібералізму

Майже у кожній державі сучасного світу є політичні партії, які стоять на позиціях лібералізму.

Найбільші із них: Британська і Канадська ліберальні партії, демократична партія США, Ліберально-демократична партія Японії.

В Україні до ліберальних партій можна віднести: ДПУ, ЛПУ, ЛПУ(о), ЛДПУ.

2. Політична доктрина консерватизму.

Консерватизм –(від лат. conservare – зберігати, охороняти) – політична ідеологія і практика політичного життя, що орієнтується на збереження і підтримання існуючих форм соціальної структури (держави, сім’ї, церкви), традиційних цінностей і морально-правових засад.

Термін “консерватизм” запровадив початку ХІХ ст. Франсуа Шатобріан.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Особливості періоду Відродження	\|	Історичний розвиток консерватизму

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.016 сек.