• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Низхідна частина аорти

Низхідна частина аорти простягається від IV грудного до IV поперекових хребців, це найбільший відділ аорти, містить­ся в грудній порожнині (заднє середостіння), потім через аор­тальний розтвір діафрагми проходить у черевну порожнину, таким чином низхідна частина аорти поділяється на грудну і черевну частини.

Грудна частина аорти знаходиться на рівні IV—XII груд­них хребців. Гілки грудної частини аорти поділяються на паріє­тальні та вісцеральні.

І. Парієтальні гілки:

• задні міжреброві артерії — проходять між зовнішніми та внутрішніми міжребровими м'язами в борозні ребра (по ни­жньому краю ребра), кровопостачають задні частини міжреб­рових проміжків, м'язи спини;

• підреброві артерії — кровопостачають одноіменні м'язи, задні частини міжребрових проміжків;

• верхні діафрагмові артерії — кровопостачають діафрагму. II. Вісцеральнігілки:

• стравохідні — кровопостачають стравохід;

• бронхіальні — бронхи і легені;

• перикардіальні — перикард;

• середостінні — середостіння.

Черевна частина аортизнаходиться на рівні XII грудно­го — IV поперекового хребців. Гілки черевної аорти поділя­ються на парієтальні, вісцеральні парні та вісцеральні непарні.

Парієтальні гілки:

• нижні діафрагмові артерії — кроволостачають діафраг­му, надниркові залози верхньою наднирковою артерією;

• поперекові артерії — задню стінку черевної порожнини;

• серединна крижова артерія — крижову кістку, куприк та прилеглі м'язи.

Парні вісцеральні гілки:

• середня надниркова артерія — кровопостачає надниркові залози;

• ниркова артерія — нирку, надниркові залози через ниж­ню надниркову артерію;

• яєчкова артерія — яєчко, придаток яєчка; яєчникова артерія в жінок кровопостачає яєчник, маткову трубу.

Непарні вісцеральні гілки:

1)черевний стовбур розгалужується на три гілки:

• ліва шлункова артерія йде по малій кривині шлунка, кровопостачає шлунок і черевну частину стравоходу стравохі­дними гілками;

• селезінкова артерія — селезінку, шлунок, великий са­льник;

• спільна печінкова артерія розгалужується на дві гілки: власну печінкову артерію і шлунково-дванадцятипалу арте­рію. Власна печінкова артерія кровопостачає шлунок, віддаю­чи до малої кривини шлунка праву шлункову артерію, жовч­ний міхур — міхуровою артерією, входить у ворота печінки ікровопостачає печінку. Шлунково-дванадцятипала артерія кро­вопостачає шлунок, великий сальник, підшлункову залозу і дванадцятипалу кишку;

2) верхня брижова артерія кровопостачає підшлункову за­лозу, дванадцятипалу кишку, поперечну ободову кишку, ви­східну ободову кишку, сліпу кишку, клубово-сліпокишковий кут, апендикс, порожню, клубову кишки;

3) нижня брижова артерія кровопостачає низхідну ободо­ву кишку, сигмоподібну кишку, верхню третину прямої кишки.

На рівні IV поперекового хребця черевна аорта поділяється на праву спільну клубову артерію і ліву загальну клубову ар­терію. Кожна з них поділяється на внутрішню та зовнішню клубові артерії.

Внутрішня клубова артерія кровопостачає стінки й органи Порожнини малого таза, гілки її поділяються на парієтальні та вісцеральні.

Парієтальні гілки:

• клубово-поперекова артерія;

• латеральні крижові артерії;

• верхня сіднична артерія;

• затульна артерія;

• нижня сіднична артерія.

Вісцеральні гілки:

• пупкова артерія;

• нижня міхурова артерія;

• середня прямокишкова артерія;

• маткова артерія в жінок;

• внутрішня статева артерія.

Зовнішня клубова артерія розгалужується на: м'язові гіл­ки, нижню надчеревну, глибоку огинаючу клубову артерію.

Зовнішня клубова артерія виходить через судинну лакуну і продовжується в стегнову артерію.

Гілки стегнової артерії: глибока артерія стегна, поверхне­ва надчеревна (епігастральна) артерія, поверхнева огинаюча клубова артерія, зовнішня статева артерія, низхідна арте­рія коліна.

