Фізіологія довгастого мозку і мосту

Довгастий мозок і міст виконують рефлекторну та провідникову функції. Остання зумовлена тим, що через довгастий мозок і міст проходять висхідні (аферентні) та низхідні (еферентні) шляхи. По нервових волокнах цих шляхів імпульси передаються зі спинного мозку в головний, а з головного у спинний. Є також провідні шляхи, які з'єднують ядра довгастого мозку і мосту з іншими відділами ЦНС.

Ядра довгастого мозку і мосту пов'язані між собою і функціонально є центрами різних рефлекторних актів. Через довгастий мозок здійснюються наступні рефлекси: серцево-судинні, які регулюють діяльність серця і кровоносних судин; дихання; травні (ссання, ковтання, слиновиділення тощо); захисні (чхання, кашлю, блювання тощо); установчі рефлекси, які забезпечують тонус м'язів, необхідний для підтримання пози; лабіринтні рефлекси, які сприяють правильному розподілу м'язового тонусу між окремими групами м'язів.

Мозочок

Мозочок (cerebellum) розташований позаду від довгастого мозку та мосту. У ньому виділяють дві півкулі та черв'як, на поверхні яких виявляють різні за глибиною щілини, які поділяють мозочок на значну кількість часток та часточок. Мозочок складається із сірої та білої речовини. На поверхні мозочка сіра речовина утворює суцільний шар — кору мозочка, яка має тришарову будову (молекулярний, гангліозний та зернистий шари). Під корою міститься біла речовина, а всередині — ядра (зубчасте, кульоподібне, коркоподібне, ядро вершини). Розташування білої речовини щодо кори мозочка нагадує розгалуження дерева і отримало назву "дерево життя" (ця картина виявляється на сагітальному розрізі мозочка). Мозочок за допомогою трьох пар ніжок з'єднується зі стовбуром мозку; нижні — з'єднують мозочок із довгастим мозком, середні — із мостом, верхні — із середнім мозком.

У мозочку сконцентровані центри несвідомої координації рухів тіла та рівноваги, крім того, він підтримує тонус м'язів, тут знаходяться підкіркові центри вегетативної нервової системи.

При ушкодженні мозочка спостерігаються різноманітні порушення рухових функцій, які залежать від локалізації, ступеня ушкодження тощо:

• атаксія — порушення координації рухів, що характеризується втратою узгодження між скороченням м'язів-синергістів та м'язів-антагоністів;

• астенія характеризується м'язовою слабкістю і швидким настанням утоми м'язів;

• дистонія — порушення тонусу м'язів;

• дисметрія — порушення амплітуди рухів;

• інтенційний тремор проявляється тремтінням м'язів під час виконання довільних рухів та ін.

При ушкодженні мозочка виникають також запаморочення, деякі вегетативні порушення.

Шлуночок

IV шлуночок є похідним заднього мозкового пухиря. У зв'язку з цим його порожнина з'єднується з центральним каналом спинного мозку і водопроводом середнього мозку. Нижня стінка — ромбоподібна ямка (назва походить від форми) є дном IV шлуночка, вона утворена задньою частиною мосту і довгастого мозку та обмежена верхніми і нижніми ніжками мозочка. На ромбоподібну ямку проектуються ядра V—XII пар черепних нервів. Медіально проектуються рухові ядра, латерально — чутливі, між ними — вегетативні. Верхня стінка, або покрівля, утворена двома пластинками, які мають назву верхнього та нижнього мозкових парусів. Нижній мозковий парус вистелений листком судинної оболони головного мозку, судини якої утворюють судинне сплетення IV шлуночка. Вважають, що судинне сплетення продукує спинномозкову рідину.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Внутрішня будова мосту	\|	ІНФОРМАЦІЙНИЙ МАТЕРІАЛ

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.