Народна музика

Музика

Монументальний живопис

Пейзажний живопис

Портретний живопис

Побутовий живопис

Костянтин Трутовський – один із найкращих художників-жанристів. Більшість його картин присвячено побуту та звичаям українського народу.

Найвідоміші твори: «Хворий», «Жінка з полотном».

Микола Пимоненко – вагомий внесок зробив у розвиток побутового жанру.

Найвідоміші твори: «Перед грозою», «Проводи рекрутів», «Жертва фанатизму», «Суперниці».

Киріак Костанді – виявив себе глибоким психологом при змалюванні побутових сцен.

Найвідоміші твори: «В люди».

Микола Кузнєцов – крім творів історичного та побутового змісту, написав низку портретів видатних сучасників: П.Чайковського, В.Васнецова.

Історичний живопис

Великого значення набувала патріотична тематика, зокрема події національно-визвольної боротьби та історії Запорозької Січі.

Микола Івасюк. Найвідоміші твори: «В’їзд Богдана Хмельницького в Київ».

Початок творчості Олександра Мурашко ознаменувався також зверненням до історичної тематики («Похорон кошового»).

Володимир Орловський – зазнав впливу французьких пейзажистів, які працювали лише на лоні живої природи – пленері.

Найвідоміші твори: «Хати в літній день», «Жнива».

Сергій Васильківський – його твори здобули європейського визнання, він мав виключне право виставляти свої картини на Паризькому салоні поза конкурсом. Його картина «Козача левада» вважається взірцем «монументального пейзажу».

Український монументальний живопис у цю добу представлений слабко, але здобутки його значні. Художньою цінністю відзначаються розписи інтер’єру палацу митрополита в Чернівцях (Й.Бокшай), реставрація фресок Кирилівської церкви (М.Врубель), розпис будинку земства у Полтаві (С.Васильківський, В.Кричевський), розпис Володимирського собору (М.Лимоненко, В.Васнєцов).

На західноукраїнських землях найвідомішим живописцем є Іван Труш. У доробку майстра твори різних жанрів, однак найбільшого обдарування він досяг у портретному живописі.

Найвідоміші твори: «Портрет Лесі Ураїнки».

Нових ознак набула творчість співців-кобзарів, які об’єднувалися в кобзарські братства. Найвідоміший кобзар ХІХ ст. – Остап Вересай.

Активізувалася діяльність із вивчення і популяризації української пісенної творчості. Збирачами фольклору та представниками аматорського етапу його вивчення були: Леся Українка, Марко Вовчок, Дніпрова Чайка, Марія Заньковецька.

Науково-етнографічний етап започаткував М.Лисенко, він заклав основи української музичної фольклористики.

Важливу національно-просвітницьку роль відіграла опера. Прикладом поєднання народної та професійної творчості є опера «Запорожець за Дунаєм» Семена Гулака-Артемовського.

Микола Лисенко – музично-громадський діяч, композитор, хоровий диригент, фольклорист, піаніст і педагог. Створив національну композиторську школу. Свої сили спробував майже у всіх музичних жанрах. Його творчість типова для романтичного мистецтва.

Оперна спадщина:

· історико-героїчні («Тарас Бульба»);

· лірико-побутові («Наталка Полтавка»);

· комічна («Різдвяна ніч»);

· лірико-фантастична («Утоплена»);

· опера-сатира («Енеїда»).

Започаткував жанр дитячої опери («Коза-дереза», «Пан Коцький»).

Хорова музика:

· урочиста кантата («Радуйся, ниво неполитая»);

· ліричні твори («Сон», «Пливе човен»).

Понад 80 вокальних і хорових творів музикант написав під впливом творчості Т.Шевченка (цикл «Музика до Кобзаря»).

М.Лисенко майстерно поєднував класичну і романтичну музику, що знайшло відображення у жанрі романсу («Коли розлучаються двоє», «У мене був коханий рідний край»).

Музичні принципи М.Лисенка знайшли продовження у творчості:

· Кирила Стеценка – громадського, музичного діяча, диригента, священика, педагога (у його творчості кантати, хори, церковна музика, обробки народних пісень);

· Якова Степового – автора камерної музики (вокальної та інструментальної), фортепіанної спадщини (сонати, фантазії, п’єси-мініатюри);

· Миколи Леонтовича – майстра хорової мініатюри

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Романтизм	\|	Книгодрукування

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.