Стегнова артерія продовжується в підколінну артерію.

Підколінна артерія лежить у підколінній ямці, проекту­ється по діагоналі підколінної ямки, розгалужується на гіл­ки: присередню і бічну верхні артерії коліна, присередню і біч­ну нижні артерії поліна, середню артерію коліна, присеред­ню і бічну литкові артерії, передню і задню великогомілкові артерії.

Передня великогомілкова артеріякровопостачає: колінний суглоб, передню групу м'язів гомілки, присередню та бічну кіс­точки, гомілково-стопний суглоб. Безпосереднім продовжен­ням цієї артерії є тильна артерія стопи.

Задня великогомілкова артеріякровопостачає: колінний суглоб, бічну групу м'язів гомілки, бічну кісточку, бічною зад­ньою кісточковою артерією задню групу м'язів гомілки, присе­редню кісточку, гомілково-стопний суглоб, підошву, утворюю­чи підошовну дугу, підошовну поверхню пальців. Найбільша з гілок задньої великогомілкової артерії — малогомілкова артерія.

Рух крові по судинах

Рух крові по судинах зумовлений ритмічною роботою сер­ця, яке виконує роль насоса, що перекачує кров. Оскільки кро­воносні судини являють собою систему замкнутих трубок, то рух крові до судинах підпорядковується законам гідродинамі­ки, тобто законам руху рідини.

Рух рідини по системах замкнутих трубок залежить:

• від тиску на початку та в кінці трубки (цей чинник спри­яє руху рідини);

• від опору в цій трубі (цей чинник перешкоджає руху рі­дини).

У живому організмі під час скорочення серце під тиском нагнітає кров до артерій. Енергія тиску, яка надана крові, ви­трачається залежно від руху її по кровоносних судинах. Більшa частина цієї енергії використовується на тертя частинок крові між собою та об стінки судини. Найбільший тиск крові у початкових відділах великого кола кровообігу (так, в аорті він дорівнює 150 мм рт. ст.), а найнижчий — у кінці його (у верх­ній і нижній порожнистих венах тиск менший за атмосфер­ний). Тому основною причиною руху крові по кровоносних су­динах є різниця тиску крові у різних відділах судинної системи.

Рух крові по венах, окрім різниці тиску, зумовлений та­кож присмоктувальною дією грудної порожнини, скороченням скелетних м'язів, наявністю клапанів у венах.

Кров викидається у велике та мале коло кровообігу окре­мими порціями під час систоли шлуночків, але по кровонос­них судинах рухається безперервною течією. Неперервність течії крові зумовлена тим, що стінки артерії еластичні. Під час систоли кров, яка викидається, тисне на стінки артерій і вони розтягуються. Під час діастоли шлуночків кров із серця в судини не потрапляє, тиск на їхні стінки знижується, стінка артерій унаслідок своєї еластичності повертається в попереднє положення, чинить тиск на кров, проштовхуючи її. Завдяки цьому кров рухається безперервно.

Виділяють об'ємну та лінійну швидкість крові. Об'ємна швидкість кровотоку — це кількість крові, що тече через по­перечний переріз судини за одиницю часу. Об'ємна швидкість кровотоку в будь-якому відділі кровоносного русла однакова. Лінійна швидкість кровотоку — це швидкість руху крові по судинному руслу, вона в різних відділах кровоносної системи різна і залежить від загальної площі перерізу судин. Чим біль­ша загальна площа перерізу судин, тим менша лінійна швид­кість току крові. Тому в аорті, площа поперечного перерізу судин якої становить 2,5 см², лінійна швидкість найбільша — 0.5 м/с, а в капілярах сумарна площа поперечного перерізу до­рівнює 2500 см², тому лінійна швидкість кровотоку найменша і становить біля 0,5 мм/с.

Читайте також:

1. I. Вступна частина
2. II Основна частина
3. II Основна частина
4. II Основна частина
5. II частина.
6. II. Основна частина
7. II. Основна частина
8. II. Основна частина ЗАНЯТТЯ
9. III Заключна частина
10. III Заключна частина
11. III Заключна частина
12. III Заключна частина

Переглядів: 5045