• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Основні типи завдань менеджера

План

РОЗВИТОК ОСОБИСТОГО МЕНЕДЖМЕНТУ

11.1.Поняття особистого менеджменту

11.2.Швидке читання

11.3.Графічні засоби в роботі менеджера

11.4.Управління стресом

Винахідливість кожного нового покоління людей

приводила до вироблення кращих і швидших методів

виконання кожного елемента в будь-якій професії.

Ф.Тейлор

Сучасні юнаки і дівчата віддають перевагу школам

менеджменту, а не комерційним закладам.

Д.Руід Суль

Сучасні менеджери стикаються з різноманітніша цікавими й суперечливими ситуаціями. Звичайний виконавець працює 60 робочих годин на тиждень, виконує величезний обсяг замовлень за зміну, стикається із зростаючою складністю внаслідок глобалізації, внутрішньої конкуренції, урядового регулювання та тиску акціонерів. Швидкі зміни, непрогнозовані зриви, великі та малі проблеми, крім того, ще більше ускладнюють завдання. Робота менеджера непередбачувана та само стверджувальна, однак вона також пов'язана із творчістю.

Після вивчення матеріалу теми Ви повинні:

Знати

· що таке час і як можна ним раціонально управляти;

· що собою являє і для чого потрібний особистий менеджмент (або само менеджмент);

· які основні проблеми вирішує особистий менеджмент і яка його роль у прийнятті правильних рішень та їх успішному виконанні;

Вміти

· вміло розпоряджатись своїм бюджетом робочого, в тому числі поза робочого і вільного часу;

· ефективно використовувати техніку швидкого читання і графічні засоби управління;

· володіти сучасними прийомами розвитку своєї пам'яті, тренування свого інтелекту і управління стресом.

Ключові поняті та терміни

· особистий менеджмент

· час

· робочий час

· управління часом

· делегування

· критерії оцінки використання часу

· стереотип використання часу

· прийоми запам’ятовування

· стрес

· дистрес

· психорегулюючі вправи

· латеральне мислення

· логічне міркування

· самофотографія часу

· безпосереднє спостереження використання часу

· швидке читання

· графічний образ

· експлікація

· організаційний графік

· оргограми

· топограми

· хронограми

· діаграми

· пам’ять

· управління стресом

· трансакційний аналіз

План (логіка) викладу і засвоєння матеріалу:

1. У правління часом.

2. Швидке читання.

3. Графічні засоби в роботі менеджера.

4. Тренування пам'яті.

5. Тренування інтелекту.

6. Управління стресом.

7. Управління часом

11.1.Поняття особистого менеджменту

Для того, щоб ефективно виконувати всі функції управління, менеджер повинен вміти управляти й самим собою, тобто здійснювати особистий менеджмент. Особистий менеджмент включає, в основному, її питання, які перераховані в У розпорядженні менеджера поряд із іншими е ще один унікальний ресурс - час. Як ним правильно розпорядитися⁰

Нічого не робити. Менеджер часто задає собі питання: " Що буде, якщо я не буду нічого робити?" У цьому питанні прихована одна важлива істина: необхідно розпізнавати ситуації, які лише віднімають час і не приносять змісті даної лекції. Першим із них с управління часом відчутної користі. Немає сумніву, що такі ситуації та справи існують як у державному, так і в приватному бізнесі. У державному бізнесі їх більше.

Делегувати роботу. Менеджер не може забезпечити гнучкості у своїй роботі, якщо він не передоручатиме її частину для виконання іншим. Делегування - це передача завдання комусь іншому, хто може його виконати. Це необхідно робити з трьох причин:

· тільки через делегування можна дати підлеглому можливість розкрити свої здібності;

· відмова від делегування веде до перевантаження керівників та сповільнення процесу прийняття рішень;

· відсутність делегування скорочує час на виконання деяких менеджерських функцій.

Щоб здійснити ефективне делегування роботи необхідно передбачити наступне:

· визначити відповідальність і повноваження за кожний вид діяльності;

· уникати детального інструктування: о не робити висновків за підлеглих;

· спокійно сприймати деякі помилки а роботі підлеглих.

Виконати роботу самостійно. Делегувавши роботу підлеглим, менеджер організовує, свій особистий робочий час. При цьому організація часу повинна виходити з основних завдань суб'єкта діяльності.

