Повідомлення 3.

Учні-екскурсоводи зачитують повідомлення, звертають увагу на представлені рушники, тобто поводяться як екскурсоводи.

Повідомлення 1. Вишивка ‒ один із видів народного декоративного мистецтва; орнаментальне або сюжетне зображення на тканині, шкірі, виконане різними ручними або машинними швами; один із найпоширеніших видів ручної праці українських жінок і дівчат. Вишивку вживають в українському народному побуті передусім на предметах одягу, в основному на жіночих і чоловічих сорочках. Крім того, вишивки поширені на предметах домашнього вжитку, як наліжники, обруси, наволочки, рушники тощо. Ви бачите тут представлені вишиті нашими бабусями рушники й серветки, які ми самостійно вишили на уроках майстерності.

Основне призначення вишивки ‒ прикрашання одягу та інтер'єрно-обрядових тканин. Вишивали головні убори ‒ очіпки, намітки, хустини, а також сорочки, кожухи, свитки, корсетки, киптарі, спідниці, рушники, скатертини тощо. Вишивальними матеріалами були тканини домашнього і фабричного виготовлення (вовняні, льняні, полотняні, перкаль, коленкор, батист, китайка, шовк, кумач тощо).

Повідомлення 2. Багатство і різноманітність геометричних елементів в українській вишивці (ромби, кола, хрести, хвилясті лінії води, горизонтальні знаки землі), зображенням тварин, птахів, рослин (дерево життя — верба, дуб, явір та ін.; листя, плоди, квіти; голуби, змії, коні, журавлі, качки тощо), людей із ромбоподібними тулубами, хрестоподібними головами. В Україні налічувалось близько 100 видів і технічних прийомів вишивання (гладь, хрестик, низь, мереження, бігунець, плетіння тощо). Композиційне вирішення української вишивки відзначається безмежною фантазією, колоритом. І все ж переважає стрічкова, букетна і вазонна композиції. Відповідно до етнографічних особливостей вишиванки виявляють чимало регіональних відмінностей. Строго геометрична низь поширена на Гуцульщині, Поділлі, Полтавщині. Сильно стилізовані рослинні мотиви властиві для Побужжя, Волині, Поділля, Буковини. Більше рослинного характеру, з натуралістичним і мальовничим трактуванням вишиванки Київщини і особливо Полтавщини. Мережка і загалом ажурні вишиванки відомі на Полтавщині, середньому Поділлі й Покутті. Кольори української вишиванки загалом відомі в обмеженій кількості й гармонійних сполуках. Найбільше уживані чорна і червона барва або чорна, червоногаряча і жовта.

Але якщо маєте бажання і хист, беріться до роботи і вишивайте рушника, а ми вам у цьому допоможемо.

Перш, ніж узятися за вишивання, треба помолитися й вимити руки, тобто повністю очистити себе від негативної енергії. Починати рукоділля найкраще зранку в четвер. Цей день є жіночим і вважається енергетичною вершиною тижня.

У жодному разі під час роботи не можна думати про погане, сваритися чи лаятися. Для вишивання краще брати лляну тканину. Можна використовувати і спеціальне домоткане полотно для рушників, що є в продажу. Важливо те, що рушник треба вишивати на цільному полотні і в жодному разі його не можна робити з двох зшитих частин, оскільки сім'я має бути єдиним цілим, а життєва дорога не повинна бути порізаною.

Для вишивання використовують одну голку і нею виконують весь рушник. Вважається поганою прикметою згубити чи зламати голку під час роботи.

Традиційно вишивають нитками червоного та чорного кольорів. Замість чорного можна використати синю барву. Якщо ви помічали, на бабусиних рушниках цей колір виглядає майже блакитним. Позитивним змістом наділені й монохромні червоні рушники.

Найкраще зберігають енергетику шовкові нитки та вовняні. Гірше, але теж підходить для вишивання, бавовняна заполоч (відома нині як муліне).

