МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
Потреби особистостіСпрямованість особистості Тема 8. Спрямованість в структурі особистості. План лекції 1. Спрямованість як провідний компонент структури особистості. 2. Потреби особистості (поняття потреби; функції потреб, класифікація і види потреб). 3. Мотиви особистості 4. Мотивація особистості.
Спрямованість особистості – це системна якість, що відображає ієрархію потреб особистості і відповідних мотивів, це своєрідний інтегратор всіх динамічних тенденцій особистості. У спрямованості виражаються цілі, в ім'я яких діє особистість, мотиви, її суб'єктивні відносини. Тому, визначаючи спрямованість особистості, можна сказати, що вона виражає ставлення особистості до цілей її діяльності на емоційному, пізнавальному (когнітивному) і поведінковому рівнях. Саме у спрямованості виражається змістовний, якісний момент потребністно-мотиваційної сфери особистості як сукупності всіх потреб, мотивів, мотиваційних утворень і рис особистості, які формуються і розвиваються протягом її життя. Безумовно, що сама по собі ця сфера динамічна і тому змінюється залежно від обставин життя людини. Проте очевидно й інше: деякі мотиви виявляються достатньо стійкими і домінуючими, вони утворюють своєрідний стрижень особистості. Потребністно-мотиваційна сфера особистості складає своєрідний фундамент, на якому формуються життєві цілі особистості, що визначають її життєвий шлях. У життєвих цілях особистості знаходить свій вираз створювана нею концепція життя, її сенс, згідно якої і будується життєвий шлях особистості. Оскільки спрямованість виражає ставлення не тільки до цілей діяльності, але і цінностям життя, остільки в світлі тієї або іншої спрямованості будується життєвий шлях особистості. Як йшлося вище, особистість характеризується не тільки тим, що вона хоче, до чого прагне, але і тим, що вона може, на що вона здатна. Але здібності характеризують не тільки можливості людини. Вони нерозривно пов'язані з схильностями, тобто включають і момент спрямованості. Зрозуміти здібності людини можливо в ході аналізу життєдіяльності особистості. Поняття потреби Загальновизнано, що потреби - це рушійна сила людської діяльності, поведінки. Розглянемо найбільш поширені підходи до визначення потреб. 1. Потреба як нужда - це стан індивіда, що створюється потребою в об'єктивних умовах, предметах, об'єктах, без яких неможливий розвиток і існування живих організмів (С. Л. Рубінштейн, Д. Н, Узнадзе, А. Пьеєон, В. І. Ковальов, В. А, Отрут, Л. І. Божовіч). Проте потребнісний стан у людини можливо і при надлишку чого-небудь, у зв'язку з чим з'являється потреба позбавитися від цього надлишку, Близьким до цього стоїть розуміння потреби як віддзеркалення потреби в свідомості людини. 2. Потреба як залежність - це стан організму, що виражає його залежність від конкретних умов існування (У. А. Василенко, Б. І. Додонов). Проте залежність показує лише, які відносини існують між організмом і зовнішнім середовищем, але не відображає суті потреб. Слід зазначити, що наведені вище два визначення потреб є найбільш поширеними. Проте, разом з ними, є і інші погляди. 3. Потреба як відношення. У цьому випадку потреба розуміється як відношення між суб'єктом і світом (Д. А. О Леонтьєв), Це швидше філософський підхід до розуміння потреб, ніж психологічний. Але при цьому зникає власне психологічний зміст потреб. 4. Потреба як відсутність блага. Стан відсутності блага - це і є потреба (У. С. Магун). Предметом потреби при цьому є відсутність блага. Якщо в попередньому визначенні психологічний підхід замінювався філософським, то в цьому випадку - соціально-економічним. 5. Потреба як відхилення від рівня адаптації. Потреба визначається як відхилення деякої реальності, внутрішньої або зовнішньої, від очікувань, що склалися, щодо цієї реальності (Д. К. Мак-клелланд). Людина, наприклад, звикла до певного спілкування або отримує задоволення від даного вигляду їжі, або певної обстановки. Відхилення від цього звичного для людини рівня викликає у неї потребу у відновленні очікуваного стану. Інші приклади; звична обстановка викликає нудьгу, яка переживається як потреба в новизні. Досягнутий результат перестає задовольняти людину, що активізує потребу в досягненні. 