· завдання комунікаційного плану (виховання людей, отримання й передача інформації);

· завдання стратегічного шанування:

· завдання оперативного управління виробництвом.

За обсягом часу, необхідного для їхнього виконання, ці завдання е: різними. Найбільш об'ємними в часі с завдання комунікативної діяльності, у зв'язку з чим їм необхідно віддати пріоритет.

Можна сказати, то впорядкування діяльності веде до скорочення часу, а не впорядкування до його перевитрат. Щоб навчитися управляти часом, необхідно навчитися планувати його використання. При складанні плану можна дотримуватися перевірених практикою принципів, які вироблені фінськими управлінцями.

Поради фінських спеціалістів щодо планування робочого дня менеджера:

· не завантажуйте свій робочий день більше, ніж на 60%, оскільки кожний день доводиться займатися й непередбаченими правами;

· на початку тижня уточнюйте, які додаткові завдання вам доведеться виконати;

· виділіть і згрупуйте тик звані дрібні роботи;

· на основі тижневих планів складайте щоденні плани виконання роботі, не дивлячись ні на яку поспішність, починайте свій робочий день із спокійного обдумування справ протягом 10-15 хвилин;

· визначайте послідовність виконанім всіх робіт.

· намагайтеся починати роботу з виконання найбільш важких завдань;

· якщо є можливість, то в першій половині дня опрацюйте "за закритими дверима ";

· тримайте в голові чіткий план роботи на день;

· не забувайте про ритм працездатності протягом дня обідню перерву й зміну характеру роботи.

Людина, яка не любить зіштовхуватися з проблемами і їх вирішувати, повинна триматись подалі від менеджменту. Замість того, щоб уникати проблем, менеджер повинен вчитися ефективно справлятися з ними.

Менеджер повинен готуватись до проблем і очікувати труднощів. Вирішення проблем і подолання труднощів - його посадові обов'язки.

Принципи і правила вирішення менеджерських завдань можуть здаватися інколи простими до елементарності, і. мабуть, такими вони і є насправді. Труднощі полягають не в їх складності, а в їх систематичному розв'язанні. Кількість елементарних помилок з'являється виключно через те, що люди, які приймають рішення, забувають про елементарні принципи.

Приймаючи до рішення, керівник не повинен пошкодувати часу, щоб перевірити, чи готовий він до дотримання елементарних принципів. Він повинен не полінуватись задати собі всі потрібні питання і одержати відповіді, чи всі фактори враховані. Цим порадам слідують кращі менеджери промислово розвинутих країн.

Для одних робота має внутрішню цінність. Такі люди розглядають її як найважливішу складову частину свого життя, черпають з неї задоволення і впевненість в собі. Для інших робота - щось неприємне, майже тортури, неминуче зло. якого вони стараються уникнути. Робота приносить задоволення тільки в тому випадку, якщо зрозуміло для чого ми працюємо, якщо є можливості для творчої активності.

Якщо в людини немає даних, щоб стати керівником,

її вчи не вчи - не навчиш.

А.П.Лукашин

В наш час навіть на тих рівнях управління, де можлива творча і ціле направлена діяльність найчастіше спостерігається незадоволення працею.

Проблеми, які найчастіше турбують керівників:

· брак часу;

· недотримання встановлених термінів;

· надмірна кількість справ які підлягають вирішенню;

· рутинні процедури;

· невміння чітко формулювати проблеми;

· відсутність єдиних концепцій;

· невміння делегувати повноваження і стимулювати працівників;

· труднощі в між особовому спілкуванні;

· невміння розвінчувати конфлікти;

· авторитарний стиль управління.

Всі ці проблеми так знайомі кожному керівнику! Здається, що хвороба розвивається спонтанно, перетворюючи людину в раба роботи. Це якраз той випадок, коли робота стає мукою, а можливість вибору практично відсутня.

Той, хто хоче використати свій шанс, повинен собі добре уяснити, що одержує гроші (зарплату) за речі, які не в стані зробити самотужки. Він буде приділяти більшу увагу важливості, ніж терміновості справ і буде не людиною або менеджером, а людиною і менеджером одночасно.

