• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Ділянок траси

Основні дані про дорогу в плані, розрахунок прямих і кривих

Нормативні вимоги ДБН В.2.3-4-2000 при розробці плану та поздовжнього профілю дороги

Вихідні дані для розробки проекту дороги

ПРОЕКТУВАННЯ ТРАСИ ДОРОГИ В ПЛАНІ. ВИЗНАЧЕННЯ ЕЛЕМЕНТІВ ПЛАНУ

При проектуванні автомобільної дороги, крім розрахункової інтенсивності руху транспортних засобів, об’єму вантажних перевезень, технічних норм проектування, необхідно мати:

1) докладні дані про район прокладання траси (область, край) та до якої дорожньо-кліматичної зони він належить (рис В.1 ДБН В.2.3-4-2000), що дасть змогу раціонально запроектувати земляне полотно і дорожній одяг з урахуванням видів ґрунту, гідрогеології та інших умов;

2) режим сніготанення та зливового стоку (за спеціальними довідковими даними) для визначення розмірів водопропускних споруд (труб і мостів).

Проектування плану та поздовжнього профілю доріг необхідно виконувати із умови найменшого обмеження та зміни швидкості, забезпечення безпеки та зручності руху.

При призначенні елементів плану та поздовжнього профілю за основні параметри необхідно приймати наступні:

- поздовжні ухили – не більше 30 ‰;

- відстань видимості для зупинки автомобіля – не менше 450 м;

- радіуси кривих в плані – не менше 3000 м ;

- радіуси кривих в поздовжньому профілі:

випуклих – не менше 70000 м;

ввігнутих – не менше 8000 м;

- довжини кривих в повздовжньому профілі:

випуклих – не менше 300 м;

ввігнутих – не менше 100 м.

Поздовжню вісь автомобільної дороги, прокладеної на поверхні землі, називають трасою. Проекція траси на горизонтальну площину є планом траси. Трасу при проектуванні задають двома (початковим і кінцевим), а також проміжними пунктами (основні опорні точки), через які повинна пройти дорога. Найменшою відстанню між двома заданими точками є пряма (у плані – повітряна) лінія.

Природні та штучні перепони (контурні – озера, болота тощо; лінійні – залізниці, канали, ріки, трубопроводи тощо; висотні – гори, горби, яри), які виникають під час прокладання траси на місцевості, спонукають відхиляти трасу від повітряної лінії, збільшувати довжину дороги.

Нерідко план траси складається з відрізків простих ліній, з’єднаних між собою кривими, які проектують для забезпечення плавного безпечного переходу автомобіля з однієї прямої на іншу, суміжну з нею пряму, а також для кращого поєднання дороги з місцевим ландшафтом.

Для доріг загального користування при R ≥ 2000 м, а для доріг внутрішньогосподарських при R ≥ 1500 м, беруть колові криві ( рис. 3.1).

Рисунок 3.1 – Колова крива у плані (а) та схема для визначення пікетажного

положення характерних точок траси (б):

К – довжина кривої; Т – тангенс – відстань від вершини кута повороту до початку або кінця кривої; Б – бісектриса; ПТ – початок траси, ПКК - початок колової кривої, СКК – середина колової кривої, ККК – кінець колової кривої, ВКП – вершина кута повороту, α – кут повороту, КТ – кінець траси

При R < 2000 м (R < 1500 м) заокруглення вписують разом із коловою кривою і двома перехідними кривими – клотоїдами із змінним радіусом від ρ = ∞ на початку заокруглення (ПЗ) до ρ = R в кінці перехідної кривої (КПК).

Найменшу довжину перехідної кривої вибирають з урахуванням умов забезпечення нормативного значення доцентрового прискорення автомобіля, при якому забезпечується комфортабельний і безпечний рух на дорозі:

, (2.1)

де V – розрахункова швидкість руху, км/год.; J = 0.3…0.8 м/с² – нормативне зростання доцентрового прискорення (менше значення – для магістральних доріг); R – радіус колової кривої, м.

Згідно з ДБН В.2.3-4-2000 найменша довжина перехідної кривої L залежить від радіуса повороту траси R (див. табл.3.1).

