Розрахунок за граничним станом

Цей метод є найбільш прогресивний, розроблений в СРСР введений в практику розрахунку будівельних конструкцій в 1955р.

Граничний стан конструкції – стан, при якому неможлива подальша нормальна експлуатація.

В будівельних нормах встановлено дві групи граничних станів:

1. Перший граничний стан, визначається несучою здатністю (міцністю, витривалістю).

2. Другий граничний стан, визначається розвитком надмірних деформацій (коливань), виникнення тріщин та ін.

Вводиться три групи коефіцієнтів:

– коефіцієнт надійності за навантаженням , враховує непередбачувану мінливість навантаження. Норми передбачають нормативне навантаження, основане на багаторічних дослідженнях. Розрахункове навантаження визначається так

;

– коефіцієнт надійності за матеріалом , враховує можливе зниження міцності;

– коефіцієнт умов роботи , враховує особливості експлуатації матеріалу (вологість, температура та ін.), може бути або .

Останні два визначають розрахунковий опір – максимально можливе розрахункове напруження залежно від нормативного опору – мінімального руйнуючого напруження, отриманого експериментально

Міцність при розтягу забезпечується виконанням умови міцності

Лекція 9 Розрахунок статично невизначних систем

9.1 Статично невизначні системи

Схема розв’язування задач (навантаження внутрішні сили напруження та деформації) не є прийнятною для розв’язання цілого ряду прикладних задач опору матеріалів. Для таких задач неможливо визначити внутрішні сили та напруження безпосередньо із зовнішнього навантаження, не розглядаючи процес деформування конструкції.

Статично невизначними називаються системи, внутрішні сили в яких неможливо визначити тільки із рівнянь статики.

Розкриття статичної невизначності – це знаходження внутрішніх сил в елементах статично невизначних систем.

Розглянемо стержневу систему, показану на рис. У стержнях виникають поздовжні сили . Для нижнього вузла можемо записати два рівняння рівноваги

, із цього рівняння ,

, тобто ,

тобто залишається одне рівняння із двома невідомими.

Іншими словами, залишається невідомим розподіл (відношення) зусиль у крайніх та середньому стержні. Дійсно, у випадку, коли, наприклад, середній стержень матиме меншу площу (або матеріал, який є більш деформативним), на цей стержень припадатиме менше зусилля.

Крім того, що неможливо визначити внутрішніх сил із рівнянь статики, на величину внутрішніх сил в окремому стержні впливають такі його характеристики:

– матеріал (модуль пружності);

– площа поперечного перерізу;

– довжина.

Висновок: чим більш жорстким є елемент в статично невизначній схемі, тим більше навантаження він відбирає на себе.

Рис. 9.1

Крім цього, статично невизначні системи є дуже чутливими до неточностей виготовлення елементів та до неоднорідності зміни температури в них.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Розрахунок за руйнуючими навантаженнями	\|	Розрахунок за допустимими напруженнями

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.