Кожний керівник, підсумовуючи все, що було зроблено за останні дні або тижні, переживає найчастіше відчуття незадоволення. Багато із зробленого не заслуговує на увагу, багато справ - незавершені. Часу завади не вистачає. Це стереотипна відповідь на питання про те, чому багато питань залишаються нерозв'язаними. Чим пояснюється такий стан справ?Який знайти вихід?

Найпростіша відповідь-за даний проміжок часу виконати великий обсяг робіт. Але це вимагає підвищення продуктивності прані. Па ріст продуктивності праці впливає використання робочого часу. Одержуємо замкнене коло. Як розірвати його?

Працівник, який, на перший погляд, витрачає все більше фізичних сил, насправді відчуває всезростаюче психічне навантаження. У зв'язку з тим, що далеко не всі завдання можуть бути вирішені одночасно, накопичується гора справ, які чекають вирішення, і розвивається психологічний стрес, як результат безсилля перед потоком невирішених завдань. Це положення ілюструється графіком (див.рис. 13.1.).

В якийсь час (і) людина виходить на неурегульовану поведінку, відносини. Нехай в момент (І) повинно бути вирішене певне завдання. Воно, однак, було викладено на майбутнє. Реальні витрати часу на вирішення цього завдання будуть одними і тими ж, коли б ми не взялись за і по роботу, але росте психічне навантаження - незавершені справи тиснуть, висять над головою, як домоклів меч. Тепер починається пошук надійних рецептів, з'являється бажання за один день оволодіти стилем керівництва, до якого інші прийшли після довгих років важкої праці.

Якщо людина не відповідає своїй посаді,

не намагайтеся зміниш людину - змініть посаду.

Г.Салье

До особистої кризи додасться нове розчарування, а саме - сумніви в ефективності запропонованих методів управління, які рідко оправдовують очікування менеджера. Тому ще до наступлення кризи необхідно систематично аналізувати управлінські проблеми, використовувати відповідні методи і варіанти поведінки, щоб привести себе в стан постійної готовності.

Менеджер повинен уяснити собі, що йому слід впритул зайнятись питанням підвищення якості своєї праці Теоретичне вивчення прийомів і методів без застосування їх на практиці може тільки посилити по чуття незадоволення.

Усвідомивши, що починати необхідно з самого себе, тобто з управління самим собою, не слід зразу братися за складання особистого плану роботи. Це найшвидше не вдасться, тому що відсутній критерій для порівняння реальної ситуації з бажаною.

Критерії оцінки використання особистого часу

· особистий сценарій;

· три по двадцять хвилин менше однієї години;

· раціональний розподіл часу протягом робочого дня (самостійність чи чужа воля).

11.2. Швидке читання

Зростання потоку інформації вимагає віл менеджера швидкої обробки великої кількості друкованого матеріалу. Виникла потреба в спеціальному тренуванні психічних функцій людини з читання. Для оволодіння технікою швидкого читання необхідно позбавитися трьох недоліків, якими є:

артикуляція, або проговорювання того, що читається. При цьому швидкість читання не перевищує швидкості мови - 150 слів за хвилину. Становище ускладнюється тим. що при артикуляції сприйняття інформації відбувається за участю слухового каналу, що й сповільнює швидкість читання;

мале поле зору при читанні. Під полем зору розуміють частину тексту , яка сприймається очима при одній фіксації погляду. При звичайному читанні, коли сприймаються букви чи окремі слова, поле зору дуже мале. У результаті очі змушені робити багато зайвих зупинок при читанні;

регресії при читанні. Піл ними розуміють зворотні рухи очей до незрозумілих фраз, слів, речень.

Відомі чотири способи читання. Перший спосіб - це поглиблене читання складного, невідомого або наукового тексту, яке вимагає глибокого розуміння й обдумування прочитаного. Другий спосіб читання художньої літератури, при якому, якщо читають із насолодою, то це робиться повільно, якщо ж хочуть перечитати книгу за одним заходом, то читають дуже швидко. Третій спосіб швидке суцільне читання, яке забезпечує повноцінне засвоєння прочитаного. Четвертий спосіб читання-сканування. Таке читання потрібне ім’я моментальної оцінки тексту, для відшукування певних слів чи фактів. Дослідним шляхом встановлено, що таке читання має продуктивність 650 1 000 слів за хвилину в залежності від натренованості.

