Новини освіти і науки:

G+

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Низхідна частина аорти

Низхідна частина аорти простягається від IV грудного до IV поперекових хребців, це найбільший відділ аорти, міститься в грудній порожнині (заднє середостіння), потім через аортальний розтвір діафрагми проходить у черевну порожнину, таким чином низхідна частина аорти поділяється на грудну і черевну частини.

Грудна частина аорти знаходиться на рівні IV—XII грудних хребців. Гілки грудної частини аорти поділяються на парієтальні та вісцеральні.

І. Парієтальні гілки:

• задні міжреброві артерії — проходять між зовнішніми та внутрішніми міжребровими м'язами в борозні ребра (по нижньому краю ребра), кровопостачають задні частини міжребрових проміжків, м'язи спини;

• підреброві артерії — кровопостачають одноіменні м'язи, задні частини міжребрових проміжків;

• верхні діафрагмові артерії — кровопостачають діафрагму. II. Вісцеральнігілки:

• стравохідні — кровопостачають стравохід;

• бронхіальні — бронхи і легені;

• перикардіальні — перикард;

• середостінні — середостіння.

Черевна частина аортизнаходиться на рівні XII грудного — IV поперекового хребців. Гілки черевної аорти поділяються на парієтальні, вісцеральні парні та вісцеральні непарні.

Парієтальні гілки:

• нижні діафрагмові артерії — кроволостачають діафрагму, надниркові залози верхньою наднирковою артерією;

• поперекові артерії — задню стінку черевної порожнини;

• серединна крижова артерія — крижову кістку, куприк та прилеглі м'язи.

Парні вісцеральні гілки:

• середня надниркова артерія — кровопостачає надниркові залози;

• ниркова артерія — нирку, надниркові залози через нижню надниркову артерію;

• яєчкова артерія — яєчко, придаток яєчка; яєчникова артерія в жінок кровопостачає яєчник, маткову трубу.

Непарні вісцеральні гілки:

1)черевний стовбур розгалужується на три гілки:

• ліва шлункова артерія йде по малій кривині шлунка, кровопостачає шлунок і черевну частину стравоходу стравохідними гілками;

• селезінкова артерія — селезінку, шлунок, великий сальник;

• спільна печінкова артерія розгалужується на дві гілки: власну печінкову артерію і шлунково-дванадцятипалу артерію. Власна печінкова артерія кровопостачає шлунок, віддаючи до малої кривини шлунка праву шлункову артерію, жовчний міхур — міхуровою артерією, входить у ворота печінки ікровопостачає печінку. Шлунково-дванадцятипала артерія кровопостачає шлунок, великий сальник, підшлункову залозу і дванадцятипалу кишку;

2) верхня брижова артерія кровопостачає підшлункову залозу, дванадцятипалу кишку, поперечну ободову кишку, висхідну ободову кишку, сліпу кишку, клубово-сліпокишковий кут, апендикс, порожню, клубову кишки;

3) нижня брижова артерія кровопостачає низхідну ободову кишку, сигмоподібну кишку, верхню третину прямої кишки.

На рівні IV поперекового хребця черевна аорта поділяється на праву спільну клубову артерію і ліву загальну клубову артерію. Кожна з них поділяється на внутрішню та зовнішню клубові артерії.

Внутрішня клубова артерія кровопостачає стінки й органи Порожнини малого таза, гілки її поділяються на парієтальні та вісцеральні.

Парієтальні гілки:

• клубово-поперекова артерія;

• латеральні крижові артерії;

• верхня сіднична артерія;

• затульна артерія;

• нижня сіднична артерія.

Вісцеральні гілки:

• пупкова артерія;

• нижня міхурова артерія;

• середня прямокишкова артерія;

• маткова артерія в жінок;

• внутрішня статева артерія.

Зовнішня клубова артерія розгалужується на: м'язові гілки, нижню надчеревну, глибоку огинаючу клубову артерію.

Зовнішня клубова артерія виходить через судинну лакуну і продовжується в стегнову артерію.

