1) Для речовин у твердому стані в межах низьких температур (T < Tкімн.) теплоємність визначається за правилом адитивності.
Правило адитивності.
Молярна теплоємність складних твердих та рідких речовин дорівнює сумі молярних теплоємностей усіх елементів:
,
(1.9)
де – молярна теплоємність і - го елемента, наводиться у довіднику; – кількість атомів і - го елемента в молекулі.
Приклад 6.
Визначити за правилом адитивності стандартну молярну теплоємність MnCO3кристалічного.
Розв’язок. Дані щодо атомних теплоємностей при Т=298 К виписуємо з довідника .
Згідно з рівнянням (1.9) запишемо:
.
2) Подальше підвищення температури від Ткімн. до Тпл. викликає безперервне збільшення теплоємності. Для нього емпірична залежність С = f (Т) виражається у вигляді ступеневих рядів:
Ср = а + вТ + с'Т -2 – для неорганічних речовин
(1.10)
Значення коефіцієнтів а, в, с' знайдені апроксимацією експериментально встановленої залежності теплоємності від температури, наводяться у довідниках фізико-хімічних величин та відповідають тільки певному температурному інтервалу.
Приклад 7.
Визначити молярну та питому теплоємності Аl2О3 при Т=500К.
Розв’язок. Відповідно рівнянню 1.10 при Т=500К
Ср Аl2О3 = а + вТ + с'Т -2, виписуємо з довідника а = 114,55; в = 12,89·10-3; с/ = - 34,31·105.
3) Теплоємність для рідкого стану в інтервалі Тпл. – Ткип. характеризується меншим значенням, ніж для твердого стану, причому незмінним до температури кипіння Ткип.
4) Вище температури кипіння більшість металів у газоподібному стані являють собою одноатомні гази, тобто їх теплоємність не залежить від температури і є сталою величиною.