Таблиця 3.1 - Мінімальні довжини перехідних кривих

Прямі відрізки траси П (див. рис.2.2 і табл. 2.2) – це відстань від початку траси (ПТ) до початку першої колової кривої ПКК, а також відстань між кривими, відстань від останньої кривої до кінця траси КТ. Прямі відрізки траси характеризуються довжиною і напрямком.

Довжину відрізків траси вимірюють на карті масштабною лінійкою, а на місцевості – вимірювальною стрічкою, рулеткою, далекоміром тощо.

АзимутА першого прямого відрізка траси вимірюютьна топографічній карті транспортиром як кут між північним напрямком меридіана до згаданого напрямку траси по ходу годинникової стрілки з точністю до 0,5° = 30′, а на місцевості – теодолітом з бусоллю з точністю до 0,5′ = 30″. Азимут наступного відрізка траси визначають розрахунком (азимут попереднього відрізка ± кут повороту: + при повороті праворуч, – при повороті ліворуч).

Румб Р–гострий кут від найближчого північного або південного меридіана до даної лінії – відрізка траси (див табл. 2.2). При А = 0....90° румб Р знаходиться в першій чверті (ПнСх) і дорівнює азимуту (Р = А); при А = 90...180° – у другій чверті (ПдСх) і дорівнює 180°– А; при А = 180....270° – у третій чверті (ПдЗх) і дорівнює А – 180°; при А = 270...360° – у четвертій чверті (ПнЗх) і дорівнює 360° – А.

Рисунок 3.2 – До визначення параметрів автомобільної дороги в плані

Таблиця 3.2 – Відомість кутів поворотів прямих і кривих ділянок траси

Вихідні данідля визначення основних елементів і точок горизонтальних кривих: кут повороту α; радіус кругової кривої в плані R, м; відстань від початку траси до вершини кута повороту S₁ ; відстань між кутами повороту S₂ , S₃ ...S_n-1 і відстань між останнім кутом повороту та кінцем траси S_n, м.

Основі елементи і точки кругової кривої визначають за вихідними даними за допомогою спеціальних таблиць або за формулами:

- довжина кривої К=АВС=ΠRα /180 ;

- тангенс – відстань від вершини кута повороту до початку або кінця кривої ;

- бісектриса ;

- домір Д = 2Т – К ;

- початок кривої ПКК = ВКП – Т₁ = S₁ – T₁ (прямий відрізок першої ділянки траси);

- середина кривої;

- кінець кривої ККК = ПКК+К ;

- прямі відрізки ділянок траси між кривими ; ; ;

- прямий відрізок останньої ділянки траси .

Основніпринципи прокладання поздовжньої вісі внутрігосподарських доріг на поверхні землі (трасування дороги):

- трасу дороги прокладають за найкоротшим напрямком між заданими опорними пунктами, обходячи перепони, особливо цінні угіддя, по межах землекористування, полів;

- лінійні перепони (залізницю, ріки, трубопроводи тощо) перетинають під прямим кутом з відхиленням до 30°, а контурні – у найвужчому місці;

- радіуси кривих слід вибирати R≥ 1500 м ( R≥ 2000 м). При радіусах R< 2000 м влаштовують перехідні криві та віражі, а при R≤ 1000 м – влаштовують перехідні криві і віражі, а також розширюють проїзну частину дороги.

Читайте також:

1. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян
2. Вибір головного циркуляційного кільця і нумерація ділянок
3. Виділення в природних комплексах незвичайних, унікальних ділянок і явищ і питання їх збереження.
4. Використання спеціальних моделей відведення земельних ділянок під будівництво (державно-приватне партнерство, індустріальні парки, реконструкція кварталів застарілої забудови).
5. Вимоги до паралельності й перпендикулярності сторін ділянок
6. Вимоги до точності площ ділянок
7. Делеції або дуплікації ділянок мітохондріальної ДНК
8. Курорт Парк Сіті, найбільший курорт Юти. 93 траси, 14 підйомників.
9. Методичні основи оцінки вартості земельних ділянок
10. Механізм визначення земельних ділянок та об’єктів нерухомості складовими потенціалу підприємств
11. Місця і траси мостового переходу

Переглядів: 2443