Відомі школи техніки швидкого читання використовують цілий ряд своєрідних методик. Але, як правило, вони всі спрямовані на те. щоб ліквідувати в людині перераховані вище недоліки читання й таким чином збільшити його швидкість.

11.3. Графічні засоби в роботі менеджера

В умовах всезростаючого потоку виробничо-економічної інформації ефективність управління визначається технічними засобами, серед яких немаловажне значення мають графічні засоби, які наочно відображають стан і хід виробництва чи іншої діяльності за допомогою умовних позначень (крапок, фігур, ліній). Наочність основана на вловлюванні факторів з першого погляду.

Графіки, які застосовуються в управлінні, це інформація, необхідна для складання планів виробництва, прийняття оперативних рішень. Основна відмінність організаційних креслень (графіків) від графіків технічних полягає в тому, що предмети, які вивчаються з їх допомогою, носять умовний характер.

Керівник, організатор повинен вміти виразити свої думки графічно, прочитати графік, який складений іншою особою. В графіку розрізняють два основних елементи:

а) графічний образ;

б) експлікація або легенда графіку.

Графічний образ - це сукупність накреслень, які сприяють виясненню співвідношень між тими чи іншими величинами.

Експлікація - це сукупність умовних позначень, які роз'ясняють зміст графіку (система координат, шкали, масштаби).

Організаційний графік повинен:

· бути синоптичним (зручним для читання);

· бути простим, зрозумілим і давати повну інформацію;

· бути технічно правильно виконаним;

Щоб правильно застосувати графіки в повсякденній роботі, дуже важливо знати їх класифікацію.

Основні групи графічних засобів управління

Орфограми - застосовуються для моделювання організаційних структур і процесів(структура підприємства, структура апарату управління тощо);

Томограми - мають вигляд маршрутних схем, на яких схематично зображають рух предмету праці через робочі місця, схеми маршрутів робітників при багатоверстатному устаткуванні:

Хронограми - це графіки, які відображають розвиток явища в часі. Відомо понад 100 зразків різних хронограм. Найчастіше в практиці зустрічаються: циклограми, графіки Ганта (для оперативного управління виробництвом), хронограми робочих процесів (для хронометражних спостережень);

Діаграми - застосовуються для наглядного зображення пропозицій і динаміки окремих показників з метою регулювання їх величини.

Доцільність вибору того чи іншого графічного прийому і ефективність його застосування залежать від масштабу завдань, які вирішуються.

11.4. Управління стресом

Стрес - це фізіологічна й головним чином психічна перевтома організму. У другому випадку причини стресу можуть мати інформаційне, або емоційне забарвлення.

Стрес викликає в організмі певні відхилення, які проявляються у підвищенні активності чи пасивності людини. Зауважимо, що стрес характеризується наявністю трьох фаз: тривоги, супротиву, виснаження.

Люди по-різному переносять на собі названі фази стресу, що залежить як від їхніх особистих, так і від багатьох інших факторів: одні проявляють реакцію суперництва й боряться з ним, інші - пасують. У зв'язку з цим усіх людей можна поділити на дві групи: "А" і "Б". Доцільність такого поділу доведена американським кардіологом Мейєром Фрідманом. Його теорія не всіма підтримується, але, в міру нагромадження фактів, вона завойовує все більше прихильників.

Люди, які відносяться до типу "А" чи "Б", можуть пізнати себе за співвідношенням відповідей на такі питання:

як часто вас мучить думка, що ви постійно не встигаєте зробити необхідного?

чи намагаєтеся ви зробити все більше справ за все менший відрізок часу?

чи обурюєтеся ви. якщо затримується ваш поїзд?

чи намагаєтеся ви настільки бути всюди першим, що сердитеся, навіть, коли програєте у грі дитині?

Найбільш головні риси в поведінці представників типу "А" - хвороблива поспішність і нестриманість у прояві гніву. Представники типу "Б" - повна протилежність типу "А".

