Порівняння механістичного та органістичного типу організацій

Критерії та типи організацій

Порівняльна характеристика формальних і неформальних організацій

Показник	Формальні	Неформальні
Загальна характеристика	Офіційно зареєстровані організації, що діють на основі існуючого законодавства і регламентуючих документів (статут, договір заснування, положення)	Організації, що не мають юридичного статусу
Ознаки	- Юридична особа; - наявність необхідних ресурсів; - залежність від зовнішнього середовища; - горизонтальний поділ праці і вертикальне управління; - виокремлюються три загальноприйняті рівні управління.	- Певна соціальна спільність; - об’єднання за хобі; - відсутній чіткий розподіл праці та управління; - мають різне значення (сприяють розвитку інтересів, розвитку ініціативи, забезпе-чують сприятливий соціально – психологічний клімат).

Типи організацій за різними критеріями наведено в таблиці 2.2.

Таблиця 2.2.

Критерій	Типи організацій
Розмір (величина)	§ Великі § середні § малі
Джерела фінансування	§ Бюджетні § не бюджетні
Форма власності	§ Державні § приватні § колективні § комунальні
Рівень прибутку	§ Прибуткові § неприбуткові
Вид діяльності	§ Господарські § громадські
Сфера діяльності	§ Туристичні § транспортні § фармацевтичні § торгові та інші.
Юридичний статус	§ Юридичні особи § неюридичні особи
Форми підприємництва	§ Підприємства § товариства § банки § страхові компанії тощо

Крім того, організації класифікують за іншими ознаками.

За взаємодією із зовнішнім середовищем (на основі адаптивності до змін у середовищі) виділяють такі типи організації:

- механістичні;

- органістичні.

Механістичнийтип означає, що організація спроектована подібно до машинного механізму. Характеризується використанням формальних правил і процедур, централізованим прийняттям рішень, чіткою ієрархією влади. Якщо зовнішнє середовище стабільне й існує незначна ступінь невизначеності, то можна віддати перевагу механістичному типу.

Органістичнийтип уособлюється із організаціями, які подібні до живого організму. Характеризується слабким або помірним використанням формальних правил і процедур, децентралізацією, гнучкістю структури, незначною кількістю рівнів ієрархії. Якщо середовище динамічне, високий рівень невизначеності – варто відати перевагу органістичному типу управління.

Порівняння механічного та органістичного типу організацій унаочнює в таблиці 2.3.

Таблиця 2.3.

Категорії	Механістичний тип	Органістичний тип
Структура	Консервативна, негнучка структура	Гнучка структура
Цілі і завдання	Чітко визначені, стандартні й незмінні завдання	Динамічні, творчого характеру завдання
Зміни	Протидія (опір) змінам	Готовність до змін
Влада	Влада встановлюється на основі позиції в організації	Влада базується на знаннях і досвіді
Контроль	Ієрархічна система контролю	Самоконтроль і контроль колег
Комунікації	Тип комунікацій «зверху вниз» (командний), у змісті яких переважають розпорядження, інструкції, рішення, прийняті вищим керівництвом	Багатонаправлені комунікації

Типи організацій за взаємодією підрозділів:

· традиційна (комбінація лінійно – функціональної структури);

· дивізійна (в основі – кінцевий результат: продукт, споживач, споживач);

· матрична (управління за проектом, тимчасові цільові групи, постійні комплексні групи).

Типи організацій за взаємодією із людиною:

§ корпоративна;

§ індивідуалістична.

Нові типи організацій:

o едхократичні (ті, що вдаються до нестандартних, складних робіт, у галузях високих технологій);

o багатомірні організації –орієнтуються, на відміну від двомірних, не лише на ресурси і результати, але й на територію, ринок і споживачів;

o партисипативні – побудовані на активній участі працівників в управлінні;

o підприємницькі організації – орієнтуються на зростання та здебільшого базуються на власних можливостях, ніж на підконтрольних ресурсах;

o орієнтовані на ринок, це ті організації, в яких усі їх частини групуються навколо певного ринку (ринків).

Для чіткої роботи організації необхідно, щоб виконувались такі принципи:

· цілі мають бути зрозумілими всіма працівниками;

· систему цілей потрібно спрямовувати на реалізацію глобальної мети організації;

· інформаційні канали не варто перевантажувати та встановлювати логічні зв’язки;

· працівникам потрібно надавати чіткі інструкції, що регламентують їх діяльність;

· для задоволення працівників роботою слід застосовувати систему мотивації.

Можна виділити такі загальні риси організацій:

1. наявність ресурсів: людей, капіталу, матеріалів, технології, інформації тощо;

2. залежність від зовнішнього середовища (економічних умов, громадських організацій, міжнародних подій, законодавчих актів, конкурентів, менталітету суспільства тощо);

3. горизонтальний поділ праці (виділення конкретних завдань), підрозділи, які виникли в результаті горизонтального поділу праці;

4. вертикальний поділ праці, спрямований на координацію роботи, тобто здійснення процесу управління;

5. необхідність управління;

6. наявність формальних та неформальних груп;

7. здійснення певних видів діяльності (виробничої, фінансової, інвестиційної, торговельної, науково – дослідної тощо).

Успіх будь – якої організації залежить від таких умов: капіталізації, виживання, підприємницької ініціативи, результативності (ефективності), продуктивності, здатності до практичної реалізації, здатності до саморозвитку, вміння ефективно використовувати.

Діяльність організації залежить від різноманітних факторів.

Фактори впливу на організацію –це рушійні сили, які впливають на виробничо – господарську діяльність організації і забезпечують певний рівень отриманих результатів.

Фактори визначають будь – які процеси, що відбуваються в організації, їх можна класифікувати за двома ознаками: рівень впливу (макрорівень, мікрорівень); середовище впливу (внутрішнє, зовнішнє).

За рівнем впливу виділяють:

Ø мікроекономічні фактори (цілі, структура, завдання, технологія, працівники, ресурси, профспілки, партії, постачальники, споживачі, конкуренти тощо), які здійснюють вплив на рівні підприємств;

Ø макроекономічні фактори (законодавчі акти, державні органи влади, система економічних відносин у державі, стан економіки, міжнародні події, міжнародне оточення, науково – технічний прогрес, політичні обставини, соціально – культурні обставини, особливості міжнародні економічних відносин), які здійснюють вплив на рівні галузей та держави.

За ознакою середовища впливу виділяють фактори внутрішнього середовища організації (формують організацію із середини) та фактори зовнішнього середовища організації (пов’язані із розглядом організації як відкритої системи). Залежно від того, як на підприємстві здійснюється виробничо – господарська діяльність, фактори внутрішнього та зовнішнього середовища можуть чинити як позитивний, так і негативний вплив.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Класифікація організацій та їх загальні риси.	\|	Характеристика внутрішнього та зовнішнього середовища організації.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.