• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Загальна характеристика поняття

Види понять

Загальна характеристика поняття

2. Мовні засоби виразу поняття

3. Логічні способи формування понять

4. Зміст і обсяг поняття

6. Відношення між поняттями

7. Логічні операції над поняттями

Поняття - це форма мислення в якій в безпосередній єдності відображаються загальні, суттєві ознаки предметів, явищ, процесів.

Кожна людина мислить з допомогою понять.

Поняття бувають:

- Побутові, які не завжди чітко визначаються.

Наприклад: „долина”, „вітер”, „садок”.

- Наукові поняття, якщо це можливо, чітко визначаються.

Наприклад: це такі поняття як „засіб виробництва”, „гіперінфляція”, „девіантна поведінка”.

Є й такі поняття, які вживаються як у побутовому житті, так і в науці.

Наприклад: поняття ”гроші” у побутовому житті як правило не визначається, а в науці поняття „гроші” визначається як всезагальний еквівалент обміну товарів.

Є поняття, які не відносяться до побутових і наукових.

Наприклад: поняття християнського віровчення: „церква”, „літургія”, ”преображення Господнє”.

Предмети мають величезну кількість різноманітних ознак. Інколи ознаками предметів може бути навіть їх відсутність.

Наприклад: відсутність у злочинця вогнепальної зброї, або відсутність на базі належного обліку матеріальних цінностей.

Ознаки, які притаманні окремому предмету, є одиничні, а ті ознаки, які притаманні декільком предметам є загальними. Але й в окремому предметі є одиничні і загальні ознаки.

Наприклад: людині притаманні такі одиничні ознаки як воля, пам'ять, моральні якості і загальні ознаки: розумна істота, яка виготовляє знаряддя праці і використовує їх в процесі перетворення природи для задоволення своїх потреб.

Серед загальних і одиничних ознак логіка виділяє істотні і неістотні ознаки. Ознаки, які можуть належати предмету або не належати і не виражають сутності предметів вважаються неістотними.

В процесі формування понять увага звертається перш за все на істотні ознаки, які виражають сутність, природу різних предметів та явищ, їх відмінність від інших предметів. Тому поняття і визначається як форма мислення, в якій предмети відображаються в їх істотних ознаках.

Поняття суттєві ознаки вживається в різних сенсах.

Наприклад: в побуті суттєвими ознаками предметів можуть бути їх цілющі та корисні властивості.

2. Мовні засоби виразу поняття

Поняття виражаються і втілюються у словах і їх сполученнях.

Слово – це матеріальна звукова оболонка, в якій фіксуються чи закріпляються наші думки, які стали результатом пізнавальної діяльності, воно також є важливим засобом спілкування, комунікації людей.

Тому поняття нерозривно пов’язано зі словом. Слова і словосполучення називають іменами. Імена бувають прості і складні. Простими іменами, наприклад, є: „конституція”, „право”, „економіка”, а складними: „додаткова вартість”, „суспільна свідомість”, „нормативний акт”, „прилад для вимірювання тиску”.

Органічна єдність поняття і слова не дає підстави для їх ототожнення. Окреме слово може виражати декілька понять і мати зовсім різне значення. Це може бути пов’язано з існуванням у мові слів-синонімів і слів-омонімів.

Наприклад: слова „бідний” і „убогий” є синоніми, тобто різні по значенню, а по сенсу однакові. А слово „закон” вживається в сенсі закону природи, закону логіки або закону юридичного, це омоніми.

Слово володіє двома типами значень – денотацією і сенсом.

Денотацією слова (від лат. denoto – позначаю) є предмет, який позначається власним іменем певної мови, а сенсом – виражена в понятті думка.

Кожна наука в процесі пізнання використовує свій, спеціально розроблений категоріально-понятійний апарат.

Поняття, які чітко визначені і придатні до вживання називаються термінами.

В економічній теорії, наприклад, термінами є „засіб виробництва”, „виробничі відносини”, „гіперінфляція”, тощо. В логіці термінами є такі поняття як „логіка”, „закон”, „індукція”, „дедукція” та ін.

3. Логічні способи формування понять

Для формування поняття необхідно виділити істотні ознаки, які виражають природу предмета, його сутність та відмінність від інших предметів. Для цього використовуються такі логічні способи формування понять як порівняння, аналіз, синтез, узагальнення, абстрагування та ін.

Порівнянням називають логічний прийом співставлення предметів з метою встановлення їх схожості та відмінності.

Щоб сформувати обсяг і зміст поняття про який-небудь предмет необхідно перш за все порівняти його з іншими предметами , знайти ознаки, які виражають його подібність з одними предметами і відмінність з іншими.