Зовсім не придатним для вишивки за енергетичним змістом виявилось синтетичне волокно, наприклад, акрил.

Вишивати потрібно охайно, не можна робити вузликів з виворітного боку, довгих протягувань нитки чи перехресних протягувань.

Вважається, що лицьова сторона для людей, а виворітна - для Бога. Перша відображає те, що ми робимо, а друга - те, що ми думаємо. Тож якщо виворіт неохайний, то й життя буде лише на показ.

Дрібні огріхи не випорюють, оскільки життя не можна прожити без помилок.

Рушник вишивають з двох сторін, залишаючи центр білим. Це, по-перше, символізує потік Божого благословення та чисте, світле життя, а по-друге, не можна ставати ногами на вишивку, особливо на райських птахів, якщо вони є на рушникові.

Завдання 2. Перед вами три тексти. Кожен з них опис. Прочитайте їх виразно. Поясніть, чим опис процесу праці відрізняється від опису людини й опису приміщення. Під час відповідей скористайтеся поданими реченнями.

1. Мета твору-опису людини – описати …, а твору-опису процесу праці – …

2. Якщо проаналізувати слова, які використано в творі-описі процесу праці, то це переважно …

3. Опис процесу праці складається з таких структурно-композиційних компонентів…

4. Особливість розвитку дії у творах-описах процесу праці полягає в тому, що …

Текст 1. Перше, що вражало в цій кімнаті, була похмура пітьма. Але не треба було багато світла, щоб роздивитись внутрішність цієї чималої за розміром і досить охайної кімнати: у ній, власне, нічого не було. При одній стіні тулилася звичайна розкладачка, у кутку коло вікна вкляк кухонного типу стіл, застелений зеленим папером, на ньому лампа, олівці на мідній підставці, попільниця. Коло столу приліпився єдиний у хаті стілець. Коло другої стіни, уже зовсім несподівано, розкарячився старовинний, важко інструктований комод з опуклими шухлядами й круглим будильником зверху.

Вас дивує спартанська простота мого житла, – сказав господар, присуваючи гостеві стільця і сам сідаючи на розкладачку. – Але кожне життя має свій стиль.

У повітрі кімнати чувся ледве помітний, чудний запах. У ньому було щось гіркувате й легке, як павутинка на тлі прозорого неба. Можливо, то був дух давно розлитих пахощів, дивно поєднаний із запахом житла, або повільні випари давніх тканин чи килимів, замкнених, може бути, в старовинному комоді (За В.Підмогильним).

Текст 2. Це починається околиця того міста, де в одній із кімнат багатющого тутешнього музею перед нами постане Мадонна...

Уявляється нам вона близькою до полотен відомих майстрів, мабуть, відчутна буде в ній школа ота або ота чи, може, постане якраз у свіжості новизни й неповторності: намальована соковитими, яскравими фарбами на небесно-блакитному тлі, під яблуневою гілкою, обтяженою плодами, хай би, однак, хоч віддалено нагадала собою ту нашу пречисту, що першою відкрилась нам у дитинстві і що й досі стоїть перед очима кожною своєю барвинкою, виразом, настроєм. Злилася з малям усім своїм єством, до чогось дослухається й дивиться просто на тебе, наче каже: “Я ж знаю про тебе все”. В її материнському погляді знаходили ласку, глибінь любові, стриману материнську гордість за своє дитя і ледь вловимий смуток якоїсь, тоді нам ще не зрозумілої тривоги. З виду смаглява, наче пригоріла десь від близького полум’я, а тло все таке ж чисте, небесне, як на тій порцеляновій, що ми колись бачили в художника і що була обкинута зверху ще й наївним віночком із синіх волошок, наче сплетеним котроюсь із наших тернівщанських дівчат...(О.Гончар).

Текст 3. Вишивана сорочка — улюблений одяг кожної українки. Прикрашали сорочку магічними знаками сонця, поля, води. Вважалося, що ці символи відводять від людини хвороби і нещастя. І сама тканина сорочки, і вишивка, і колір ниток мали чарівну силу.