5. Потреба як стан (І. А. Джідарьян, В. М. Мясищев, К. Обухівський). Дійсно, переживання потреби свідчить про зміни в стані організму і особистості. Інша справа, чи є цей стан єдиним виразом потреби. Сам по собі потребнісний| стан лише сигналізує про те, що задоволення потреби натрапило на трудності. Тому потребнісний| стан примушує людину лише шукати причину страждання. 6. Потреба як динамічний стан (К, Левін). Курт Левін розумів під потребою динамічний стан (активність), який виникає у людини при здійсненні якого-небудь наміру, дії. Очевидно, що всяка потреба прагне до задоволення. Процес задоволення полягає в розрядці динамічної напруги. Таким чином, потреба - це якась напружена система (намір), яка виникає в певній ситуації, забезпечує діяльність людини і прагне до розрядки (задоволенню). Звідси випливає, що динамічний стан, напруга є вирішальним чинником, що детермінує поведінку людини. Аналіз наведених визначень потреб показує, що всі вони містять в собі факти, які необхідно враховувати для розуміння суті потреб. По-перше, стає очевидним необхідність розділення потреб на потреби організму і потреби особистості. При цьому потреби організму (потреби) можна розділити на неусвідомлювані (що не відчуваються) і усвідомлювані (що відчуваються), Потреби особистості завжди усвідомлюються| або на рівні відчуттів (біологічні потреби), або на рівні розуміння (соціальні потреби). По-друге, потреба тісно пов'язана з нуждою. Проте потреба організму в чомусь відображає його об'єктивний стан, а потреба особистості пов'язана з усвідомленням потреби, тобто має суб'єктивну сторону. По-третє, з потреби особистості неможливо виключити потребнісний| стан, що відбивається в свідомості суб'єкта і сигналізує про необхідність задоволення виниклого бажання. Нарешті, по-четверте, саме виникнення потреби є механізмом, що запускає активність людини на досягнення мети, здатну задовольнити її потребу. Функції потреб Виділяють дві основні функції потреб особистості: сигнальну і спонукаючу. Перша полягає в тому, що виникнення потреби сигналізує людині про появу дефіциту, зміну стану (фізичного або психічного), потреби чогось. Саме змінений стан, що усвідомлюється або неусвідомлюється людиною, є сигналом, що запускає діяльність. Друга функція полягає в спонуці активності, діяльності для задоволення потреби, з метою усунення або посилення потребнісного| стану. Потреба виступає як джерело активності, спонукач діяльності, поведінки людини Класифікація і види потреб. Як у вітчизняній, так і в зарубіжній психології особистості існує безліч класифікацій потреб. Попередній аналіз суті потреби, що виявив неоднозначність підходів, пояснює і безліч класифікацій потреб. Деякі автори, наприклад, Мюррей, налічили більше 140 потреб людини. Проте, і у вітчизняній і в західній психології склалися певні традиції в класифікації потреб. Можна виділити дві класифікації потреб. У першій з них всі потреби розділяються на біологічні (матеріальні), соціальні і ідеальні (духовні). Реалізація біологічних потреб забезпечує індивідуальне і видове існування людини. Це потреби в їжі, одязі, сні, житлі, безпеці, сексуальні потреби, потреба економії сил. Соціальні потреби відображають потреби людини належати до якої-небудь групи, у визнанні, домінуванні, лідерстві, самоствердженні, увазі і прихильності оточуючих, у пошані і любові, дисциплінованості, незалежності-залежності. Ідеальні потреби - це потреби пізнання навколишнього світу, сенсу свого існування, самоповазі і самореалізації, власне пізнавальні потреби, естетичні потреби. Інша класифікація ділить всі види потреб на два великі класи: потреби збереження і розвитку (зростання). Перший клас включає: - фізіологічні (голод, спрага, сон, активність, секс) - потреба в безпеці і збереженні; - достатку (повнота задоволення біологічних потреб; - матеріальні . Другий клас потреб - це: - потреби в пошані і любові; - самоповазі; - самоактуалізації (за А. Маслоу); - пізнавальні, у тому числі і пізнання смислу життя; - потреби в емоційному контакті; - соціальні і ідеальні потреби . Наведені класифікації дозволяють виділити найбільш значущі з погляду практичної поведінки особистості потреби. Читайте також:
|
||||||||
|