Аналіз (від грец. analusis - розкладення) дає можливість виділити ті чи інші ознаки предмета, розглянути їх окремо один від одного.

Науковий аналіз на відміну від аналізу, який здійснюється в повсякденній практичній діяльності, має мету вирішити певні наукові програми, пізнати сутність речей чи явищ, закони їх розвитку. Це і дає можливість уточнити зміст поняття, або сформувати нове поняття, в процесі формування понять використовуються такі види аналізу як механічне розкладання предмета на складові частини, визначення хімічного складу, знаходження причин явищ, які спостерігаються, виявлення форм взаємозв’язку елементів цілого та ін.

Синтез (від лат. syntesis – з’єднання) мислене з’єднання частин предмета, розчленованого аналізом у єдине ціле.

Синтез, як засіб формування поняття, протилежний аналізу. Але в процесі формування понять синтез і аналіз органічно поєднані. Без аналізу не може бути синтезу і навпаки. Коли вчений розкладає предмет на його складові частини, він в той же час з’ясовує як кожна з них пов’язана з іншою, тобто здійснює синтез.

Узагальнення (від лат. generalisatio ) мислене виділення деяких властивостей предметів , або самих предметів у певний клас і формування поняття про них.

Узагальнення це також процес переходу від одиничного поняття до загального, від менш загального до більш загального поняття. Узагальненням, наприклад, буде перехід від поняття рабовласницький засіб виробництва до поняття засіб виробництва.

Абстрагування (від лат. abstraction – відокремлення) – це мислене виділення окремих ознак предмета і відокремлення від інших ознак.

Відокремлення від деяких ознак предметів або від відношень між ними дає можливість виділити ті властивості чи відношення, які цікавлять дослідника.

Наприклад: при формуванні поняття „трикутник” ми абстрагуємося від таких ознак як дерев’яний, білий, великий та ін., і виділяємо істотні ознаки: три сторони, три кути, сума кутів дорівнює 180º. Кожне сформоване поняття в цьому відношенні є абстракцією.

Існують різні види абстрагування. Якщо формується загальне поняття про який-небудь клас предметів, то застосовується абстракція ототожнювання.

Наприклад: результатом ідеалізації будуть такі поняття „абсолютно тверде тіло”, „точка”, „пряма”.

4. Зміст і обсяг поняття

Логічна структура поняття складається з таких елементів як зміст і обсяг.

Змістпоняття складається з сукупності ознак, які виділяються як окремі поняття.

Наприклад: змістом поняття „злочин” є сукупність таких суттєвих ознак як „суспільно-небезпечний характер дії”, „протиправність”, „провинність”, „карність”.

Обсягом поняття є множина предметів, які мисляться в понятті.

Обсяг поняття злочин складають усі злочини, бо вони мають загальні, істотні ознаки. Зміст поняття виражається за допомогою такої логічної операції як визначення поняття. Предмети, які входять в обсяг поняття, називають логічним класом, або множиною, а окремий предмет обсягу поняття є елементом класу або множини.

Наприклад: елементами класу злочинів будуть такі поняття як крадіжка, шахрайство, розбій та ін. Кожне з даних понять має ознаки притаманні змісту поняття злочин.

Зміст та обсяг поняття взаємопов’язані один з одним. Цей зв’язок виражається у законі оберненого співвідношення між обсягом та змістом поняття. Коли змінюється зміст поняття, то змінюється і його обсяг і, навпаки, зміна в обсязі поняття зумовлює зміну в його обсязі. Згідно з даним законом збільшення змісту поняття веде до утворення поняття з меншим обсягом, а збільшення обсягу поняття веде до утворення поняття з меншим змістом.

Наприклад:якщо ми збільшимо обсяг поняття адвокат, то можемо утворити поняття юрист, зміст якого буде менший, а обсяг більший, оскільки в ньому тепер мисляться юристи усіх спеціальностей.

Читайте також:

1. I. Загальна характеристика політичної та правової думки античної Греції.
2. II. ВИРОБНИЧА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРОФЕСІЇ
3. II. Морфофункціональна характеристика відділів головного мозку
4. II. Поняття соціального процесу.
5. Ni - загальна кількість періодів, протягом яких діє процентна ставка ri.
6. V. Поняття та ознаки (характеристики) злочинності
7. А/. Поняття про судовий процес.
8. Аварії на хімічно-небезпечних об’єктах та характеристика зон хімічного зараження.
9. Автобіографія. Резюме. Характеристика. Рекомендаційний лист
10. Автокореляційна характеристика системи
11. Адміністративний проступок: поняття, ознаки, види.
12. Адміністративні провадження: поняття, класифікація, стадії

Переглядів: 1964