Гілки стегнової артерії: глибока артерія стегна, поверхнева надчеревна (епігастральна) артерія, поверхнева огинаюча клубова артерія, зовнішня статева артерія, низхідна артерія коліна.

Стегнова артерія продовжується в підколінну артерію.

Підколінна артерія лежить у підколінній ямці, проектується по діагоналі підколінної ямки, розгалужується на гілки: присередню і бічну верхні артерії коліна, присередню і бічну нижні артерії поліна, середню артерію коліна, присередню і бічну литкові артерії, передню і задню великогомілкові артерії.

Передня великогомілкова артеріякровопостачає: колінний суглоб, передню групу м'язів гомілки, присередню та бічну кісточки, гомілково-стопний суглоб. Безпосереднім продовженням цієї артерії є тильна артерія стопи.

Задня великогомілкова артеріякровопостачає: колінний суглоб, бічну групу м'язів гомілки, бічну кісточку, бічною задньою кісточковою артерією задню групу м'язів гомілки, присередню кісточку, гомілково-стопний суглоб, підошву, утворюючи підошовну дугу, підошовну поверхню пальців. Найбільша з гілок задньої великогомілкової артерії — малогомілкова артерія.

Рух крові по судинах

Рух крові по судинах зумовлений ритмічною роботою серця, яке виконує роль насоса, що перекачує кров. Оскільки кровоносні судини являють собою систему замкнутих трубок, то рух крові до судинах підпорядковується законам гідродинаміки, тобто законам руху рідини.

Рух рідини по системах замкнутих трубок залежить:

• від тиску на початку та в кінці трубки (цей чинник сприяє руху рідини);

• від опору в цій трубі (цей чинник перешкоджає руху рідини).

У живому організмі під час скорочення серце під тиском нагнітає кров до артерій. Енергія тиску, яка надана крові, витрачається залежно від руху її по кровоносних судинах. Більшa частина цієї енергії використовується на тертя частинок крові між собою та об стінки судини. Найбільший тиск крові у початкових відділах великого кола кровообігу (так, в аорті він дорівнює 150 мм рт. ст.), а найнижчий — у кінці його (у верхній і нижній порожнистих венах тиск менший за атмосферний). Тому основною причиною руху крові по кровоносних судинах є різниця тиску крові у різних відділах судинної системи.

Рух крові по венах, окрім різниці тиску, зумовлений також присмоктувальною дією грудної порожнини, скороченням скелетних м'язів, наявністю клапанів у венах.

Кров викидається у велике та мале коло кровообігу окремими порціями під час систоли шлуночків, але по кровоносних судинах рухається безперервною течією. Неперервність течії крові зумовлена тим, що стінки артерії еластичні. Під час систоли кров, яка викидається, тисне на стінки артерій і вони розтягуються. Під час діастоли шлуночків кров із серця в судини не потрапляє, тиск на їхні стінки знижується, стінка артерій унаслідок своєї еластичності повертається в попереднє положення, чинить тиск на кров, проштовхуючи її. Завдяки цьому кров рухається безперервно.

Виділяють об'ємну та лінійну швидкість крові. Об'ємна швидкість кровотоку — це кількість крові, що тече через поперечний переріз судини за одиницю часу. Об'ємна швидкість кровотоку в будь-якому відділі кровоносного русла однакова. Лінійна швидкість кровотоку — це швидкість руху крові по судинному руслу, вона в різних відділах кровоносної системи різна і залежить від загальної площі перерізу судин. Чим більша загальна площа перерізу судин, тим менша лінійна швидкість току крові. Тому в аорті, площа поперечного перерізу судин якої становить 2,5 см², лінійна швидкість найбільша — 0.5 м/с, а в капілярах сумарна площа поперечного перерізу дорівнює 2500 см², тому лінійна швидкість кровотоку найменша і становить біля 0,5 мм/с.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
ІНФОРМАЦІЙНИЙ МАТЕРІАЛ	\|	НАВЧАЛЬНА МЕТА

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.007 сек.