Для вишивання потрібні нитки „муліне”. Їх слід спочатку проварити із сіллю, щоб вони не линяли. Потім нитки слід гарненько прополоскати й висушити.

Найлегше вишивати на канві, бо на цій цупкій тканині плетиво ниток утворює маленькі й великі дірочки. Потрібно порахувати, скільки клітинок займе орнамент у ширину і, накинувши з кожного краю по чотири клітинки, відрізати шматок канви.

Втягнувши нитку у голку, можна братися до вишивання. Вколювати нитку потрібно у велику дірочку канви і виколювати нижче у дірочку так, щоб зверху утворився косий стібок. Це буде півхрестик. Коли зробити такі самі стібки назад по тих же проколах, косі стібки ляжуть в іншому напрямку і утворять хрестики.

Я вдячна бабусі за її науку, за те, що відкрила мені таємниці вишивки.

Завдання 3. Для того, щоб описати приміщення, ми використовуємо слова, які допомагають послідовно ознайомитися з кімнатою. Які це слова? Правильно, це слова спочатку, передусім, потім, затим, після цього, тепер, нарешті. Це прислівники й прийменники, я записала їх на дошці, оскільки з особливостями правопису цих слів ми познайомимося пізніше. Давайте складемо з цими словами речення. Але це буде робити незвичайно. Після складання наші речення нагадуватимуть вам грона винограду. Складіть самостійно речення за моїм зразком.

Спочатку беремо полотно, яке обов’язково повинно бути чистим

Спочатку беремо полотно

спочатку беремо

спочатку

5. Складання плану.

Ви знаєте, для того, щоб твір був логічним і послідовним, необхідно його писати за складеним планом. Але сьогодні ми складемо незвичайний план, а оригінальний – це буде план-пам’ятка.

Пам’ятка	План
1. У вступній частині твору вкажіть на особу, що виконує роботу, і зазначте назву трудової дії.	1. Вишиванка – улюблена річ українців.
2. В основній частині твору, описуючи безпосередньо процес праці, обов’язково дотримуйтесь чіткої послідовності виконання дій, використовуючи при цьому спеціальні слова (спочатку, потім, пізніше тощо).	2. Вишивання ‒ відповідальна й творча праця.
3. Під час опису трудового процесу вживайте слова, які аналізують виконувані операції, наприклад: працювати швидко, легко, серйозно, спокійно, творчо, цікаво, зосереджено, вправно; праця успішна, благородна, відповідальна, напружена, нелегка, плідна, радісна, сумлінна, творча.
4. З метою створення тексту-опису процесу праці використовуйте художні засоби.
5. Пам’ятайте, що основною метою опису трудового процесу є характеристика людини під час роботи та її ставлення до праці.
6. У висновку підсумуйте написане вами.	3. Яка це насолода ‒ зробити вишиту річ власними руками!

6. Написання твору.

Пропоновані мною і нашими екскурсоводами завдання виконані, план складений, певні нотатки для майбутнього твору ви вже зробили. Отже, починайте працювати над вашими творами.

7. Редагування творчої роботи.

Я бачу, що більшість із вас уже закінчили працювати над змістом твору. Тому пропоную вам зачитати уривки своїх творів для того, щоб ми змогли їх проаналізувати і відредагувати.

(Учні зачитують уривки власних творів, аналізують їх щодо наявності стилістичних, мовленнєвих, орфографічних помилок)

8. Підсумок уроку.

Закінчуйте, будь ласка, свою роботу і здавайте зошити. Отже, тепер давайте з вами пригадаємо:

1. Над написанням якого твору ми сьогодні працювали?

2. Назвіть особливості тексту-опису.

3. Які особливості тексту-опису процесу праці?

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Твір-опис процесу праці	\|	ІІ варіант проведення цього структурного компонента.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.01 сек.