В якості профілактики стресових станів найбільш добре зарекомендували себе вправи, які створюють і підтримують мажорний настрій. Ці вправи є і психорегулюючими га їх слід включати до свої о режиму дня. До них відносяться:

· ранкова гімнастико як акт фізичного, вольового й емоційного загартування;

· дихальна гімнастика у вигляді повного дихання, оживляючого дихання;

· лицева гімнастика, яка полягає у побудові на обличчі шести стандартних масок (здивування, страху, гніву, відрази, туги й радості), у яких проявляється гама емоційних експресій людини;

· тренування грацій тіла і метою створення хорошого настрою, для чого слід випрямитися, розправити плечі;

· використання доброти, гучності в голосі, щоб він був приємніші для вас і оточуючих (наприклад, наспівування мелодій, проговорювання віршів тощо);

· застосування мікропауз для усунення неприємного відчуття невпевненості (наприклад, шляхом масажу пальців рук. піднімання рук угору, використання повного дихання і т.д.).

Потрібно знати, що стрес це також і необхідна умова життєдіяльності. Відомий канадський фізіолог Ганс Сальс, який вперше описав стрес, вважає, що життя без стресу не мислиме. Негативні наслідки має не сам стрес, а дистрес як його складова частина, якого й слід уникати.

Все, що пов’язано з дистресом несе в наше життя хвороби,

дипресію, одинокість, певні функціональні неврози,

в той час як ейфорійний стрес означає здоров'я, задоволення, щастя.

Г. Сальє

Принципи мудрого відношення до життя (За Г.Сальс)

· вміти відрізняти головне від другорядного;

· знати міру впливу на події, тобто знати реальну оцінку як власних можливостей так і ситуації, в якій ми знаходимося; , вміти підходити до проблеми з різних сторін;

· готувати себе до будь-яких неочікуваних подій;

· сприймати діяльність такою, якою вона с в реальності, а не в нашій уяві;

· старатися зрозуміти інших;

· вміти здобувати позитивний досвід із всього, що відбувається, "заслужити любов ближнього".

Отже, стрес, зазвичай, оволодіває тими, хто прискіпливо дбає про особисту значущість, виховує в собі риси егоїста. Люди ж, які воло­діють колективіськими рисами, завжди перебувають у мажорному настрої, а значить, мало, а то й узагалі не потрапляють у стресові ситуації.

Спеціалісти з проблем управління стресом, зниження його негативної дії радять менеджерам вдатися до таких кроків:

· вивчити особливості характеру, діапазон знань. ставлення до праці своїх підлеглих:

· вибирати тип і обсяг робіт відповідно до здібностей, потреб і нахилів працівників;

· надавати працівникам по можливості повну характеристику майбутньої роботи;

· дозволяти працівникам обґрунтовано відмовлятися від роботи:

· вміло пояснювати необхідність виконання роботи;

· приймати оптимальні рішення;

· визначати чіткі зони повноважень;

· удосконалювати комунікації;

· використовувати стиль керівника відповідно до ситуації;

· не приховувати виробничої господарської інформації;

· забезпечувати необхідну винагороду за ефективну роботу;

· застосовувати графіки з метою пояснення певних економічних явищ;

· бути наставником щодо підлеглих;

· підвищувати кваліфікацію підлеглих:

· розвивати здібності підлеглих;

· при необхідності сприяти працівникам у зміні робочого місця.

Канадський соціальний психолог Р.Дж. Буркс довів можливість подолання шкідливих наслідків стресових ситуацій, а деякі з них використати на користь справі без шкоди здоров'ю та психіці підлеглих

Отже, будь-яка людина, прагнучи жити повним життям (Г. Сальє), може успішно уникнути стресів, стресових ситуацій, пристосуватись до неминучих змін на роботі і в особистому житті.

Читайте також:

1. II. Основні закономірності ходу і розгалуження судин великого і малого кіл кровообігу
2. IІI. Формулювання мети і завдань уроку. Мотивація учбової діяльності
3. V офісну частину – станцію менеджера
4. V офісну частину – станцію менеджера.
5. VI. Система навчаючих завдань для перевірки кінцевого рівня завдань.
6. VI. Система навчаючих завдань для перевірки кінцевого рівня завдань.
7. Адвокатура в Україні: основні завдання і функції
8. Амортизація основних засобів, основні методи амортизації
9. Артеріальний пульс, основні параметри
10. Банківська система та її основні функції
11. Біржові товари і основні види товарних бірж. Принципи товарних бірж.
12. Будова й основні елементи машини

Переглядів: 2025